Студентам слід зазначити, що в сучасній літературі зустрічається багато визначень поняття “система” (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Сучасні підходи до визначення поняття “система”

Визначення	Джерело (автор)
Система як поєднання окремих частин, кожна з яких володіє хоча б однією властивістю, що забезпечує досягнення цілей системи; якісно визначену сукупність підсистем, зв’язаних у єдине ціле, яке володіє властивостями, котрі відсутні у підсистем.	Л.В. Балабанова
Система як деяку цілісність, яка складається з взаємозамінних частин, кожна з котрих вносить свій вклад до характеристики цілого.	В.І. Бовикін
Сукупність об’єктів, що розглядаються як єдине ціле називають системою	І.Н. Герчикова
Система – це об`єднання окремих самостійних частин (елементів) в ціле, яке забезпечує її існування через здатність елементів досягати цілі: здатність елементів до взаємодії; “елементарний” склад підсистем, які виконують функції входу, виходу, відносин між ними; упорядкованість; цілісність; структурованість	О. С. Курочкін
Система управління – це сукупність елементів (підсистем) поєднаних інформаційними зв’язками і процесами, направленими на досягнення певних цілей.	М.М. Максімцов
Система – це якась цілісність, що складається із взаємозв’язаних частин, кожна з яких вносить свій внесок в характеристики цілого.	М.Х. Мескон
Система як сукупність елементів, які знаходяться у відносинах та зв’язаних одне з одним, яка певну цілісність.	Р.А. Фатхудінов

Більшість авторів виходять з того, що система – це сукупність елементів, які знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, і утворюють визначену цілісність, єдність. Система управління розглядається також як система взаємозв’язаних наукових підходів та методів, цільової, функціональної та забезпечувальної підсистем, яка сприяє прийняттю та реалізації конкурентоспроможних управлінських рішень, спрямованих на задоволення заданої потреби. Це комплексна система забезпечення конкурентоспроможності управляючого об’єкту; містить об’єкт та суб’єкт управління, які пов’язані прямим та зворотнім зв’язками.

Акцент на необхідності побудови єдиного цілого на відміну від побудови компонентів і підсистем – основна особливість системного підходу. Системний підхід стосовно до рішення практичних проблем охоплює теорію системного підходу і методику побудови систем, що забезпечують рішення проблем.

При дослідженні системи управління підприємством варто аналізувати її стан, структуру, поводження, розвиток, стійкість.

• «Стан» системи виявляється на основі дослідження, «діагнозу», ситуаційного аналізу, на основі вивчення вхідних дій і вихідних результатів системи.

• «Поводження» системи характеризує можливість стійкого, контрольованого переходу системи від одного стану в інший – у такому випадку необхідно або знати, або виявити закономірності, що керують поводженням системи.

• «Рівновага» системи визначається як здатність системи під час відсутності зовнішніх впливів зберігати бажаний час заздалегідь заданий стан.

• «Стійкість» системи характеризується як здатність системи повертатися в стан рівноваги після того, як вона була виведена з нього під впливом зовнішнього впливу.

• «Розвиток» системи означає удосконалювання структури і функцій системи під впливом головним чином внутрішніх факторів, в зв’язку з чим поводження системи здобуває більш упорядкований і передбачуваний характер.

Різноманіття систем вимагає їхньої класифікації, що представлена в таблиці 1.2. Користуючись цією класифікацією, студентам потрібно досліджувати підприємства торгівлі як антропогенні, матеріальні, динамічні, вірогіднісні, відкриті великі системи, специфіка змісту яких відбивається в наборі підсистем.

При вивченні процесів, що відбуваються в керуванні торговими підприємствами, доцільно, на нашу думку, використання поняття великих систем. Великі системи – це такі системи, що можуть бути представлені сукупністю підсистем постійно зменшуваного рівня складності аж до елементарних підсистем, що виконують у рамках даної великої системи базові елементарні функції.

Підприємству, як виробничо-економічній системі притаманні такі властивості, як відкритість та нерівноважність.

Таблиця 1.2 Класифікація систем

Ознаки класифікації	Види систем
1. Походження	природні (природні); штучні (антропогенні)
2. Об'єктивність існування	матеріальні; ідеальні
3. Зв'язок з навколишнім середовищем	відкриті; відносно обґрунтовані; закриті; ізольовані
4. Час	статичні; динамічні
5. Обумовленість дії	детерміновані; вірогіднісні
6. Місце в ієрархії систем	суперсистеми; великі системи; підсистеми; елементи
7. Специфіка змісту	технічні; технологічні; інформаційні; соціальні; економічні