16.9 Військова діяльність

Найбільшою ганьбою людської цивілізації є війни. Вчені підрахували, що за останні 6 тис. років люди жили в мирі лише 292 роки. Вони «звикли» до воєн і досі ще не дуже глибоко усвідомили, що в сучасній світовій війні, якщо її розпалять, переможців не буде.

Будь-яка військова діяльність урешті-решт завдає шкоди біосфері, й передусім людині, тому за своєю суттю вона має антиекологічний характер. В першу світову війну (1914-1918 рр.), із мобілізованих 74 млн. чоловік загинуло 9,5 млн., і ще 20 млн. померло від ран і хвороб. Уперше застосовано хімічну зброю, якою уражено 1,3 млн. чоловік.

Друга світова війна (1939-1945 рр.) охопила 61 державу й понад 80 % населення Землі. Воєнні дії велися на території площею 22,6 млн. км². Із мобілізованих 110 млн. чоловік загинуло 55 млн. Матеріальні збитки становили понад 316 млрд. доларів (у цінах 1938 р.). Вперше застосовано атомну зброю проти мир­ного населення японських міст Хіросима й Нагасакі, здійснено перші спроби ведення бактеріологічної війни японськими міліта­ристами.

Вже під час Другої світової війни стало зрозуміло: гинуть не лише люди, гине або стає непридатним середовище їхнього життя. Схоже на те, що дві світові війни нічому не навчили людей. Після 1945 р. відбулося принаймні 150 «локальних» воєнних конфліктів, які забрали життя більш як 20 млн. чоловік.

Дедалі зростають так звані «небойові втрати» у війнах, тобто загибель мирного населення. Якщо в Першій світовій війні жертви серед мирного населення становили 5 % у загальній масі втрат, то в Другій світовій – уже 50 %. А в деяких сьогоднішніх локальних конфліктах, за даними ООН, на кожного загиблого солдата припа­дало дев'ять загиблих мирних жителів.

Сучасна війна й підготовка до неї стають дедалі дорожчими.

На військові потреби у світі щорічно витрачається 2-3 % енер­гетичних ресурсів, 3-4 % запасів нафти. До 3 % території розви­нених країн відводиться під військові бази, склади, полігони тощо, причому це переважно родючі землі або лісові масиви. На планеті військові займають близько 42 млн. га суші. Витрати на військові потреби у світі в 2,5 раза перевищують витрати на охорону здоров'я і в 1,5раза — на освіту. І це в той час, коли мільйони людей недоїдають, не отримують медичної допомоги, п'ють забруднену воду й живуть у жахливих умовах. На підготовку до війни витрачаються найкращі матеріали, застосовуються новітні технології, використовується розум найталановитіших учених. Усе це відволікає від вирішення найболючіших екологічних проблем людства.

Лекція 17 концепція екологічної безпеки

17.1 Екологічний аудит

17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище

17.3 Моніторинг довкілля

17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін

17.5 Екологічний менеджемент.

Екологічна безпека поєднує природну та техногенну складові і повинна забезпечити гармонійний розвиток системи господарство-природа-людина. Структура екологічної безпеки включає:

• оцінка сучасної екологічної ситуації та сучасного стану всіх компонентів довкілля (екологічний аудит);

• оцінка впливів на навколишнє середовище техногенних об'єктів (ОВНС);

• екологічний моніторинг території, особливо в зоні впливу техногенних об'єктів;

• прогноз розвитку та моделювання екологічної ситуації в залежності від різних сценаріїв розвитку території;

• управління екологічною ситуацією з метою її оптимізації (екологічний менеджмент). •