Підприємства чорної металургії

При виплавлянні 1 т чавуну в повітря виділяється: 4,5 кг пилу, 2,7 кг оксиду сульфуру (IV), 0,1-0,6 кг мангану, невеликі кількості сполук фосфору, арсену, меркурію, плюмбуму, інших металів.

Хімічна і нафтохімічна промисловість

Особливістю цих галузей народного господарства (порівняно з енергетикою) є менша кількість викидів і велика різноманітність сполук. Найбільше газоподібних забрудників надходить у повітря під час добування барвників, пластмас, гуми, добрив, неорганічних кислот та в технологіях, де використовуються органічні розчинники (ацетон, бензол, толуол, діетиловий ефір).

Крім газоподібних речовин в атмосферу потрапляють пари, рідкі й тверді часточки у вигляді аерозолів.

Промисловість будівельних матеріалів

При виробництві будівельних матеріалів найбільша частка серед забрудників належить пиловим часточкам, які осідають на листя дерев, потрапляють на землю, будівлі, в легені людини.

Целюлозно-паперова промисловість

Спектр забрудників, які використовують для виробництва целюлози, паперу, картону, надзвичайно широкий.

Обов'язковими компонентами викидів підприємств цієї галузі є: оксиди сульфуру, хлор (використовують як відбілювач).

Транспорт

У світі чисельність автомобілів перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові, 15-17% – на вантажні автомобілі та автобуси.

За підрахунками, в автомобільних двигунах внутрішнього згоряння щороку спалюється близько 2 млрд. т нафтового палива, а якщо врахувати, що коефіцієнт корисної дії двигуна не перевищує 23%, то решта палива витрачається не лише на обігрівання, а й на забруднення довкілля. У містах з розвинутою промисловістю до 80% усіх забруднень дає автотранспорт.

Чинниками забруднення атмосфери автотранспортом є:

• відпрацьовані гази, що викидаються через вихлопну трубу;

• картерні гази (утворюються при згоранні масел);

• вуглеводні з бака, карбюратора та трубопроводів внаслідок випаровування та протікання.

Викиди автотранспорту містять до 200 хімічних сполук, деякі з них надзвичайно токсичні.

Лише один вантажний автомобіль, який працює на бензині, при спалюванні 1 т палива викидає в повітря до 0,6 т оксиду карбону (II) (чадного газу), що за рік становить 8-10 т. У двигунах внутрішнього згоряння на спалювання 1 т бензину витрачається близько 15 т повітря або 2000 л кисню, що в 2,5 рази перевищує його добове споживання людиною.

При спалюванні 1000 л палива карбюраторний двигун викидає:

• 200 кг оксиду карбону (II);

• 25 кг вуглеводнів;

• 20 кг оксидів нітрогену;

• 1 кг оксидів сульфуру;

• 1 кг сажі.

З огляду на це зрозуміло, як гостро стоїть питання створення екологічно чистого транспорту.

Ось кілька шляхів зменшення негативного впливу транспорту на довкілля:

• проектування об'їзних шляхів для транзитного транспорту;

• створення дорожніх розв'язок так щоб, зменшити кількість зупинок перед світлофорами, коли різко зростає викид газів;

• розширення мереж електротранспорту й метрополітену;

• переведення автотранспорту на екологічно чистіше пальне чи природний газ;

• створення економічніших двигунів (двигуни вітчизняних автомобілів на 1 км пройденої відстані викидають у 3—5 разів більше шкідливих речовин, ніж закордонні аналоги);

• заміна антидетонаційної домішки до бензину на екологічно безпечніший, зокрема етиловий спирт.

• створення автомобілів, у яких джерелом енергії будуть водень та електроенергія.