- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •2.3 Експеримент
- •2.4 Моделювання
- •2.5 Комплексний моніторинг
- •2.6 Космічний моніторинг
- •2.7 Використання літературних даних
- •2.8 Картографічний метод дослідження
- •Лекція 3 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •3.1 Непомірне зростання кількості населення
- •3.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •3.3 Забруднення довкілля
- •3.4 Екологічний імператив
- •4.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •4.3 Сукупність природних факторів
- •4.4 Середовища існування живих організмів
- •5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)
- •5.3 Адаптація і абаптація
- •5.4 Пристосованість
- •5.5 Конвергенція і паралелізм
- •5.6 Екотипи
- •5.7 Поліморфізм
- •5.8 Унітарні і модулярні організми
- •5.9 Популяція
- •Лекція 6 різноманітність і основні типи взаємовідносин живих організмів
- •6.1 Конкуренція
- •Внутрівидова конкуренція
- •Міжвидова конкуренція
- •6.2 Хижацтво
- •6.3 Людина як хижак
- •6.4 Паразитизм і хвороби
- •6.5 Редуценти і детритофаги
- •6.6 Мутуалізм
- •6.7 Життєвий цикл
- •Лекція 7 угрупування
- •7.1 Властивості і багатство угрупувань
- •7.2 Потоки енергії і речовини в співтовариствах
- •7.3 Стійкість, пружність, опір
- •Лекція 8 теорія екосистем у традиційній екології
- •8.1 Визначення і структура екосистеми
- •8.2 Екологія тундри
- •8.3 Лісові екосистеми
- •8.4 Екологія степу
- •8.5 Екологія пустелі
- •8.6 Екологія луків
- •8.7 Болотні екосистеми
- •8.8 Екологія прісних водойм
- •Лекція 9 літосфера, як компонент геосистеми
- •9.1 Загальна характеристика геосистеми
- •9.2 Охорона земних надр
- •9.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 10 охорона водного середовища
- •10.5 Контроль якості води
- •10.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •10.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •10.3 Водокористування та водоспоживання
- •10.4 Очищення стічних вод
- •10.5 Контроль якості води
- •10.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 11 охорона повітряного середовища
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.1 Загальна характеристика атмосфери
- •11.2 Склад сучасної атмосфери
- •11.3 Структура сучасної атмосфери
- •11.4 Парниковий ефект
- •11.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •11.6 Озоновий захисний шар
- •11.7 Кислотні дощі
- •11.8 Смог
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
- •12.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •12.2 Фактори деградації ґрунтів
- •12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •12.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 13 охорона тваринного і рослинного світу
- •13.1 Охорона флори
- •13.2 Охорона фауни
- •13.3 Заповідна справа
- •Лекція 14 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •14.1 Характер забруднення
- •14.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •14.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •Лекція 15 проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення
- •15.1 Вплив шуму на людину
- •15.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •15.4 Штучна радіація
- •15.2 Вібрації
- •Лекція 16 техногенні чинники забруднення довкілля
- •16.1 Поняття «техносфера»
- •16.2 Вплив на довкілля тес
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами
- •Радіоактивне забруднення
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами
- •16.3 Вплив на довкілля аес
- •16.4 Термоядерна енергетика
- •16.5 Вплив на довкілля гес
- •16.6 Альтернативні джерела енергії
- •Енергія вітру
- •Енергія морів та океанів
- •Енергія внутрішнього тепла Землі
- •Енергія Сонця
- •Біоенергетичні технології
- •16.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості
- •16.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення
- •16.9 Військова діяльність
- •Лекція 17 концепція екологічної безпеки
- •17.1 Екологічний аудит
- •17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище
- •17.3 Моніторинг довкілля
- •17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін
- •17.5 Екологічний менеджемент
- •Лекція 18 стихійні природні екологічні катастрофи
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.1 Еволюція чи катастрофа!
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.3 Спалахи наднових зірок
- •18.4 Метеоритні вибухи
- •18.5 Геологічні небезпечні явища
- •18.6 Стихійні явища екзогенного походження
- •18.7 Метеорологічно небезпечні явища
- •Перелік посилань на джерела
Земельні ресурси області
На частку Івано-Франківської області припадає близько 2,1% загального земельного фонду України.
Особливості земельного фонду області:
- найбільша площа зайнята лісами – 45,6%,
- під сільськогосподарськими угіддями зайнято 45,7% площі області,
- «іншим землі» – 7,0%.
- решта землі знаходиться під водою – 1,7%
Ресурсною специфікою ґрунтового покриву області є те, що зустрічаються майже всі групи ґрунтів, які властиві для лісостепової, передгірської та гірської зон Карпатського регіону.
