Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник Університетська освіта.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
996.35 Кб
Скачать

5. Інтеграція та партнерство університетських бібліотек як перспектива подальшого розвитку інформаційного сервісу.

В епоху інформаційного суспільства рівень необхідного бібліотечного сервісу виходить за межі окремої бібліотеки.

Аналіз досвіду роботи університетських бібліотек Росії, США, Великобританії, Франції показав, що при наявності масштабної розподіленої освітньої системи тільки корпоративна модель об'єднання бібліотек навчальних закладів, що працюють на добровільних засадах, надасть користувачам абсолютно нові сервісні можливості оперативного доступу до наукових та освітніх інформаційних ресурсів і дасть змогу бібліотекам піднятися на якісно новий рівень обслуговування.

Це потрібно не стільки з метою економії фінансових і технічних засобів, скільки через необхідність обміну інформацією та створення єдиного інфор­маційного простору, університетські бібліотеки сьогодні повинні розв'язувати проблему координації й кооперації своєї діяльності та ство­рення корпоративних бібліотечних систем.

Розпочати цей процес належить з розробки концепції побудови кор­поративної бібліотечної мережі, основними цілями якої мають стати:

  • інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек та надання широкого й вільного доступу користувачам до фондів бібліотек-учасниць як до єдиного інформаційного ресурсу;

  • оформлення бібліографічних записів відповідно до національних і міжнародних стандартів для уніфікації роботи з ними;

  • створення центру корпоративної каталогізації, інших корпоративних сервісів і служб;

  • ретроспективна конверсія каталогів бібліотек;

  • виконання віддаленого для отримання документі через систему МБА (міжбібліотечний абонемент);

  • взаємодії бібліотек-учасниць у режимі реального часу. Корпоративність є універсальним механізмом бібліотечного партнерства й використовується на різних етапах бібліотечно-інформаційної діяльності: комплектування, каталогізації, інформаційного забезпечен­ня, бібліотечного обслуговування.

Залежно від міри інтеграції бібліотечних ресурсів можна виокремити напрями формування корпоративної системи університетських бібліотек:

  • створення зведеного електронного каталогу бібліотек-учасниць з можливістю здійснення пошуку в ньому;

  • корпоративна каталогізація літератури;

  • формування зведених електронних повнотекстових баз даних публікацій вищих навчальних закладів;

  • створення корпоративних служб МБА та електронної доставки документів.

Першим етапом партнерства та інтеграції університетських бібліотек стане побудова зведеного корпоративного каталогу та здійснення !!!

Процесам створення зведеного каталогу передує робота з вироблення методики ефективної технології подання записів.

Сьогодні бібліотеки працюють із різними автоматизованими інформаційно-бібліотечними системами — як широко відомими «ІРБІС», «УФД. Бібліотека», так і створеними для роботи окремої бібліотеки. Застосовуються різні класифікаційні таблиці, заповнюється різна кількість полів бібліографічного опису, відсутній єдиний тезаурус, постала необхідність ретроконверсії карткових каталогів.

Тому першочергово потрібна розробка документів, які уніфікують правила заповнення полів і зберігання бібліографічних записів у певному комунікативному МАКС-форматі, що сприяє створенню «консолідованого» бібліографічного запису. Здійснення попереднього аналізу бібліографічних записів електронних каталогів бібліотек-учасниць проекту дасть змогу розробити загальні уніфіковані «Правила кор­поративної каталогізації» та ухвалити єдині методичні рекомендації з їх використання. Таким чином буде забезпечено високу якість бібліографічних записів і можливість повноцінного імпорту/експорту цих записів у різні АБІС.

Корпоративна каталогізація — ще одна з визнаних переваг організації корпоративних систем. Це зводить до мінімуму дублювання процесу обробки документів за рахунок розумного розподілу й спільного використання результатів праці каталогізатора.

Головний принцип корпоративної каталогізації — одноразове введення інформації та багаторазове використання отриманого бібліографічного продукту; формування електронних каталогів обробки термінів, літератури й більш оперативному наданню інформації користувачам.

Досвід творення корпоративних систем Росії та інших зарубіжних країн свідчить, що корпоративна каталогізація має здійснюватися в країні централізовано. Бібліотеки в регіонах повинні лише створювати технологічні можливості для імпорту уніфікованого запису до своїх систем. Проте реалії зовсім інші, і наші бібліотеки змушені шукати шляхи вирішення питань каталогізації та обміну даними самостійно.

