6. Індивідуальне навчання – важлива умова результативності знань студента.

Нормативною базою передбачено ряд заходів, що сприяють індивідуалізації та диференціації навчального процесу в умовах реформування системи вищої економічної освіти.

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців включає в себе, крім нормативних, вибіркові навчальні дисципліни. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи, держави, роботодавця та поділяються на ті, що обирає навчальний за­клад, і ті, що обирає студент.

Важливою умовою впровадження кредитно-модульної системи є фор­мування індивідуального навчального плану студента, що здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), в основі яких — структурно-логічна схема підготовки фахівців.

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дис­ципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, установленому вищим закладом освіти, як правило, деканам факультету. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та ви­біркові змістові модулі, що можуть поєднуватися в певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, вибіркові — для виконання вимог варіативної частини й відповідають обсягу підготовки, передбаченому встановленим терміном навчання. Крім того, вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності, сприяють академічній мобільності та поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності.

В умовах модульно-рейтингової та кредитно-модульної системи на­вчання поширення набули індивідуальні завдання. Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи та творчої діяльності.

Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.

Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших курсах вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та ін­ших творчих завдань.

На початок семестру кожний студент отримує індивідуальні завдання із навчальних курсів, що будуть вивчатися протягом семестру. Індивідуальне завдання передбачає: самостійне опрацювання визначених тем, форми контролю, терміни здачі зазначених завдань, плани практичних, семінарських, лабораторних завдань, тематику рефератів та фіксованих виступів з кожного навчального курсу.

Отже, студент має можливість спланувати свій робочий час, визначи­тися з термінами виконання завдань, отримати необхідні консультації від викладача. Раціональний розподіл навантаження має позитивний вплив на якість знань студентів. Якщо студент набирає необхідну кіль­кість балів, тобто не менше 60, він має можливість отримати оцінку від­повідно до рейтингової системи оцінювання знань, і це не призведе до навантаження студента під час заліково-екзаменаційної сесії, а в кінці семестру студент повинен прозвітуватися перед ви­кладачем, який забезпечує викладання даного предмету, отримати пев­ну кількість балів за виконані завдання та допуск до складання іспитів і заліків.

Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, курсові та дипломні проекти) виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Навчання за індивідуальним планом в умовах кредитно-модульної системи забезпечує самореалізацію студента як особистості, дозволяє визначити додаткові навчальні цілі, сприяє підвищенню рівня продук­тивності самостійної роботи та професійному зростанню майбутніх фахівців.

Отже, індивідуалізація та диференціація навчання є важливою педа­гогічною умовою запровадження кредитно-модульної системи навчання студентів вищих навчальних закладів.

Перевірте свої знання

1. Наукове визначення терміну «освіта» – це:

1) одна з основних цінностей, без яких неможливий подальший розвиток суспільства;

2) фундамент людського розвитку та прогресу суспільства;

3) цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином установлених державою освітньо-кваліфікаційних рівнів.

2. Основні принципи освіти в Україні – це:

1) доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

2) ...;

3) ...;

4) ...;

5) ...;

6) ...;

7) ...;

8) ...;

9) ...;

10)..;

11)…

3. Рівень базових знань з фундаментальних дисциплін, швидке перенавчання, тобто пристосування працівників до вимог ринку, професійна мобільність фахівця – це:

1) диференціація професійної підготовки;

2) фундаменталізація професійної підготовки;

3) індивідуалізація професійної підготовки.

4. Виділити в навчальному матеріалі головне і другорядне дає змогу:

1) диференціація професійної підготовки;

2) фундаменталізація професійної підготовки;

3) індивідуалізація професійної підготовки.

5. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає:

1) певні нормативні навчальні дисципліни та всі вибіркові навчальні дисципліни, вибрані студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки;

2) усі нормативні навчальні дисципліни та всі вибіркові навчальні дисципліни, вибрані студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки;

3) усі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

6. Індивідуальне заняття – це:

1) форма навчального заняття, при якому студент під керівницивом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі;

2) основна форма проведення навчальних занять у ВНЗ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу;

3) форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань;

4) форма навчального завдання, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів);

5) навчальне заняття, що проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Контрольний тест

1. Розкрийте суть поняття фундаменталізація професійної підготовки як пріоритетний напрям модернізації вищої освіти в Україні.

2. У чому особливість індивідуалізації і диференціації навчання?

3. Яка роль індивідуальних навчальних планів у освітньому процесі?

4. Чому необхідна технологія індивідуалізації підготовки фахівця у вищій школі?

5. Назвіть складові індивідуального навчального плану студента.

6. Як індивідуальне навчання впливає на результативність знань студента?

Література для самоосвіти

1. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник / За ред. В.Г. Кременя. К.: 2004 – 384с.

2. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.

3. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія: - К.: ТОВ «Освіта України», Коо, 2005. – 278 с.

4. Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД « Університетська книга». – 2004. – 320 с.

5. Середа В.Г. Психологічні аспекти становлення особистості професіонала конкретних професій. Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України. Матеріали Першої міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2003 року. – Харків, 2003.