Всього нараховується 22 назви груп ґрунтів:
• бурі гірсько-лісові,
• бурозольно-підзолисті дерновинні,
• болотні та торфянисто-болотні ґрунти,
• опідзолені, темно-сірі ґрунти,
• чорноземи.
Найбільш розораними є землі в таких районах:
• Городенківському (68%),
• Снятинському (64%),
• Рогатинському (54%),
• Тлумацькому (55%),
• Галицькому (52%).
12.2 Фактори деградації ґрунтів
При нераціональному використанні ґрунтів, можлива їх деградація, під якою розуміють поступове погіршення властивостей ґрунтів. А це приводить до зменшення вмісту гумусу, руйнування структури ґрунту, зниження родючості ґрунту.
Основні фактори деградації ґрунтів
▲ Ерозія – (лат.) еrosia - роз'єднання. Механічне руйнування ґрунтів. Під цим словом розуміють різноманітні процеси руйнування та зносу ґрунтового шару, іноді разом з ґрунтоутворюючими породами. Розрізняють: водну ерозію ґрунтів, вітрову ерозію. Ерозія ґрунтів існувала в природі завжди як природний процес, швидкість якого близька до швидкості процесу ґрунтоутворення. Це, так звана, природна геологічна ерозія, яку неможливо попередити і яка не завдає значної шкоди земельним ресурсам. Поряд з геологічним процесом, який є частиною еволюції Землі, має місце прискорена або руйнівна ерозія, що виникає під впливом діяльності людини.
При прискореній ерозії втрати компонентів ґрунту не компенсуються в процесі ґрунтоутворення і ґрунти частково або повністю втрачають свою родючість. Причин прискореної ерозії є декілька. По-перше, це безконтрольна вирубка лісів. Ліс є найбільш ефективним захистом ґрунтів від ерозії. Великі дерева за допомогою кореневої системи втримують ґрунт в «міцній сітці». Ліс затримує талу та дощову воду і перешкоджає цим утворенню поверхневого стоку. Вода поступово всмоктується ґрунтом, поповнюючи запас ґрунтових вод, підтримуючи вологість ґрунтів. Вважається, що на 10 тис. га лісу втримується до 500 тис. м3 води.
Ерозія, яка викликана надмірним випасом худоби. Із збільшенням чисельності худоби рослинність значно бідніє, Багаторічні рослини втрачають здатність ефективно захищати ґрунти. Поряд з обкусуванням худобою рослин важливою причиною руйнування пасовищ є вибивання ґрунтів копитами тварин. Сумісна дія цих факторів призводить до значного зменшення маси зеленої речовини та скорочення площ, що вкриті рослинністю.
Водна ерозія ґрунтів – це змивання частинок ґрунтів талими та зливовими водами. Розмивання ґрунтів проходить сильніше на схилах, тому в гірських районах ерозія набуває особливої сили. До водної ерозії ґрунтів відносять, також, розмивання берегів річок при повенях. Найбільш небезпечна форма водної ерозії в горах – це селеві потоки.
Вітрова ерозія полягає у видуванні та переміщенні вітром дрібних сухих частинок ґрунтів.
▲ Опустелювання – це процес висушування ґрунтів, внаслідок чого ґрунти стають непридатними для сільського господарства. Це процес, який призводить до втрати природної екосистемної суцільної рослинності з подальшою неможливістю її відновлення без участі людини. Опустелювання проходить в результаті природних та антропогенних факторів. Може наступити внаслідок зведення лісів, випасу худоби, нераціонального використання водних ресурсів, тощо.
▲ Токсикація ґрунтів – забруднення ґрунтів різноманітними антропогенними забруднювачами. Зумовлена антропогенною діяльністю людини. В зв'язку з цим, проводиться нормування антропогенного навантаження на ґрунти.
▲ Вторинне засолення ґрунтів. Це процес накопичення в поверхневих шарах ґрунтів легкорозчинних солей карбонатів, хлоридів і сульфатів лужних металів. Засолення ґрунтів відбувається через неправильне зрошення. Протягом останніх десятиріч багато ґрунтів стали непридатними для використання їх у сільському господарстві через «білу отруту». Це – сіль, якою забиті всі пори ґрунту та його поверхня в результаті випарювання зрошувальних вод. Нині через перезволоження, а звідси через їх засоленість, гинуть дерева, поля, сади, виноградники.
▲ Прямі втрати ґрунтів відбуваються в результаті перетворення їх в міста, промислові підприємства, дороги тощо.
