- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
Мета роботи. Виявити зони росту, ділення і розтягнення клітин в коренях і стеблах рослин; порівняти на поперечних зрізах будову коренів у цих зонах, а на поздовжніх – величину клітини.
Матеріали, реактиви, обладнання. Проросле насіння гороху, гарбуза, соняшника, огірків; проростки цих рослин; густа туш, міліметровий папір, лінійки, мікроскопи, леза, предметні і накривні скельця, препарувальні голки, скляні палички, склянки з кришками, фільтрувальний папір, скляні пластинки.
Основні відомості. Осьові органи рослин ростуть протягом усього он-тогенезу, досягаючи часто значних розмірів. Їхній ріст зумовлений збільшенням кількості і розмірів клітин в апікальній меристемі (у однодольних – в інтеркалярній). Меристемна зона кореня, завдяки якій він подовжується, невелика і дорівнює кільком міліметрам. В стеблах вона на порядок більша.
Хід роботи. Для дослідів відбирають рослини з рівними корінцями і сте-блами. Починаючи з апекса, з інтервалом в 1 мм на них наносять тушшю позначки. На коренях калібрують 1 см, а на стеблах – 2-3 см. Для нанесення позначок рослини розміщують на міліметровому папері.
Калібровані рослини закріплюють на вертикальній скляній пластинці, яку обгортають фільтрувальним папером. Пластинку ставлять в камеру, на дно якої наливають невеликий шар води. Як камери можна використати склянки з кришками. Закриті камери ставлять на 24 години в темне місце при 20-25C. Через добу визначають ростову зону, зони ділення і розтягнення у коренів та підсім’ядольних колінах проростків (в мм).
Роблять поперечні й поздовжні зрізи осьових органів у зонах росту. Їх роз-глядають під мікроскопом в краплині води при малому збільшенні. Зрізи зарисовують і роблять висновки про різну структуру кореня і стебла в зонах ділення і розтягнення клітин.
Контрольні запитання.
Чому поділки, нанесені на апекси коренів і стебел, в різних зонах розходяться нерівномірно?
Чим відрізняється ріст в довжину у дводольних і злакових культур?
Як потовщуються корені однодольних і дводольних рослин?
Назвіть рослини, ріст яких відбувається дуже швидко і дуже повільно.
Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
Мета роботи. Виявити вплив одностороннього освітлення на характер росту стебел, дослідити вплив верхівок колеоптилів на цей процес.
Матеріали, реактиви, обладнання. Молоді проростки злаків та інших рослин, станіоль для ковпачків, фототропічна камера.
Основні відомості. Фототропізмом називають ріст стебла рослин в напрямі одностороннього освітлення внаслідок нерівномірного росту світлової і тіньової його сторін. Це пов’язано з неоднаковим балансом фітогормонів на різних сторонах рослин.
Хід роботи. Місце сприймання світлових подразнень у молодих проростків можна визначити за допомогою фототропічної камери і станіолевих ковпачків. Для цього на частину пророслих в темряві проростків 4-5 см завдовжки, які ще не прорвали колеоптилю, надягають станіольові ковпачки розміром до 1 см. Виготовляють їх так: маленький шматочок станіолю 1 см завширшки закручують трубкою на сірнику або на тоненькій паличці і зверху скручують.
Горщик з проростками, вкритими станіольовими ковпачками і без них, ставлять у фототропічну камеру – закритий з усіх боків ящик з чорними внутрішніми стінками і маленьким отвором в одній з них. Світло в фототропічну камеру пропускають так, щоб воно освітлювало верхівки проростків.
Через 24 год. встановлюють, що ті проростки, на яких було надіто ковпачки, продовжують рости у вертикальному положенні, а проростки без ковпачків згинаються у напрямі до світла. Це дає підставу зробити висновок, що світло сприймається верхівкою колеоптилю.
Найкраще для досліду використовувати 4-5 денні проростки. Типове явище фототропізму можна показати також на рослинах, які ростуть на вікні або в глибині кімнати. Всі листові пластинки у таких рослин обернені до світла.
