7. Інформаційна грамотність користувача як базова умова ефективного використання інформації.

Посилаючись на праці таких дослідників, як М. Вохришева, Н.Зінов'єва та ін., можна стверджувати, що складовою частиною загальної культури особистості є її інформаційна культура, тобто вміння здійснювати конструктивний підхід до пошуку інформації, оперативно її знаходити, аналізувати й ефективно використовувати. Сьогодні саме правильно підібрана й зорганізована інформація є найважливішою силою, яка визначає розвиток суспільства. Безпереч­но, основою інформаційної культури є інформаційна грамотність ко­ристувача, знаряддя інтелектуальної праці в сучасному середовищі, де інформаційні ресурси стали загальносуспільними. Інформація вже давно належить усім. Цей принцип ухвалений ЮНЕСКО. Але тільки високий культурно-освітній рівень відкриває доступ до всіх наявних джерел інформації. Інформація має не тільки належати масам, а й ви­користовуватися ними. Для цього інформаційне суспільство вимагає від людини як мінімум середньої освіти, для дуже багатьох — вищої, а для деяких — уже навіть кількох вищих.

Ми можемо сформулювати основні компоненти, які визначають інформаційну грамотність користувача — освіта та самоосвіта; професійний рівень і кваліфікація, досвід роботи з носіями інформації, зокрема бібліотечними фондами й довідково-бібліографічним апаратом до них.

Чинників, які впливають на інформаційну грамотність, можна назвати безліч, але головними, мабуть, є соціальне оточення, професіоналізм.

Складовою частиною цього простору є бібліотека з її ресурсами — документальна ос­нова гуманізації та інформатизації суспільства. Першою чергою, це бібліотека вищого навчального закладу, яка забезпечує міжгалузеві наукові зв'язки, реалізує завдання відтворення продуктивних сил, постачання науковою літературою міжгалузевої, загальногалузевої та вузькогалузевої тематики.

Це завдання особливо загострюється сьогодні, коли активно змінюються технології, упроваджується комп'ютерна техніка та Інтернет.

В арсеналі підходів до формування інформаційної грамотності на­копичено чимало засобів. Розглянемо деякі з них.

Засоби формування інформаційної грамотності читача

• Лекції та практичні заняття (курс лекцій «Основи інформатики, бібліотекознавства та бібліографії» для студентів 1, 3-5 курсів. Виконавці — сектор пропаганди бібліотечно-бібліог­рафічних знань, лекторська група у складі 6-ти осіб).

• Екскурсії бібліотекою (для різних категорій читачів: ліцеїстів, студентів та інших ВНЗ; слухачів курсів підвищення кваліфікації тощо. Виконавці — див. попередній пункт).

• Бесіди та консультації для читачів (під час запису до бібліотеки, користування фондами та ДБА. Виконавці — відділи обслуговування, бібліографи-консультанти).

• Зв’язок із засобами масової інформації (спеціальні рубрики в університетській газеті, теле- та радіоповідомлення про головні події бібліотеки, виставки, конференції тощо. Фото- та відеоматеріали. Виконавці — заввідділами, дирекція бібліотеки).

• Наочна агітація — проспекти, схеми, плакати тощо (виконавці — відділи обслуговування, довідково-бібліографічний, відділ наукової обробки та каталогізації. Технічне виконання — відділ автоматизації).

Особливо дієвою формою підвищення інформаційної грамотності користувача є лекції з «Основ інформатики, бібліотекоз­навства та бібліографії». Багаторічний досвід бібліотеки останнім ча­сом збагатився новими організаційними підходами, що було зумовле­но зміцненням технічної бази бібліотеки.

Основи інформатики, бібліотекознавства та бібліографії.

Весь цикл навчання, як і будь-який освітній процес, вимагає, поряд із високою професійною кваліфікацією задіяного персоналу бібліотек, ще й додаткових етапів підготовки.

У нашому випадку це:

• студенти І курсу;

• студенти Ш-ІV курсів;

• професорсько-викладацький склад.

