Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.

Мета роботи. Виявити зони росту, ділення і розтягнення клітин в коренях і стеблах рослин; порівняти на поперечних зрізах будову коренів у цих зонах, а на поздовжніх – величину клітини.

Матеріали, реактиви, обладнання. Проросле насіння гороху, гарбуза, соняшника, огірків; проростки цих рослин; густа туш, міліметровий папір, лінійки, мікроскопи, леза, предметні і накривні скельця, препарувальні голки, скляні палички, склянки з кришками, фільтрувальний папір, скляні пластинки.

Основні відомості. Осьові органи рослин ростуть протягом усього он-тогенезу, досягаючи часто значних розмірів. Їхній ріст зумовлений збільшенням кількості і розмірів клітин в апікальній меристемі (у однодольних – в інтеркалярній). Меристемна зона кореня, завдяки якій він подовжується, невелика і дорівнює кільком міліметрам. В стеблах вона на порядок більша.

Хід роботи. Для дослідів відбирають рослини з рівними корінцями і сте-блами. Починаючи з апекса, з інтервалом в 1 мм на них наносять тушшю позначки. На коренях калібрують 1 см, а на стеблах – 2-3 см. Для нанесення позначок рослини розміщують на міліметровому папері.

Калібровані рослини закріплюють на вертикальній скляній пластинці, яку обгортають фільтрувальним папером. Пластинку ставлять в камеру, на дно якої наливають невеликий шар води. Як камери можна використати склянки з кришками. Закриті камери ставлять на 24 години в темне місце при 20-25^C. Через добу визначають ростову зону, зони ділення і розтягнення у коренів та підсім’ядольних колінах проростків (в мм).

Роблять поперечні й поздовжні зрізи осьових органів у зонах росту. Їх роз-глядають під мікроскопом в краплині води при малому збільшенні. Зрізи зарисовують і роблять висновки про різну структуру кореня і стебла в зонах ділення і розтягнення клітин.

Контрольні запитання.

1. Чому поділки, нанесені на апекси коренів і стебел, в різних зонах розходяться нерівномірно?

2. Чим відрізняється ріст в довжину у дводольних і злакових культур?

3. Як потовщуються корені однодольних і дводольних рослин?

4. Назвіть рослини, ріст яких відбувається дуже швидко і дуже повільно.

Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.

Мета роботи. Виявити вплив одностороннього освітлення на характер росту стебел, дослідити вплив верхівок колеоптилів на цей процес.

Матеріали, реактиви, обладнання. Молоді проростки злаків та інших рослин, станіоль для ковпачків, фототропічна камера.

Основні відомості. Фототропізмом називають ріст стебла рослин в напрямі одностороннього освітлення внаслідок нерівномірного росту світлової і тіньової його сторін. Це пов’язано з неоднаковим балансом фітогормонів на різних сторонах рослин.

Хід роботи. Місце сприймання світлових подразнень у молодих проростків можна визначити за допомогою фототропічної камери і станіолевих ковпачків. Для цього на частину пророслих в темряві проростків 4-5 см завдовжки, які ще не прорвали колеоптилю, надягають станіольові ковпачки розміром до 1 см. Виготовляють їх так: маленький шматочок станіолю 1 см завширшки закручують трубкою на сірнику або на тоненькій паличці і зверху скручують.

Горщик з проростками, вкритими станіольовими ковпачками і без них, ставлять у фототропічну камеру – закритий з усіх боків ящик з чорними внутрішніми стінками і маленьким отвором в одній з них. Світло в фототропічну камеру пропускають так, щоб воно освітлювало верхівки проростків.

Через 24 год. встановлюють, що ті проростки, на яких було надіто ковпачки, продовжують рости у вертикальному положенні, а проростки без ковпачків згинаються у напрямі до світла. Це дає підставу зробити висновок, що світло сприймається верхівкою колеоптилю.

Найкраще для досліду використовувати 4-5 денні проростки. Типове явище фототропізму можна показати також на рослинах, які ростуть на вікні або в глибині кімнати. Всі листові пластинки у таких рослин обернені до світла.