
- •Навчальний елемент 1.4 Соціалізація як соціально-педагогічне явище
- •Зміст навчального елемента 1.4 Поняття соціалізації. Основні концепції соціалізації особистості
- •Основні концепції соціалізації особистості
- •Особливості, види й механізми соціалізації особистості
- •Сфери, стадії, фази та інститути соціалізації особистості
- •Фактори соціалізації особистості
- •Несприятливі умови соціалізації
- •Навчальний елемент 2.1 Сім′я - провідний компонент системи соціального формування особистості
- •Зміст Навчального елемента 2.1 Місце та роль сім′ї у соціалізації особистості
- •Основні функції сім′ї
- •Соціальний статус сім’ї
- •Структура соціальної адаптації сім′ї
- •Типологія сімей у психолого-педагогічній та соціологічній літературі висвітлені різноманітні підходи до типології сімей, побудовані на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо.
- •Спроба комплексної багатогранної типології сімей зроблена о.Безпалько, яка виділяє види сімей на основі таких класифікаційних ознак:
- •Проблеми сучасної сім′ї. Типові помилки сімейного виховання
- •Навчальний елемент 2.2 Зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності з сім′єю
- •Зміст навчального елемента 2.2 Зміст соціально-педагогічної допомоги сім′ї, її складові
- •Соціально-педагогічна допомога сім’ї
- •Форми та методи взаємодії педагога з сім′єю
- •Соціально-педагогічні служби сім’ї, їх функції та напрями діяльності
- •Дитяча безпритульність і бездоглядність як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 2.6 Проблема дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні. Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Система державних заходів з профілактики дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні
- •Притулок для неповнолітніх - державний заклад соціального захисту безпритульних
- •Основні напрями й форми роботи педагога в притулку для неповнолітніх
- •Проте, на думку деяких вчених, повернення дитини в сім’ю або до інтернату часто ускладнюють такі обставини:
- •Школа – пріоритетна сфера Соціально-педагогічної роботи
- •Зміст навчального елемента 3.1 Соціальні завдання школи в сучасних умовах
- •Соціально-педагогічна робота в структурі психологічної служби школи
- •Зміст діяльності педагога навчального закладу
- •Соціально-педагогічний комплекс
- •Соціально-педагогічний аспект проблеми обдарованості
- •Зміст навчального елемента 3.2 Поняття обдарованості, її класифікація
- •Характерні особливості обдарованих дітей
- •Діагностика обдарованості
- •Розвиток обдарованості. Навчально-виховні заклади для обдарованих дітей
- •Соціально-педагогічний захист обдарованості
- •Навчальний елемент 3.3 Соціально-педагогічна підтримка дітей з соціальними та фізичними вадами
- •Зміст навчального елемента 3.3 Предмет і завдання віктимології
- •Поняття інвалідності, її причини та види
- •Класифікація дітей і молоді з особливими потребами
- •Основні напрями соціальної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Типи навчально-виховних закладів для дітей і молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Соціально-педагогічна робота з дітьми з особливими потребами та сім’ями, в яких вони виховуються
- •Форми роботи педагога з дітьми-інвалідами
- •Діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо соціальної підтримки осіб з особливими потребами
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з молоддю
- •Зміст навчального елемента 3.4 Молодь як особлива соціально-демографічна група
- •Структура і зміст діяльності соціальних служб для молоді
- •Девіації як соціально-педагогічна проблема
- •Підходи до класифікації девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки дітей та молоді, їх характеристика
- •Навчальний елемент 4.2 Соціально-педагогічна діяльність з дітьми девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.2 Зміст і специфіка попереджувальної діяльності педагога
- •Профілактична робота педагога з дітьми девіантної поведінки
- •Реабілітаційні соціально-педагогічні технології роботи з девіантними дітьми
- •Навчальний елемент 4.3 Дитячий алкоголізм як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.3 Проблема алкоголізму. Особливості дитячого алкоголізму
- •Причини й наслідки дитячого алкоголізму. Вікові періоди розвитку дитячого алкоголізму
- •Рівні спиртної залежності в дітей
- •Структура соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання спиртного
- •Зміст соціально-педагогічної допомоги дітям, схильним до алкоголізму, на різних вікових етапах їх розвитку
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з різними віковими категоріями дітей, схильними до вживання спиртного
