Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).

Мета роботи. Порівняти інтенсивність транспірації верхньої і нижньої сторін листкової пластинки.

Матеріали, реактиви, обладнання. Предметні і накривні скельця, пінцети, спиртівки, електроплитки, скляні пластинки, скляні банки, гумові кільця, дослідні рослини, 5%-й розчин хлориду кобальту.

Основні відомості. Метод порівняльного визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу грунтується на здатності фільтрувального паперу, змоченого 5%-м розчином хлориду кобальту, при поглинанні ним води, випаруваної листковою пластинкою, змінювати колір. За часом, який необхідний для переходу забарвлення хлоркобальтового паперу (CoCl₂) від блакитного до рожевого (CoCl₂·6H₂O), роблять висновок про інтенсивність транспірації верхньої і нижньої сторін листкової пластинки.

Хід роботи. Для визначення транспірації, пінцетом беруть квадратик (2 см х2 см) блакитного хлоркобальтового паперу, швидко прикладають до поверхні листка, ще один кладуть з іншої сторони листка; на них зверху кладуть скляні пластинки, які скріплюють гумовими кілечками.

Далі спостерігають. Визначають скільки хвилин необхідно, щоб хлоркобаль-товий папір став рожевим з верхньої і нижньої сторін листка. За часом зміни кольору, виявляють з якої сторони листка інтенсивність транспірації більша.

Контрольні запитання.

1. На чому грунтується хлоркобальтовий метод визначення транспірації?

2. Квадрат голубого хлоркобальтового паперу, прикладений до верхньої сторони листка бегонії, став рожевим за 20 хв., до нижнього – за 5 хв. Про що це свідчить?

3. Хлоркобальтовий папір, прикладений до верхньої і нижньої сторін листка пшениці, став рожевий за 5 хв. Поясніть це явище.

Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).

Мета роботи. Навчитися досліджувати стан продихів за методом Молотковського-Полаччі.

Матеріали, реактиви, обладнання. Мікроскопи, предметні і накривні скельця, скляні палички, кіноплівка в ацетоні.

Основні відомості. Рух продихів має певну закономірність: у більшості рослин продихи на світанку відкриваються і досягають максимуму вранці. Удень вони закриті, після полудня щілини продихів знову відкриваються, а на ніч закриваються. Добовий хід продихових рухів у природних умовах вивчають методом відбитків, розробленим Г.Х. Молотковським і Полаччі. Цей метод дає змогу вивчати стан продихів у природних умовах без пошкодження листя у рослин. Вивчення продихових рухів має велике практичне значення. Воно дає змогу простежити за строками поливання сільськогосподарських культур в умовах зрошення.

Хід роботи. Звичайну кіноплівку промивають у гарячій воді з лугом для видалення шару емульсії, а потім споліскують у теплій воді. Плівку розрізають ножицями на дрібненькі шматочки і заливають ацетоном або грушевою есенцією. Через певний час утвориться сиропоподібний розчин, який зберігають у скляному посуді з притертим корком.

На нижній бік листка наносять скляною паличкою мазок розчину кіноплівки. Після повного висихання, на місці мазка утворюється тоненька плівочка з точним відбитком поверхні листка. Плівку знімають пінцетом, кладуть на предметне скло і розглядають під мікроскопом на великому збільшенні.

Контрольні запитання.

1. На чому грунтується метод спостереження за рухом продихів під мікроскопом?

2. Який фізіологічний механізм лежить в основі закривання і відкривання продихів?

3. Як змінюється стан продихів протягом доби?

4. В чому суть дослідження стану продихів за методом Молотковського-Полаччі?

5. Які переваги цього методу перед іншими?