Важливим шляхом взаємодії університетських бібліотек у межах корпоративного проекту є також створення електронної бібліотеки корпорації, що передбачає формування електронних повнотекстових баз да­них, розроблення систем пошуку, перегляду й отримання інформації.

Електронна бібліотека передбачає розміщення документів, створе­них у вищих навчальних закладах: навчальних посібників, методичних матеріалів, матеріалів конференцій, збірників наукових праць, авторефератів дисертацій, періодичних видань.. Сьогодні кожна університетська бібліотека має працювати в напрямі подання таких документів в електронній формі та створення власних повнотекстових баз даних, але долучитися до них можуть тільки користувачі даної бібліотеки.

Об'єднавши ці інформаційні ресурси, ми створимо корпоративні електронні колекції, які матимуть кваліфікований бібліографічний опис і будуть доступні для користувачів через уніфікований інтерфейс досту­пу. Бібліографічний опис електронного ресурсу формуватиме його пошу­ковий образ і включатиме схему доступу до ресурсу. Кожна електронна колекція буде створюватися як база даних, доступна через протокол 239.50, і виступати як частина розподіленого електронного каталогу.

Серед інформаційно-бібліотечних сервісів корпоративної бібліотечної мережі першорядного значення набуває організація на основі зведеного каталогу служби міжбібліотечного абонементу (МБА) та системи електронної доставки документів. Модель віддаленої доставки документів на базі МБА технологій має низку переваг: це електронний документ, а не тверда копія, що дозволяє отримувати інформацію, представлену в різних формах.

У бібліотеках України службу ЕДД (електронної доставки документів) тільки починають застосовувати, тому партнерство бібліотек у створенні корпоративних бібліотечних си­стем стане стимулом для впровадження ЕДД як провідного інфор­маційно-бібліотечного сервісу.

Таким чином, об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек, створення зведених каталогів, корпоративна каталогізація, формування електронних колекцій повнотекстових документів стає визначальною тенденцією на сучасному етапі розвитку та партнерства бібліотек, розширенні їх інформаційно-бібліотечних послуг.

Університетські бібліотеки України мають усі передумови для створення корпоративних бібліотечних систем:

  • достатній парк комп'ютерної техніки, локальні бібліотечні мережі з виходом в Інтернет;

  • наявність у більшості бібліотек АБІС;

  • електронні каталоги, різні за своїм обсягом та змістом, великі масиви баз даних;

  • електронні колекції навчально-методичних матеріалів, створених викладачами університетів, їхніх публікацій, авторефератів дисертацій, періодичних видань;

  • доступ через Інтернет до більшості електронних каталогів та електронних баз даних.

Але є й суттєві проблеми:

  • різний рівень технічного оснащення та автоматизації бібліотечних процесів, наявності розвитку засобів телекомунікації, робота з різним програмним забезпеченням;

  • незадовільний фінансовий стан бібліотек, недостатня кількість компетентних спеціалістів;

  • неузгодженість та несумісність форматів даних, відсутність національного формату представлення бібліографічних записів;

  • використання різних класифікацій та інших лінгвістичних засобів.

І все ж таки, основні передумови для того, щоб університетські бібліотеки почали реально взаємодіяти як у сфері колективного створення інформаційних ресурсів, так і в царині їх селективного використання, існують.

1. Розробка комплекту нормативної та реґламентувальної документації.

2. Формування робочих груп за різними напрямами діяльності.

3. Розробка програмно-апаратних рішень.

4. Навчання співробітників бібліотек корпоративних бібліотечних тех­нологій, розробка методичних матеріалів та надання консультацій.

Створення корпоративної системи університетських бібліотек — завдання аж ніяк не просте й вимагатиме певних фінансових витрат, а головне — розуміння важливості цієї справи. Бібліотекам необхідно буде забезпечити наявність сучасної АБІС, придбати додаткові програмні продукти, підтримувати певний технологічний рівень доступу до Інтернету. Усе це доведеться робити на підставі наявного фінансування та реального штату або ж вести пошук додаткових джерел фінансування.

Проте основним результатом інтеграції та партнерства бібліотек у царині вищої освіти стане перехід бібліотек регіону на якісно новий рівень, що надасть абсолютно нові сервісні можливості оперативного доступу до інформаційних ресурсів бібліотек регіону, а також зумовить здобуття бібліотеками визначальної ролі у створенні потужного інформаційного ресурсу в галузі науки та освіти.