Марія Гороховська

Про Марію Гороховську можна сміливо сказати, що у великій гімнастиці вона успішно прожила два життя. Її талант розквітнув ще в ті роки, коли радянські гімнастки змагалися за програмою шестиборства. Тоді вони, наприклад, виступали на високій перекладині і не гірше за чоловіків «крутили» складне «сонце». Марія була найсильнішою з-поміж всіх, володіла званням абсолютної чемпіонки країни.

Та ось наші гімнастки перейшли на сучасну міжнародну програму – чотирьохборство. І знову харківська спортсменка стала найсильнішою, знову завоювала звання абсолютної чемпіонки країни. Ось чому її сміливо включили до складу збірної команди СРСР для участі на 15 Олімпійських іграх. Марія знала, що виступає на цих іграх перший і останній раз, то й хотіла зробити все так, щоб залишилася приємна згадка на все життя.

Тим часом добитися перемоги в Хельсінкі було не так уже й легко. Чудову підготовку демонструвала щира подруга Марії киянка Ніна Бочарова, високим класом відзначилася угорка Маргіт Коронді, до них приєдналася ще й москвичка Катерина Калинчук і угорка Агнеш Келетті. З рештою, цей «квінтет» і поділив між собою всі золоті медалі жіночої гімнастики. А найголовніша серед них – золота медаль абсолютної чемпіонки 15 Олімпійських ігор стала здобутком харків’янки.

Коли гімнастка стає абсолютною чемпіонкою, вона майже обов’язково здобуває ще хоча б одну найвищу нагороду в якомусь з окремих видів чотирьохборства. Виступ Марії в Хельсінкі можна вважати унікальним в цьому відношенні. І до цього, і після ще жодного разу не було, щоб абсолютна чемпіонка «підкріплювала» свою золоту медаль чотирма срібними!

У Марії сталося саме так. Вона одержала золоту медаль за суму багатоборства, а срібні медалі за вільні рухи, вправи на колоді, вправи на брусах і опорний стрибок. П’ять нагород з п’яти можливих в одних змаганнях. Вони – свідчення винятково високого класу нашої землячки в усіх видах, приємна згадка про Олімпійський дебют.

Поліна Астахова

Її структурність, елегантність, витонченість на гімнастичному помості були взірцем. І мало хто знає, що гімнасткою Поліна Астахова стала з волі випадку.

Коли Поліна закінчила 8 класів вона випадково поступила до технікуму фізичної культури. Який же був загальний подив, коли через 4 роки вона разом з дипломом, в якому рясніли самі п’ятірки, одержала значок майстра спорту з гімнастики.

Астахова дебютувала ще на 16 Олімпійських іграх у Мельбурні. Звичайно наймолодша учасниця нашої збірної не могла сподіватися на великий успіх, тренери лише «перевіряли» її. Та все ж їй на згадку лишилася золота медаль, здобута в складі команди.

До Риму Поліна приїхала вже в званні абсолютної чемпіонки країни.

В третє й востаннє Астахова брала участь у 18 Олімпійських іграх в Токіо. Чемпіонка двох Олімпіад, абсолютна чемпіонка країни 1959 року, чотириразова володарка СРСР заслужений майстер спорту.

Борис Шахлін

Він – «найбагатший» з-поміж усіх гімнастів світу: серед трофеїв видатного майстра 89 тільки золотих нагород, здобутих у різних міжнародних і всесоюзних змаганнях. Чимало в нього й почесних спортивних титулів. А друзі й суперники завжди називали його коротко: залізний Шахлін. Цим вони підкреслювали головну рису характеру киянина – незлому волю до перемоги.

Як гімнаст Борис Шахлін зростав винятково швидко. У 1952 році, коли його старші товариші дебютували на 15 Олімпійських іграх, він щойно виконав норму майстра спорту. А в 1954 році – він вже був абсолютним чемпіоном СРСР (до речі це звання він здобув 6 разів). В 1955 році Шахлін став першим володарем кубка Європи, а наступного року в складі збірної країни виступав на 17 Олімпійських іграх у Мельбурні.

До Рима Борис приїхав уквітчаний лаврами чемпіона світу, здобутими перед цим у Москві в 1958 році. Золоту медаль абсолютного чемпіона 17 Олімпійських ігор отримав київський майстер Борис Шахлін.

Завершив він збирання найвищих нагород у Токіо, на 18 іграх. Усе ж і в Токіо киянин ще раз піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу. Уславлений спортсмен надзвичайно красиво, елегантно виконав вправи на перекладині й здобув 6 – ту в своєму житті золоту Олімпійську медаль.

За визначені успіхи на спортивній ниві його груди прикрашають не лише золоті медалі, а й три ордени Радянського Союзу.

Навчально – методична карта № 10_

самостійного вивчення теми:

Колове тренування для розвитку фізичних якостей.

час: 2 год.

Основні питання теми:

1. Значення колового тренування для розвитку фізичних якостей.

2. Організація та методика проведення колового тренування.

3. Методика складання комплексів колового тренування.

Література:

Основна:

Брикін Ю. „Гімнастика та методика викладання ”., підручник ., М.- ФіС., 1985.

Смолевський В.М. „ Спортивна гімнастика ”., підручник ., К.- 1999.

Додаткова:

Гуревич І.А. „ Колове тренування при розвитку фізичних якостей ”., -Мінськ., „ Вища школа ”., 1985.

Худ олій О.М. „ Основи методики викладання гімнастики ”., ОВС., Івано-Франківськ., 2003.

Методичні рекомендації

Знати:

1. Організацію та методику проведення колового тренування.

1. Методику укладання комплексу колового тренування.

Вміти:

1. Підбирати вправи для колового тренування.

2. Складати комплекси колового тренування для розвитку фізичних якостей.

Ключові поняття теми

Колове тренування; сила; гнучкість; спритність; швидкість; витривалість.

Інвентар: гантелі, гімнастична лава, штанга, тренажери.

Контроль!!!

Провести комплекс колового тренування для розвитку фізичних якостей гімнаста.

Колове тренування для розвитку фізичних якостей.

Основні питання теми:

1. Значення колового тренування для розвитку фізичних

якостей.

2. Організація та методика проведення колового тренування.

3. Методика складання комплексів колового тренування.