- •Наркоманія як форма вияву девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.4 Проблема наркоманії. Класифікація і типи наркотиків
- •Особливості підліткової наркоманії
- •Причини й наслідки дитячої наркоманії
- •Стадії розвитку підліткової наркоманії
- •Заходи із запобігання підлітковій наркоманії
- •Навчальний елемент 4.5 Злочинність неповнолітніх як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.5 Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками
- •Типологія груп неповнолітніх правопорушників
- •Стихійні групи неповнолітніх правопорушників
- •Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників
- •Соціальні і психолого-педагогічні особливості неповнолітнього підсудного
- •Структура та зміст індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Структура індивідуально-профілактичної програми роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Рівні виховно-профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника
- •Корекція і реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх
- •Навчальний елемент 4.6 Дитяча проституція - форма соціальної дезадаптації неповнолітніх
- •Зміст навчального елемента 4.6 Проблема проституції та сексуальної експлуатації дітей
- •Особливості дитячої проституції. Типологія проституції
- •Причини й наслідки дитячої проституції
- •Фактори, що стримують розвиток дитячої проституції
Характерні особливості обдарованих дітей
Обдарованими або талановитими дітьми, згідно з визначенням у доповіді комітету освіти Конгресу США (1972), є ідентифіковані кваліфікованими спеціалістами діти, які мають видатні здібності до високого рівня виконання діяльності й потребують для реалізації свого потенціалу диференційованих навчальних програм і (чи) служб, що виходять за межі звичайної регулярної шкільної освіти. Ці діти включають тих, хто демонструє досягнення і (чи) потенційні здібності в одній чи декількох сферах: загальні інтелектуальні здібності; спеціальні академічні здібності; творче чи продуктивне мислення; лідерські здібності; візуальні та виконавчі види мистецтва; психомоторні здібності [68, с.43].
Обдаровані діти, згідно з більшістю сучасних теорій, відрізняються від ровесників цілим комплексом характеристик пізнавальної й особистісної сфери.
Найбільш загальні особливості обдарованих дітей зумовлюються у них наявністю певного таланту, що безпосередньо спрямований потребою у творчості. Творчість, за визначенням Е.Фромма, - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити розв’язок у нестандратних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здібність до глибого усвідомлення нового досвіду [71, с.140].
Характерними властивостями обдарованих дітей, пов’язаними з їх пізнавальними потребами, вважають високий рівень мислення і швидкий темп навчання з випередженням ровесників на 2-8 років. У таких дітей, як правило, прекрасна пам’ять, хоча вибіркова, оскільки вони запам’ятовують лише ту інформацію, яка їх цікавить. Їм властиве тривале збереження інформації та її відтворення, поєднання з видумкою. Вміння побачити унікальні, незвичайні зв’язки між предметами і явищами забезпечується високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей обдарованої дитини, сформованості творчого продуктивного мислення. Помітними особливостями обдарованих дітей є їх допитливість, спрямованість на досягнення мети, здатність „з головою” зануритися у проблему, винахідливість, широта сприймання, одночасне спостереження за кількома процесами, підвищена концентрація уваги. З-поміж звичайних дітей обдаровані виділяються також великим словниковим запасом, красномовством, легкістю спілкування з ровесниками і дорослими, готовністю до відповідальності, прагненням до лідерства. У них надзвичайно розвинена інтуїція, тонке сприймання навколишнього світу, гостро розвинене почуття гумору, підвищена вразливість, розвинене почуття справедливості, висока вимогливість до себе і оточуючих, високий енергетичний рівень. По відношенню до ровесників вони часто проявляють егоцентризм, нав′язують свою волю, намагаються командувати.
Численні спостереження і наукові дані показують, що зазвичай обдаровані діти легко і швидко навчаються, майже граючись, вони на льоту сприймають нове, часто самостійно чи при мінімальній допомозі дорослих опановують нові сфери знань і умінь, роблять глибокі узагальнення, інтуїтивні здогадки і обґрунтовані висновки. Саме за цими ознаками відрізняють обдарованих дітей від їх звичайних ровесників, на них орієнтуються при створенні програм для навчання і розвитку обдарованих дітей.