Заняття ставлять за мету:

• ознайомити з інформаційними ресурсами, необхідними для навчання, НДР та самоосвіти; з бібліотекою як цілісною системою, що забезпечує доступ до цих ресурсів;

• дати основні теоретичні поняття та практичні навички роботи первинними та вторинними джерелами інформації за фахом;

• зорієнтувати в можливостях доступу до бібліотечних баз даних, ознайомити з проектами, що діють у режимі он-лайн;

• рекламувати бібліотеку, підтримати її позитивний імідж, розширити коло «друзів бібліотеки».

При розробленні структури курсу потрібно чітко відокремити теоретичну частину від практичної, які, своєю чергою, поділяються на певні складові.

Теоретична частина:

• основні поняття інформатики, бібліотекознавства й бібліографії;

• загальні відомості про найбільші бібліотеки світу, України, Києва (можливості МБА);

• основи бібліографічного опису документів;

• каталоги бібліотеки та бібліотечні класифікації (УДК);

• локальні бібліотечні мережі, Інтернет.

Практична частина:

• загальні відомості про університетську бібліотеку конкретного навчального закладу;

• деякі правила користування бібліотекою;

• ДБА бібліотеки, каталоги та інформаційні видання;

• схема знаходження та функції структурних підрозділів бібліотеки;

• локальна комп'ютерна мережа бібліотеки, електронний каталог, бази даних, СО, Інтернет-ресурси, Інтернет-клас.

Найважливішим етапом роботи є підготовка до проведення курсу.

Ефективність завершального етапу залежить саме від цієї передостанньої фази. Вирішуються дві групи питань — методичні та організаційні.

Методичні питання:

• літератури для лекторів та студентів;

• підбір лекторської групи;

• затвердження навчальних аудиторій;

• узгодження морального та матеріального стимулювання лекторів;

• коло сприяння.

Як результат і головна ціль попередніх процесів настає черга саме практики проведення курсу, де дається взнаки міра узгодженості всіх етапів підготовки. Цей етап триває 2-3 місяці на початку кожного семе­стру, залежить від скоординованих дій бібліотеки та факультетів

Курс «Основи ІББ» можна розглядати і як форму репрезентації бібліотеки. Адже дана робота з громадськістю в цьому напрямі передбачає:

- налагодження прямих стосунків з деканатами й кафедрами фа­культетів;

- додаткову рекламу поточних заходів у бібліотеці (виставок, чи­тацьких конференцій тощо);

- формування позитивного ставлення студентів до бібліотеки.

А успіх справи безпосередньо залежить від суб'єктивних факторів. Серед них:

• стимулювання та заохочення персоналу дирекцією бібліотеки;

• розуміння та підтримка з боку керівництва факультетів та університету;

• додержання обов'язкових вимог та бажання провідних спеціалістів бібліотеки працювати з великою аудиторією;

• наявність відповідної матеріально-технічної бази.

Щоб підсумувати все викладене, слід означити найближчі можливі кроки в роботі з формування інформаційної грамотності користувача бібліотеки вищого навчального закладу.

По-перше, це необхідність новітніх методичних розробок із курсу «Основи ББЗ», на чому повинні зосередити увагу провідні методисти. Директивою може бути Інформаційний лист Міністерства освіти і науки України від 03.10.03 р. №1/9-439, де ректорам вищих навчальних закладів рекомендовано: «Ввести до стандартів вищої освіти відповідних навчальних закладів як обов'язкову дисципліну «Інформаційна культура студента». Передбачити для цього в навчальних планах не менше як 6-8 годин теоретичних та 4-6 годин практичних занять».

По-друге, об'єднання зусиль різних бібліотек ВНЗ та їхній обмін досвідом, який може бути корисним і цікавим незалежно від спе­цифіки того чи іншого навчального закладу.

По-третє, запровадження дистанційного навчання саме із курсу «Основи ББЗ», методика якого має забезпечити студента базовими знаннями та навичками, необхідними для продовження та поглиблен­ня освіти. Саме дистанційне навчання відкриває безмежні можливості передання та отримання інформації про інформацію, а також моніто­рингу знань із використанням Інтернет-ресурсів в асинхронному ре­жимі або в режимі он-лайн.