Видатні гімнасти України. Лариса Латиніна

Вона дебютувала в Мельбурні. Там гімнастки виступали у дві зміни: дві вправи виконували вранці, дві – ввечері. Це для того, щоб якомога більше глядачів змогли побачити всіх найкращих.

Такий дебют випадав не багатьом – три золоті й срібна медаль.

Минуло 4 роки, і Лариса Латиніна вийшла відстоювати своє високе звання на 17 Олімпійських іграх у Римі. Як хвилювалася тоді. Адже за півтора роки до цього стала матір’ю й хоч зуміла відновити техніку, однак побоювалася, що забракне витривалості.

То був завзятий двобій землячок – Лариси Латиніної і Поліни Астахової. Але все ж таки Лариса перемогла.

А ще через 4 невтомна спортсменка прибула в складі збірної СРСР на 18 Олімпійські ігри до Токіо. Тепер уже ветеран, найдосвідченіша в команді. Важко, дуже важко було протистояти наступу талановитої енергійної молоді. Однак і цього разу Латиніна не залишилась без золотої медалі: втретє їй присудили звання найкращої у вільних рухах. Плюс ще 2 срібні та 2 бронзові нагороди.

Важко сказати, коли з’являється нова, талановита гімнастка, чи навіть гімнаст, Які здатні перевершити рекорд Латиніної.

Двічі вона була абсолютною чемпіонкою світу, двічі володіла кубком Європи, двічі стала абсолютною чемпіонкою СРСР і виборювала кубок країни. За ці видатні успіхи Ларису Латиніну нагороджено трьома орденами, в тому числі орденом Леніна.

Віктор Чукарін

У дні підготовки до 20 Олімпійських ігор якось непомітно минула п’ятниця для нашого спорту подія: двадцять років тому, в липні 1952 року, радянські спортсмени дебютували на 15 Олімпійських іграх. І в перший же день їх,21 липня, москвичка Ніна Пономарева одержала першу золоту медаль. А 22 липня, талановитий львівський гімнаст Віктор Чукарін олімпійські нагороди й нашій республіці. Він став першим олімпійським чемпіоном з України.

Йому випало не легке щастя – двічі починати свій шлях у спортивній гімнастиці. Ще в 1940 році фахівці дійшли висновку, що у непереможного тоді київського майстра, абсолютного чемпіона країни Аджата Ібадулаєва з’явився талановитий спадкоємиць Віктор Чукарін. У дев’ятнадцять років Віктор виконав норму майстра спорту , і відтоді всі чекали від нього високого злету.

Проте чекати довелося довго. На спортивному шляху юнака стала Велика Вітчизняна війна, було не до тренувань. Знову підійшов він до гімнастичних снарядів лише у 1946 році, вступивши до Львівського інституту фізкультури.

Було тоді Вікторові 25 років, і мало хто вірить, що такому солідному віці гімнаст зможе вдруге виконати хоч би норму майстра спорту.

Та скептики помилилися. Залізний режим тренування, незламна воля до перемоги дозволили спортсменові здолати найголовніше – свій вік. Віктор Чукарін не просто став майстром спорту вдруге. В 1949 році він завоював найвище звання – абсолютного чемпіона СРСР і утримував його ще 2 роки поспіль.

До 16 Олімпійських ігор у Мельбурні нестаріючий ветеран зумів ще раз (вчетверте!) виграти звання абсолютного чемпіона СРСР, а в 1954 році став ще й абсолютним чемпіоном світу. За високі спортивні досягнення заслуженого майстра спорту Віктора Івановича Чукаріна було першим з-поміж спортсменів нашої республіки відзначено найвищою нагородою – орденом