- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
Мета роботи. Навчитися користуватися торсійними терезами, визначити інтенсивність транспірації.
Матеріали, реактиви, обладнання. Торсійні терези, пінцети, дослідні рослини, міліметровий папір.
Основні відомості. Цей метод ґрунтується на швидкому зважуванні листка, коли за зменшенням його маси визначають кількість випаруваної води.
Транспірація – випаровування води листками. Випаровування води, або тран-спірація, у рослин буває продиховою і кутикулярною. Завдяки транспірації, вода надходить у рослину і рухається по ній. Транспірація захищає рослину від пере-грівання, сприяє нормальному перебігу процесу фотосинтезу.
Характеризують транспірацію такі показники: інтенсивність, продуктивність, коефіцієнт і відносність. Кількість випаруваної води з одиниці листкової поверхні за одиницю часу, називають інтенсивністю транспірації, яку виражають у г/м2·год.
Кількість утвореної сухої речовини на 1 кг випаруваної води дістала назву продуктивності транспірації.
Транспіраційний коефіцієнт показує, скільки води рослина витрачає на побудову одиниці сухої речовини.
Відносною транспірацією називають відношення інтенсивності транспірації з одиниці площі листка до інтенсивності випаровування з такої самої площі вільної водної поверхні за одиницю часу.
Хід роботи. Торсійні терези встановлюють горизонтально. Перевіряють нульове положення і зважують зрізаний листок (масою не більше, як 0,5 г) з точністю до 1 мг. Масу записують і через 15 хв. зважування повторюють. Різниця між першим і другим зважуванням становитиме величину випаруваної листком води за цей проміжок часу.
Інтенсивність транспірації обчислюють за формулою:
Iт = n·60·10000 ,
s·t
де
Іò – інтенсивність транспірації, г/м2 за годину,
n - кількість води, випаруваної листком за час досліду, г,
s - площа листка, см2,
t - тривалість досліду, хв.,
60 – коефіцієнт перерахунку хвилин в години,
10000 – коефіцієнт перерахунку, см2/м2.
Листки рослини накладають на міліметровий папір, обводять олівцем, вирізають по контуру і зважують на торсійних терезах. Одночасно вирізають з цього самого паперу квадрат площею 100 см2 і також зважують. Знаходять площу листка за пропорцією:
a = c ,
b s
де
– маса квадрату паперу в 100 см2, г,
– маса контуру листка паперу , г,
– площа квадрата, см2,
s – площа листка, см2.
Результати дослідів записують за такою схемою:
|
Тривалість |
Маса, г
|
Площа, |
Інтенсивність транспірації, г/м2 |
|
||
Об’єкт |
досліду, хв. |
на початку |
в кінці |
см2 |
за годину |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання:
Що таке транспірація і яке вона має значення в житті рослин?
Чим відрізняється транспірація від випаровування з вільної водної поверхні?
Що таке відносна транспірація і яких величин вона досягає?
Що розуміють під транспіраційним коефіцієнтом?
Що таке продуктивність транспірації?
