- •Навчальний елемент 1.4 Соціалізація як соціально-педагогічне явище
- •Зміст навчального елемента 1.4 Поняття соціалізації. Основні концепції соціалізації особистості
- •Основні концепції соціалізації особистості
- •Особливості, види й механізми соціалізації особистості
- •Сфери, стадії, фази та інститути соціалізації особистості
- •Фактори соціалізації особистості
- •Несприятливі умови соціалізації
- •Навчальний елемент 2.1 Сім′я - провідний компонент системи соціального формування особистості
- •Зміст Навчального елемента 2.1 Місце та роль сім′ї у соціалізації особистості
- •Основні функції сім′ї
- •Соціальний статус сім’ї
- •Структура соціальної адаптації сім′ї
- •Типологія сімей у психолого-педагогічній та соціологічній літературі висвітлені різноманітні підходи до типології сімей, побудовані на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо.
- •Спроба комплексної багатогранної типології сімей зроблена о.Безпалько, яка виділяє види сімей на основі таких класифікаційних ознак:
- •Проблеми сучасної сім′ї. Типові помилки сімейного виховання
- •Навчальний елемент 2.2 Зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності з сім′єю
- •Зміст навчального елемента 2.2 Зміст соціально-педагогічної допомоги сім′ї, її складові
- •Соціально-педагогічна допомога сім’ї
- •Форми та методи взаємодії педагога з сім′єю
- •Соціально-педагогічні служби сім’ї, їх функції та напрями діяльності
- •Дитяча безпритульність і бездоглядність як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 2.6 Проблема дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні. Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Система державних заходів з профілактики дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні
- •Притулок для неповнолітніх - державний заклад соціального захисту безпритульних
- •Основні напрями й форми роботи педагога в притулку для неповнолітніх
- •Проте, на думку деяких вчених, повернення дитини в сім’ю або до інтернату часто ускладнюють такі обставини:
- •Школа – пріоритетна сфера Соціально-педагогічної роботи
- •Зміст навчального елемента 3.1 Соціальні завдання школи в сучасних умовах
- •Соціально-педагогічна робота в структурі психологічної служби школи
- •Зміст діяльності педагога навчального закладу
- •Соціально-педагогічний комплекс
- •Соціально-педагогічний аспект проблеми обдарованості
- •Зміст навчального елемента 3.2 Поняття обдарованості, її класифікація
- •Характерні особливості обдарованих дітей
- •Діагностика обдарованості
- •Розвиток обдарованості. Навчально-виховні заклади для обдарованих дітей
- •Соціально-педагогічний захист обдарованості
- •Навчальний елемент 3.3 Соціально-педагогічна підтримка дітей з соціальними та фізичними вадами
- •Зміст навчального елемента 3.3 Предмет і завдання віктимології
- •Поняття інвалідності, її причини та види
- •Класифікація дітей і молоді з особливими потребами
- •Основні напрями соціальної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Типи навчально-виховних закладів для дітей і молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Соціально-педагогічна робота з дітьми з особливими потребами та сім’ями, в яких вони виховуються
- •Форми роботи педагога з дітьми-інвалідами
- •Діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо соціальної підтримки осіб з особливими потребами
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з молоддю
- •Зміст навчального елемента 3.4 Молодь як особлива соціально-демографічна група
- •Структура і зміст діяльності соціальних служб для молоді
- •Девіації як соціально-педагогічна проблема
- •Підходи до класифікації девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки дітей та молоді, їх характеристика
- •Навчальний елемент 4.2 Соціально-педагогічна діяльність з дітьми девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.2 Зміст і специфіка попереджувальної діяльності педагога
- •Профілактична робота педагога з дітьми девіантної поведінки
- •Реабілітаційні соціально-педагогічні технології роботи з девіантними дітьми
- •Навчальний елемент 4.3 Дитячий алкоголізм як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.3 Проблема алкоголізму. Особливості дитячого алкоголізму
- •Причини й наслідки дитячого алкоголізму. Вікові періоди розвитку дитячого алкоголізму
- •Рівні спиртної залежності в дітей
- •Структура соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання спиртного
- •Зміст соціально-педагогічної допомоги дітям, схильним до алкоголізму, на різних вікових етапах їх розвитку
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з різними віковими категоріями дітей, схильними до вживання спиртного
- •Наркоманія як форма вияву девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.4 Проблема наркоманії. Класифікація і типи наркотиків
- •Особливості підліткової наркоманії
- •Причини й наслідки дитячої наркоманії
- •Стадії розвитку підліткової наркоманії
- •Заходи із запобігання підлітковій наркоманії
- •Навчальний елемент 4.5 Злочинність неповнолітніх як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.5 Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками
- •Типологія груп неповнолітніх правопорушників
- •Стихійні групи неповнолітніх правопорушників
- •Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників
- •Соціальні і психолого-педагогічні особливості неповнолітнього підсудного
- •Структура та зміст індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Структура індивідуально-профілактичної програми роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Рівні виховно-профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника
- •Корекція і реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх
- •Навчальний елемент 4.6 Дитяча проституція - форма соціальної дезадаптації неповнолітніх
- •Зміст навчального елемента 4.6 Проблема проституції та сексуальної експлуатації дітей
- •Особливості дитячої проституції. Типологія проституції
- •Причини й наслідки дитячої проституції
- •Фактори, що стримують розвиток дитячої проституції
Соціально-педагогічний аспект проблеми обдарованості
Поняття обдарованості та її класифікація
Характерні особливості обдарованих дітей
Діагностика обдарованості особистості
Розвиток обдарованості. Навчально-виховні заклади для обдарованих дітей
Соціально-педагогічний захист обдарованих дітей
Ключові поняття: обдарованість; обдарована, талановита дитина; здібності; інтелектуальна, творча, академічна, психомоторна, художня, соціальна обдарованість; характеристика обдарованих дітей; шляхи навчання обдарованих дітей; соціально-педагогічний захист обдарованості.
