- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Контрольні запитання.
Що таке дихання і яке воно має значення в житті рослинного організму?
Що таке інтенсивність дихання?
Які фактори навколишнього середовища можуть впливати на інтенсивність дихання?
На чому грунтується метод визначення інтенсивності дихання за кількістю виділеної вуглекислоти?
Які органи рослини дихають найінтенсивніше?
Чому зволожене насіння не може зберігатися тривалий час?
Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
Мета роботи. Оволодіти методом якісно-демонстраційного визначення активності каталази.
Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, предметні і накривні скельця, пінцети, препарувальні голки, 3%-й розчин Н2О2; елодея, валіснерія.
Основні відомості. Каталаза – двокомпонентний фермент. Активною групою цього ферменту є гематин. Вона належить до класу оксидоредуктаз і розщеплює пероксид водню на воду і молекулярний кисень:
2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
Завдяки цьому ферменту з рослинного організму виводиться дуже отруйна сполука – пероксид водню, який інтенсивно накопичується в несприятливих для рослин умовах.
Оскільки ця робота дуже проста і не потребує багато часу на виконання, то її проводять у шкільних умовах під час пояснення каталітичної функції білків-фе-рментів.
Хід роботи. На сухе чисте предметне скло кладуть листочок елодеї і наносять на нього краплину 1-3%-го розчину пероксиду водню. Препарат швидко накривають накривним скельцем і розглядають під мікроскопом. Пероксид водню проникає в клітини листка і там розщеплюється каталазою на воду і молекулярний кисень, який виділяється з листка у вигляді бульбашок. Найкраще кисень виділяється в тій ділянці листка, якою він був прикріплений до стебельця. Старі листочки елодеї виділяють бульбашки кисню набагато повільніше, ніж молоді. Якщо листочок елодеї встромити в киплячу воду, то кисень не виділятиметься, тому що при кип’ятінні руйнується фермент каталаза.
Оформлюючи роботу, роблять зарисовки і відповідний висновок.
Контрольні запитання.
Яка роль каталази в рослинному організмі?
Яка хімічна структура цього ферменту?
Хімізм дії оксидоредуктаз в рослинній клітині?
Як змінюється активність каталази від температури?
Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
В чому суть та значення дихання для рослинних організмів?
Розкажіть історію розвитку уявлень про природу механізмів та шляхи окисно-відновних перетворень у клітині.
Які існують субстрати дихання? Дайте визначення дихального коефіцієнта. Яка залежність між субстратами дихання та дихальним коефіцієнтом?
Які шляхи окислення дихального субстрату? Чому аеробне дихання більш ефективне, порівняно з анаеробним?
Хімізм та взаємозв’язок процесів бродіння та дихання.
Дайте характеристику процесу гліколізу. Які є етапи гліколізу?
Дайте характеристику основних стадій циклу Кребса.
Які основні риси пентозофосфатного шляху дихання?
Охарактеризуйте анаеробну та аеробну фазу дихотомічного шляху дихання.
Охарактеризуйте функції ланцюга перенесення електронів.
Яка роль фосфору в процесі дихання? Що таке окислювальне фосфорилювання?
Які фактори впливають на інтенсивність дихання?
Порівняйте процеси фотосинтезу і дихання.
