
- •Організація практичних занять і методи роботи
- •Розділ I. Фізіологія рослинної клітини
- •Робота № 1. Визначення запасних поживних речовин за допомогою гістохімічних реакцій.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 3. Визначення дубильних речовин та алкалоїдів у рослинах.
- •Робота № 5. Виготовлення «штучної» клітини Траубе.
- •Робота № 6. Явища плазмолізу і деплазмолізу. Форми плазмолізу.
- •Робота № 7. Визначення осмотичного тиску клітинного соку плазмолітичним методом (за де-Фрізом).
- •Робота № 9. Визначення сисної сили.
- •Контрольні запитання до розділу «Фізіологія рослинної клітини».
- •Розділ II. Водний режим рослин.
- •Робота № 10. Поглинання води кореневою системою.
- •Робота № 11. Явище гутації.
- •Робота № 12. Визначення інтенсивності транспірації на торсійних терезах (за л.А.Івановим).
- •Робота № 13. Визначення транспірації верхньої і нижньої сторін листка за допомогою хлоркобальтового паперу (за Шталем).
- •Робота № 11. Дослідження стану продихів (за методом Молотковського-Полаччі).
- •Контрольні запитання до розділу «Водний режим рослин»
- •Розділ III. Фотосинтез.
- •Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 15. Розподіл пігментів за Краусом. Омилення хлорофілу лугом.
- •Робота № 16. Розподіл пігментів адсорбційним хроматографічним методом.
- •Робота № 17. Утворення феофітину і відновлення металоорганічного зв’язку.
- •Робота № 18. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу.
- •Робота № 19. Утворення первинного крохмалю у фотосинтезуючому листку.
- •Контрольні запитання до розділу «Фотосинтез».
- •Розділ IV. Мінеральне живлення рослин.
- •Робота № 19. Мікрохімічний аналіз золи.
- •Робота № 20. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах.
- •Контрольні запитання до розділу «Мінеральне живлення».
- •Розділ V. Дихання рослин.
- •Робота № 21. Визначення інтенсивності дихання рослин за кількістю виділеної вуглекислоти.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 22. Виявлення активності каталази в листках елодеї.
- •2Н2о2 каталаза 2н2о – о2.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Дихання рослин».
- •Розділ VI. Ріст і розвиток рослин.
- •Робота № 23. Спостереження за геотропічною реакцією рослин.
- •Робота № 24. Виявлення зон росту у коренів і стебел методом позначок.
- •Контрольні запитання.
- •Робота № 25. Спостереження за фототропічною реакцією рослин.
- •Контрольні запитання.
- •Контрольні запитання до розділу «Ріст і розвиток рослин».
- •Список літератури
- •Робота. Визначення кількості хлорофілу за допомогою фотоелектроколориметру
- •Робота. Кислотний гідроліз крохмалю.
- •Хід роботи.
- •Робота.Вирощування рослин у водних культурах на повній живильній суміші і з виключенням окремих елементів
Робота № 14. Методи виділення пластидних пігментів з листків.
Мета роботи. Навчитися екстрагувати суміш пігментів з зелених листків.
Матеріали, реактиви, обладнання. Листки кімнатних рослин, етиловий спирт, чистий кварцовий пісок, фарфорові ступки, ножиці, лійки, фільтрувальний папір, штатив з пробірками, вазелін.
Основні відомості. Фотосинтез – процес утворення органічних речовин із диоксиду вуглецю і води з використанням енергії світла:
пігменти
6 CO2+ 6 H2O C6H12O6 + 6 O2.
світло
Щоб детально вивчити хімічні і фізичні властивості пігментів, їх вилучають із зелених тканин рослин і відокремлюють один від одного. Пігменти зелених листків не розчинні у воді, але добре розчиняються в ліпоїдних розчинниках. Їх можна екстрагувати із свіжого і фіксованого матеріалу. Вибираючи розчинники, слід враховувати розчинність самих пігментів. Залежно від хімічного складу, розрізняють полярні (спирти, ацетон) і неполярні (бензин, петролейний ефір, гексан та ін.) розчинники.
Зелені і жовті є ліпофільними сполуками, а тому добре розчиняються у всіх розчинниках: спирті, ацетоні, бензині, ефірі, петролейному ефірі тощо. Найкраще зелені пігменти екстрагуються з листків полярними розчинниками або сумішшю полярних і неполярних розчинників. У навчальних лабораторіях найчастіше пігменти з листків вилучають спиртом або ацетоном. Пігменти доцільно вилучати з листків різних екологічних груп рослин, різних ярусів рослини тощо.
Хід роботи. Для вилучення пігментів листка можна використати такі способи:
Свіже листя нарізають ножицями (забирають середню жилку і черешок) і кладуть у ступку. До подрібненої маси додають трохи чистого кварцового піску і 5 мл 95%-го етилового спирту. Суміш старанно розтирають до утворення однорідної маси, поступово доливаючи етиловий спирт (5 мл). Розтирають, доки етиловий спирт не забарвиться в інтенсивний зелений колір. Носик ступки з зовнішнього боку змазують вазеліном і Для екстракції хлорофілу з сухого матеріалу беруть сухі листки, розти-рають їх у фарфоровій ступці в порошок, видаливши всі жилки. До порошку до-ливають міцного етилового спирту, знову розтирають. Розтерту масу відфільтро-вують через складчастий фільтр у суху чисту пробірку.
Свіже або сухе листя опустити у киплячу воду на 1-2 хвилини. Після того, як листочки будуть убиті, переносять їх у пробірку з етиловим спиртом. Пробірку ставлять на водяну баню і тримають на нагрітій водяній бані доки спирт не забарвиться в зелений колір, а шматочки листку не знебарвляться. Екстракт пе-реливають у сухий чистий посуд.
Свіжонарізане листя кладуть у банку зі спиртом, щільно закривають пробкою і дають настоятися (12-24 години), одержаний екстракт профільтрувати в чисту посудину і закрити.
Контрольні запитання.
Які пігменти містяться в хлоропластах зелених рослин?
Як вилучити пігменти з листка?
В якому стані знаходяться пігменти в розчині і в листку?
Чому у багатьох рослин верхній бік листків більш зелений, ніж нижній?
На які групи поділяють пігменти зеленого листка?