Зміст навчального елемента 3.2 Поняття обдарованості, її класифікація
Згідно з одним із рішень Всесвітньої організації охорони здоров’я, обдаровані діти входять у так звану „групу ризику”, тобто належать до категорії дітей, які внаслідок певних обставин свого життя піддаються негативним зовнішнім впливам з боку суспільства, що призводять до соціальної дезадаптації неповнолітніх. Обдаровані діти потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених учителів, спеціальних шкіл тощо.
Пропозиція відбирати й інтенсивно навчати обдарованих дітей висловлена ще Конфуцієм більше двох з половиною тисяч років тому й реалізована при дворі давньокитайських правителів, де особливо обдаровані діти отримували добру освіту й по її завершенні обіймали високі посади. Обдарованих дітей високо цінували як гарантів майбутнього національного багатства.
Поняття обдарованості не дістало загальновизнаного тлумачення. Провідним у сучасному трактуванні проблеми обдарованості вважається визначення В.Штерна, за яким „обдарованість – це загальна здатність індивіда свідомо орієнтувати своє мислення на нові вимоги; це загальна здатність психіки пристосовуватися до нових завдань і умов життя” [15, с.453].
Б.Теплов розглядає обдарованість як своєрідно-якісне поєднання здібностей, від яких залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності [15, с.455].
Здібності – це характеристика особистості, яка виражає міру засвоєння деякою сукупністю діяльності. Обдарованість, талант чи геніальність – це, насамперед, високий рівень розвитку певних здібностей людини.
Талант – вищий рівень здібностей людини до певної діяльності. За визначенням А.Петровського, талант – це поєднання здібностей, які дають людині змогу успішно, самостійно й оригінально виконати певну складну трудову діяльність [15, с.456]. Талант як сукупність здібностей дає змогу одержати продукт діяльності, який вирізняється новизною, високим рівнем досконалості й суспільною значимістю.
Найвищий рівень творчих проявів особистості - геніальність – у всі часи і в усіх народів сприймався як нерозгадане, загадкове явище або дар Божий. Геніальність втілюється у творчості, що має історичне значення для життя суспільства. Геній, образно кажучи, створює нову епоху у своїй царині знань. Для генія характерні творча продуктивність, оволодівання культурною спадщиною минулого і водночас рішуче долання старих норм і традицій. Геніальна особистість своєю творчою діяльністю сприяє прогресивному розвитку суспільства [15, с.457]. Вчені підрахували, що генії народжуються один на десять тисяч, а стають ними – один на п’ятдесят мільйонів.
Міра обдарованості й таланту встановлюється не за характеристиками самих здібностей, а за характером продуктів діяльності, які відрізняються новизною, нестандартністю, оригінальністю та іншими показниками [51, с.89].
У психології розрізняють спеціальну та загальну обдарованість. Спеціальна обдарованість, за С.Рубінштейном, визначається співвіднесенням внутрішніх психічних умов із вимогами спеціальних видів діяльності. Спеціальні здібності визначаються нахилом до окремих спеціальних різновидів діяльності. Всередині тих чи інших спеціальних здібностей проявляється загальна обдарованість індивіда, що співвідноситься з більш загальними умовами провідних форм людської діляьності. Спеціальні здібності, за твердженням Б.Ананьєва, як генетично, так і структурно пов’язані з обдарованістю, а обдарованість конкретно проявляється у спеціальних здібностях і розвивається у них.
У психолого-педагогічній науці відомі різні види обдарованості: інтелектуальна (здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти), творча (виявляється в нестандартному баченні світу і нешаблонному мисленні), академічна (здібності до навчання), психоморна (рухова, спортивна), художня (музична, образотворча, сценічна), соціальна (лідерства).
Н.Лейтес поділяє обдарованих дітей на 3 категорії: діти з високими показниками загального рівня обдарованості; обдаровані, або талановиті діти, які досягли визначних успіхів в одному виді діяльності (обдаровані музиканти, художники, математики, спортсмени, їх навчають в окремих школах); діти, які добре навчаються у школі (академічна обдарованість) [70, с.63].
Автори “Робочої концепції обдарованості” виділяють ще такі форми обдарованості: явна і прихована; актуальна і потенційна (певні психічні можливості для високих досягнень); рання і пізня [28, 1999, №1, с.15].
Кожна обдарована дитина з високим рівнем креативності може мати потенційні можливості не тільки в одній галузі, але й у декількох сферах.
