
- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Робота № 9. Визначення сисної сили.
Мета роботи. Визначити величину сисної сили досліджуваних тканин.
Матеріали, реактиви, обладнання. 1 Н розчин NaCl або сахарози, дистильована вода, піпетки, склографи, леза, бюкси; коренеплоди моркви або бульби картоплі, міліметровий папір, препарувальні голки, скляні палички.
Основні відомості. Якщо рослинну тканину занурити в розчин, осмотичний тиск якого менше сисної сили тканини, то її клітини будуть поглинати воду з розчину. В результаті чого розчин стає концентрованішим, ніж до занурення в нього об’єкта. Навпаки, коли тканину помістити в гіпертонічний розчин, то він відбиратиме воду з клітин і ставатиме менш концентрованим.
Величина сили тиску, з яким вода осмотичним шляхом надходить до вакуолі, дорівнює різниці між осмотичним тиском ( P ) і тургорним тиском ( T ). Цю величину називають сисною силою ( S ):
S = P – T,
яка залежить від ступеню насиченості клітини водою. В стані повного в’янення (або початкового плазмолізу) тургорний тиск відсутній і сисна сила дорівнює осмотичному тиску T = 0 , S = P.
Хід роботи. Вихідний розчин 1 Н сахарози (342 г на 1 л води). Приготувати розчини сахарози або NaCl, які зменшуються на 0,1 Н, відповідно до таблиці:
Концентрація дослідного розчину, моль/л |
На 10 мл розчину |
|
|
1 н. розчин сахарози, мл |
Води, мл |
1,0 |
10,00 |
0,00 |
0,9 |
9,00 |
1,00 |
0,8 |
8,00 |
2,00 |
0,7 |
7,00 |
3,00 |
0,6 |
6,00 |
4,00 |
З паренхіми коренеплоду моркви або бульби картоплі вирізають смужки довжиною 3 см ( вимірюючи міліметровою лінійкою ), перерізом 4 мм2, потім їх занурюють в розчини різної концентрації. Через 20 хв. після занурення зрізів в розчини вимірювання повторюють.
Розчин, в якому довжина зрізів залишилась без змін, за своїм осмотичним тиском буде дорівнювати сисній силі тканин. Результати записати у вигляді таблиці:
Концентрація розчину, моль/л |
1,0 Н |
0,9 Н |
0,8 Н |
0,7 Н |
0,6 Н |
Довжина смужки до занурення в розчин, мм |
|
|
|
|
|
Довжина смужки після занурення в розчин, мм |
|
|
|
|
|
Розрахунки такі ж, як і при визначенні осмотичного тиску. Приклад роз-рахунку:
1 моль/л - 22,4 атм
0,25 моль/л - x,
тоді
X = 22,4 · 0,25 = 5,6 атм
1
Контрольні запитання.
Що розуміють під сисною силою клітин?
Як визначити величину сисної сили? Якими методами?