Протокол надання медичної допомоги хворим з ретинопатією недоношених

Код МКХ – 10

Н 35.1

Ознаки та критерії діагностики:

Ретинопатія недоношених – це судинно-проліферативне ураження сітківки, розвивається при низький вазі (1500 г і менше), гестаційний вік при народжені 32 тижні і менше, а також при оксигенотерапії, яка проводиться більше 30 діб. При ретинопатії недоношених характерним є авскулярна зона на периферії очного дна. В клінічному перебігу ретинопатії розрізняють 5 стадій:

І стадія – на межі васкуляризованої і авскулярної сітківки утворюється демаркаційна лінія білого кольору (накопичення мезенхімальної тканини).

ІІ стадія – демаркаційна лінія починає промінювати над рівнем сітківки, внаслідок інтраретинальної неоваскуляризації.

ІІІ стадія – на місті демаркаційній лінії формується фіброзно-судинна проліферація

ІV стадія – починається відшарування сітківки – без залучення або з залученням макули

V стадія – тотальне тракційне відшарування сітківки

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зворотна офтальмоскопія ока дитини

2. Ехографія (В-метод)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

Непотрібні

Консультації спеціалістів за показаннями:

Педіатра

Характеристика лікувальних заходів:

І стадія ретинопатії недоношених – цілком зворотня.

ІІ стадії – може бути зворотньою, але і може потребуватись лікування.

У ІІІ – ІV стадії ретинопатії недоношених – лазерна коагуляція, кріотерапія, ленсвітреоектомія в поєднанні зі склеропластичними операціями відшарування сітківки.

Хірургія склистого тіла і відшарування сітківки у V стадії з точки зору зорової реабілітації – недоцільна.

Кінцевий очікуваний результат – збереження функцій.

Термін лікування – 7 днів

Критерії якості лікування:

Фіксація сітківки, прилягання сітківки, зорові функції

Можливі побічні дії та ускладнення:

Фіброз сітківки, крововилив у склисте тіло.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко

Затверджено наказ МОЗ України від 15.03.2007 № 117

Протокол надання медичної допомоги хворим з фоновою ретинопатією та ретинальними судинними змінами (хворобою Коутса, мікроаневризмами Лебера, телеангіектазіями, ангіоматозом Гіппеля-Линдау)

Код МКХ – 10

Н 35.0

Ознаки та критерії діагностики:

Хвороба Коутса є наслідком аномалії судин сітківки (телеангіектазії і аневризми), зовнішній ексудативно-геморагічний ретиніт. Патологічні судини локалізуються на периферії очного дна у вигляді розширених артеріол, венул, мікро- і макроаневризм, іноді у вигляді гірлянд. В ураженій зоні можуть бути геморагії. Головним симптомом є відкладання поширеного інтра- та субретинального ексудату в зоні вражених судин. Зниження зору обумовлено набряком та відкладанням щільного ексудату в макулярній ділянці. Хвороба прогресує і призводить до відшарування сітківки, вторинної глаукоми та сліпоти.

Мікроаневризми Лебера – характерно ураження однієї ділянки очного дна. Хвороба супроводжується метаморфопсіями, мікропсіями, скотомами, зниженням зору внаслідок макулярної та парамакулярної ексудації. В зоні враження видні множинні міхурчасті розширення термінальних артеріол, капілярів, часто покритих білими муфтами. Навколо уражених судин відкладається ексудат у формі circinata на відстані декількох діаметрів диска зорового нерва від них.

Телеангіектазії – ідіопатичні парафовеальні ураження капілярів сітківки. При біомікроскопії в зоні ураження спостерігаються блискучий сірий рефлекс з внутрішніх шарів сітківки. У більшості випадків хвороба супроводжується мінімальним порушенням зору і процес найчастіше стабільний. При прогресуванні в зоні ураження посилюється ексудація.

Ангіоматоз Гіппеля-Линдау – пухлиноподібна ретинальна ангіома, автономно-домінантне захворювання. Ангіоми з’являються з народження у вигляді кублоподібних скопичень ангіобластичних та астрогліальних клітин, хвороба клінічно не проявляється до другого або третього десятиріччя, доки ангіома не досягне значної величини. При значному рості ангіоми, годуючи артерії і вени збільшуються, простягаються від ангіоми до диска зорового нерва. Ішемія сітківки призводить до інтраретинального набряку, кістозної дегенерації, геморагій та серозного відшарування сітківки. Клінічна тріада – ангіома, розширені годуючі судини і субретинальний ексудат.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Біомікроофтальмоскопія

5. Офтальмоскопія

6. Флуоресцентна ангіографія

7. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Хвороба Коутса. Лікування потребує динамічного нагляду з метою виявлення прогресування хвороби, знаходження нових ділянок телеангіектазій і їх своєчасної лазер- кріоко-агуляції.

Мікроаневризми Лебера – лазеркоагуляція зон з найбільш екстравазальним виходом флюоресцеїну і найбільш активної проліферації дрібних судин та аневризми.

Телеангіектазії – лазеркоагуляція.

Ангіоматоз Гіппеля-Линдау – в початкових стадіях, доки процес знаходиться на периферії очного дна – транскон’юнктивальна кріокоагуляція. При поширеному процесі – лазеркоагуляція. При ексудативному відшаруванні сітківки - дренування субретинальної рідини, склеропластичні операції та кріо- лазеркоагуляція.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.

Термін лікування – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Відшарування сітківки, крововиливи у склисте тіло.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

При хворобі Коутса та ангіоматозі Гіппеля-Линдау у разі низьких зорових функцій – направити хворого на МСЕК. Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню Р.О. Моісеєнко

Затверджено наказ МОЗ України від 15.03.2007 № 117