9. Вивчення досвіду зарубіжних університетських бібліотек: питання термінології.

До недавнього часу наші уявлення про зарубіжні бібліотеки здебільшого обмежувалися збірником «Библиотековедение и библиография за рубежом», що видався в Москві й був достатньо інформатив­ним і фаховим, хоча й ґрунтувався майже повністю не на власних спо­стереженнях та дослідженнях авторів, а на друкованих джерелах, що надходили до Союзу. Завдяки можливостям, що відкрилися після здо­буття Україною незалежності — програмам наукових обмінів, що вони з початку 1990-х почали діяти в Україні, спільним проектам, різно­манітним Грантам тощо — українські бібліотекарі загалом і бібліотекарі університетських бібліотек зокрема дістали достатньо широке поле для безпосереднього вивчення зарубіжного досвіду.

Нині важливим джерелом фахової інформації — окрім власних спостережень та друкованих зарубіжних джерел, які хоча й недостатньою мірою, але надходять до України — є Інтернет. Маю на увазі не лише електронні журнали, а й докладно розроблені, наповнені важливою фаховою інформацією сайти бібліотек та бібліотечних асоціацій світу.

Ефективне використання всіх перелічених джерел безпосередні контакти бібліотекарів ґрунтуються на розумінні й адекватному тлумаченні фахової іноземної термінології, передусім англійської. З появою комп'ютерних технологій, на яких базуються нині всі бібліотечні проце­си — від комплектування та каталогізації до пошуку інформації, мовою програмного забезпечення, мовою міжнародних бібліотечних документів та стандартів, у т.ч. ІФЛА, є переважно англійська. МАКС — формат машиночитаної каталогізації вперше був також створений у США, а отже, англійською мовою. Робота з підготовки УКРМАРКу неможлива без грамотного фахового перекладу ШІМАЯС та ОЗМАКС. Тому знання й адекватна інтерпретація англомовної бібліотечної термінології є важ­ливим фактором вивчення зарубіжного досвіду та процесу обміну інформацією.

Це далеко не просте завдання, оскільки впродовж останнього десятиліття в поняттєвому апараті бібліотекознавства відбулися значні зміни. Нам випало жити за часів другої (після винайдення друкарського верстата) революції в бібліотечному світі, а саме за доби впровадження в бібліотечну практику комп'ютерних та телекомунікаційних технологій. У зв'язку з цим виникла ціла нова підсистема термінів. Радикаль­них змін зазнала й термінологія деяких традиційних бібліотечних про­цесів, наприклад, каталогізації. Але якщо раніше новий термін входив у мову роками, то нині цілий пласт нової термінології потребує грамотно­го перекладу, адаптації та засвоєння в дуже короткі терміни. Такі проце­си характерні не лише для українського бібліотекознавства. Їх пережи­вали і Німеччина, і Польща та інші наші далекі й близькі сусіди. Одні — більш успішно, інші — менш.

Швидка асиміляція нової термінології — завдання досить складне навіть за умови високого розвитку бібліотекознавчої науки та активної мовної політики держави. За умов відсутності звичних всесоюзних керівних центрів і надзвичайно занедбаного стану бібліотечної освіти нині воно переживає не найкращі ча­си. Дода­мо до цього ще й відсутність послідовної мовної політики держави.

Як наслідок, спостерігаємо, по-перше, надмірне зловживання англіцизмами. Не будемо спинятися на крайніх випадках, що вони іноді межують з анекдотичними. Але зараз рідко зустрінеш «зміни, перетво­рення» (в бібліотеці), здебільшого — «трансформація»; відтак «бібліотечний сервіс» замість «бібліотечне обслуговування»; «менедж­мент бібліотеки» замість «управління бібліотекою»; «дескриптивні стан­дарти» замість «стандарти опису».

По-друге, залишає бажати кращого якість перекладів. Нефахові переклади, різнобій у вживанні тих самих термінів спостерігаються навіть у нормативній літературі, а про іншу годі й гово­рити. Частково це відбувається через відсутність незалежного фахового рецензування. Прийнята в нас практика, коли рецензії пишуться самими авторами, призводить нерідко до появи неякісних, ба й неприпустимо низькоякісних видань.

Інша суттєва причина термінологічних негараздів — брак двомовних фахових англо-українських словників та довідників бібліотечно-інформаційної термінології. Довгі роки українські бібліотекарі за відсутності власних двомовних фахових словників користувалися «Англо-русским словарем библиотечно-библиографической терминологии» М.Сарингуляна (М., 1958). Але виданий майже півстоліття тому, він, звичайно, не відбиває нових реалій і тих, згадуваних уже коло­сальних змін, що відбулися в поняттєвому апараті бібліотекознавства впродовж останніх десятиліть.

Нині в Національній бібліотеці України ім. Вернадського го­тується до друку словник-довідник. Його обсяг близько 6 тис. термінів із бібліотекознавства, інформацієзнавства, бібліографії, книгознавства, книговидання, друкарства, архівної справи, чимало з яких з'явилися упродовж останнього часу.

При його підготовці, окрім фахових тлумачних словників, виданих в США та Великій Британії, і таких важливих оригінальних джерел, як «Англо-американські правила каталогізації», «Десяткова класифікація Дьюї», «Класифікація Бібліотеки Конгресу», було також широко використано електронні слов­ники бібліотечних термінів, які пропонують на своїх сайтах амери­канські університети для бібліотечно-бібліографічної освіти читачів. Більшість із них — невеличкі за обсягом. Але трапляються справді змістовні й цінні праці.

Уведення іншомовного слова, коли поняття специфічне й не знаходить відповідника чи синоніма в українській мові (Інтернет, сайт). Значна кількість нових для українського читача термінів вимагали введення до словника наукового коментаря та довідок до окремих по­нять, хоча перекладна термінологічна лексикографія і не передбачає широкого ілюстрування.

Цілком зрозуміло, що випрацюванню власної бібліотечно-інфор­маційної термінології сприяла б активна мовна політика нашої держа­ви. Існує «Закон про державну мову», відповідна стаття Конституції, вод­ночас російська мова в її українському варіанті, продовжує, як і за імперських часів, використовуватися в деяких університетах і в багать­ох наукових та урядових установах. Це стає на заваді швидкій асиміляції іноземних термінів та словотворенню. Значно кращі наслідки в країнах, де асе суспільство розмовляє однією мовою і, відповідно, бере участь у процесах еволюції нових термінів.

Для дослідження фахового порозуміння, активного обміну ідеями з колегами із зарубіжних університетських бібліотек погрібна велика роботи з упорядкування термінологічного процесу, пошуку розумного балансу між дедалі більшою інтернаціоналізацією бібліотечної справи і бажанням зберегти культурну спадщину, розвиваючи власну мову