- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
Мета роботи. Визначення величини осмотичного тиску у рослин різних екологічних груп.
Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, предметні і накривні скельця, леза, бюкси, пінцети, препарувальні голки, піпетки, склограф, фільтрувальний папір, синя цибуля, листки традесканції; 1М розчин сахарози або 1М розчин NaCl, дистильована вода.
Основні відомості. Концентрацію клітинного соку, який являє собою розчин великої кількості різноманітних органічних і неорганічних сполук, можна визначити за його осмотичним потенціалом. Плазмолітичний метод визначення цього показника полягає в тому, що зрізи досліджуваної тканини занурюють в розчини різних концентрацій і проводять дослідження їх під мікроскопом для виявлення ізотонічного розчину. Виходячи з того, що плазмоліз відбувається лише в гіпертонічних розчинах, знаходять таку концентрацію, при якій спостерігається початкова стадія плазмолізу не менше ніж у 50% клітин досліджуваної тканини. Ізотонічний розчин матиме середнє значення між цим розчином і наступним, в якому плазмоліз ще не відбувався.
Хід роботи. Приготувати 7 розчинів NaCl або сахарози різної концентрації (від 0,1 до 0,7 моль/л) з вихідного 1М розчину, по 5 мл, згідно з таблицею:
Концентрація дослідного |
На 5 мл розчину |
|
розчину, моль/л |
1 М розчину сахарози або NaCl, мл |
Води, мл |
0,1 |
0,5 |
4,5 |
0,2 |
1,0 |
4,0 |
0,3 |
1,5 |
3,5 |
0,4 |
2,0 |
3,0 |
0,5 |
2,5 |
2,5 |
0,6 |
3,0 |
2,0 |
0,7 |
3,5 |
1,5 |
Розчини наливають у бюкси або баночки з відповідними позначками і добре перемішують; закривають кришками, щоб не було випаровування. За допомогою леза готують 14 зрізів з опуклої сторони лусок синьої цибулі або інших об’єктів. Зрізи покласти у воду на предметному скельці, фільтрувальним папером видалити сік, що витікає з пошкоджених клітин. Потім занурити по два в приготовані розчини, починаючи з найконцентрованішого. Зрізи повинні бути повністю занурені в розчин.
Через 20 – 30 хвилин зрізи витягують з розчинів і розглядають під мікроскопом в порядку занурення.
Результати записують у вигляді таблиці:
Концентрація розчину, моль/л |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
Ступінь плазмолізу |
|
|
|
|
|
|
|
Малюнок клітин |
|
|
|
|
|
|
|
Знайти ізотонічну концентрацію, вирахувати величину осмотичного тиску клітинного соку за рівнянням Вант-Гоффа:
P=RTCi.
Де P – осмотичний тиск в мегапаскалях, Мпа; R – універсальна газова стала, 0,0083кДж/(градмоль); T – абсолютна температура, 273+C; C – концентрація, моль/л; i – ізотонічний коефіцієнт.
Зробити висновок про залежність ступеню плазмолізу від концентрації розчину.
Контрольні запитання.
Чому розчини електролітів мають більший, порівняно з неелектролітами, осмотичний тиск?
Чи можна визначити концентрацію клітинного соку плазмолітичним методом?
Чи можна відібрати воду від плазмолізованої клітини?