Але, як виявляють психологічні дослідження, значні відмінності існують не тільки між обдарованими та їх звичайними ровесниками, але й між дітьми з різними і навіть однаковими видами обдарованості, в тому числі й між дітьми з загальною розумовою обдарованістю [68, с.198]. До найважливіших з них відносять відмінності в здібності досягати успіху в навчанні, яке у великій мірі визначає умови не тільки когнітивного розвитку, але й формування особистісних якостей обдарованих учнів.
Спеціальні дослідження підтверджують, що дуже високий рівень розвитку тієї чи іншої сфери у обдарованих дітей може співіснувати з низьким рівнем розвитку іншої сфери і навіть у межах однієї і тієї ж сфери рівень розвитку різних здібностей може суттєво відрізнятися. Обдаровані діти не завжди є кращими учнями, за певних умов у них можуть виникати труднощі у навчанні, поведінці, міжособистих відносинах.
Американський психолог Л.Сілвермен розробив список ознак обдарованості і часто супутніх їм ознак відсутності (чи слабкості) здібності до навчання, які можуть спостерігатися у всіх вікових групах. Блискуча довготривала пам’ять, яка властива більшості обдарованих дітей і дозволяє їм оволодівати величезною і складною інформацією, може поєднуватися зі слабкістю короткочасної пам’яті, через яку їм часто важко відразу повторити тільки що сказане. Недоліки короткочасної й оперативної пам’яті пов’язані також з тим, що їм потрібен час, щоб осмислити, привести в систему, пов’язати нове з уже наявним досвідом, тоді як механічне запам’ятовування відбувається важко. Обдаровані діти легко опановують комп’ютер, але часто не можуть навчитися писати розбірливо. Невиправно жахливий почерк, а іноді дисграфія для багатьох з них стає суттєвою перешкодою, якщо для продовження навчання чи кар’єри необхідно подавати письмові роботи. Багато обдарованих дітей набагато ліпше справляються зі складною і напруженою роботою, яка забезпечує виклик їх здібностям, а рутинна діяльність, просте запам’ятовування, вправи на повторення виконуються ними важко. Вони екстремально допитливі, задають багато питань, але можуть бути нездатними до заучування нецікавого для них матеріалу. Розвинена мова і багатий словниковий запас можуть проявлятися тільки в усній мові, вони можуть бездоганно дискутувати й усно відповідати, тоді як їх письмові роботи значно можуть відставати від робіт звичайних ровесників. Обдаровані діти часто добре розмірковують, але їх можуть так переповнювати емоції від бажання висловити свої ідеї, що вони втрачають нитку міркувань чи потрібні слова, і їх мова видається сумбурною і непродуманою. Нерідко їм важко сформулювати свої цікаві і творчі ідеї для других через егоцентризм. Часто обдаровані діти, які володіють досконалим математичним мисленням, відчувають суттєві труднощі у виконанні нескладних математичних операцій, з великими зусиллями вони заучують таблицю множення і математичні формули, іноді їм легше виводити самим формули, ніж їх запам’ятовувати. Іноді мудрі не по роках діти можуть бути безнадійно неорганізованими. Володіючи гострою спостережливістю і розвиненою уявою, вони можуть бути вкрай неуважними на уроках. Часто володіючи гострим слухом, вони мають слабку слухову пам’ять і (або) не уміють уважно слухати, а маючи гострий зір, неуважні до деталей. Обдаровані діти часто енергійні, активні, здатні до тривалої й інтенсивної діяльності, але не здатні до виконання завдань, обмежених у часі (тести, контрольні, іспити). Вони мають чудове почуття гумору, кмітливі, уміють маніпулювати людьми, тому часто знаходять розумні способи уникати сфер, у яких несильні. Труднощі в навчанні обдарованих дітей важко виявити, оскільки вони вміють їх добре маскувати. Багато обдарованих дітей, які мають успіхи у природничих науках, геометрії, механіці, техніці, музиці, мистецтві, відчувають значні труднощі в опануванні іноземними мовами і тими предметами, у яких велике значення має слухання і послідовне запам’ятовування.
Діти з високим творчим потенціалом, творчою енергією, часто прагнуть до незалежності, нестандартної поведінки. Вони не підкоряються загальним правилам і авторитетам, часто порушують поведінку на уроці, причиняють неспокій учителям, їх поведінку важко передбачити, їх вважають недисциплінованими, необов’язковими і нездатними чомусь навчитися [68, с.209-210].