
- •Навчальний елемент 1.4 Соціалізація як соціально-педагогічне явище
- •Зміст навчального елемента 1.4 Поняття соціалізації. Основні концепції соціалізації особистості
- •Основні концепції соціалізації особистості
- •Особливості, види й механізми соціалізації особистості
- •Сфери, стадії, фази та інститути соціалізації особистості
- •Фактори соціалізації особистості
- •Несприятливі умови соціалізації
- •Навчальний елемент 2.1 Сім′я - провідний компонент системи соціального формування особистості
- •Зміст Навчального елемента 2.1 Місце та роль сім′ї у соціалізації особистості
- •Основні функції сім′ї
- •Соціальний статус сім’ї
- •Структура соціальної адаптації сім′ї
- •Типологія сімей у психолого-педагогічній та соціологічній літературі висвітлені різноманітні підходи до типології сімей, побудовані на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо.
- •Спроба комплексної багатогранної типології сімей зроблена о.Безпалько, яка виділяє види сімей на основі таких класифікаційних ознак:
- •Проблеми сучасної сім′ї. Типові помилки сімейного виховання
- •Навчальний елемент 2.2 Зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності з сім′єю
- •Зміст навчального елемента 2.2 Зміст соціально-педагогічної допомоги сім′ї, її складові
- •Соціально-педагогічна допомога сім’ї
- •Форми та методи взаємодії педагога з сім′єю
- •Соціально-педагогічні служби сім’ї, їх функції та напрями діяльності
- •Дитяча безпритульність і бездоглядність як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 2.6 Проблема дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні. Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Класифікація неповнолітніх безпритульних
- •Система державних заходів з профілактики дитячої бездоглядності й безпритульності в Україні
- •Притулок для неповнолітніх - державний заклад соціального захисту безпритульних
- •Основні напрями й форми роботи педагога в притулку для неповнолітніх
- •Проте, на думку деяких вчених, повернення дитини в сім’ю або до інтернату часто ускладнюють такі обставини:
- •Школа – пріоритетна сфера Соціально-педагогічної роботи
- •Зміст навчального елемента 3.1 Соціальні завдання школи в сучасних умовах
- •Соціально-педагогічна робота в структурі психологічної служби школи
- •Зміст діяльності педагога навчального закладу
- •Соціально-педагогічний комплекс
- •Соціально-педагогічний аспект проблеми обдарованості
- •Зміст навчального елемента 3.2 Поняття обдарованості, її класифікація
- •Характерні особливості обдарованих дітей
- •Діагностика обдарованості
- •Розвиток обдарованості. Навчально-виховні заклади для обдарованих дітей
- •Соціально-педагогічний захист обдарованості
- •Навчальний елемент 3.3 Соціально-педагогічна підтримка дітей з соціальними та фізичними вадами
- •Зміст навчального елемента 3.3 Предмет і завдання віктимології
- •Поняття інвалідності, її причини та види
- •Класифікація дітей і молоді з особливими потребами
- •Основні напрями соціальної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Типи навчально-виховних закладів для дітей і молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Соціально-педагогічна робота з дітьми з особливими потребами та сім’ями, в яких вони виховуються
- •Форми роботи педагога з дітьми-інвалідами
- •Діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо соціальної підтримки осіб з особливими потребами
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з молоддю
- •Зміст навчального елемента 3.4 Молодь як особлива соціально-демографічна група
- •Структура і зміст діяльності соціальних служб для молоді
- •Девіації як соціально-педагогічна проблема
- •Підходи до класифікації девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки дітей та молоді, їх характеристика
- •Навчальний елемент 4.2 Соціально-педагогічна діяльність з дітьми девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.2 Зміст і специфіка попереджувальної діяльності педагога
- •Профілактична робота педагога з дітьми девіантної поведінки
- •Реабілітаційні соціально-педагогічні технології роботи з девіантними дітьми
- •Навчальний елемент 4.3 Дитячий алкоголізм як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.3 Проблема алкоголізму. Особливості дитячого алкоголізму
- •Причини й наслідки дитячого алкоголізму. Вікові періоди розвитку дитячого алкоголізму
- •Рівні спиртної залежності в дітей
- •Структура соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до вживання спиртного
- •Зміст соціально-педагогічної допомоги дітям, схильним до алкоголізму, на різних вікових етапах їх розвитку
- •Особливості соціально-педагогічної діяльності з різними віковими категоріями дітей, схильними до вживання спиртного
- •Наркоманія як форма вияву девіантної поведінки
- •Зміст навчального елемента 4.4 Проблема наркоманії. Класифікація і типи наркотиків
- •Особливості підліткової наркоманії
- •Причини й наслідки дитячої наркоманії
- •Стадії розвитку підліткової наркоманії
- •Заходи із запобігання підлітковій наркоманії
- •Навчальний елемент 4.5 Злочинність неповнолітніх як соціально-педагогічна проблема
- •Зміст навчального елемента 4.5 Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками
- •Типологія груп неповнолітніх правопорушників
- •Стихійні групи неповнолітніх правопорушників
- •Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників
- •Соціальні і психолого-педагогічні особливості неповнолітнього підсудного
- •Структура та зміст індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Структура індивідуально-профілактичної програми роботи з неповнолітніми правопорушниками
- •Рівні виховно-профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника
- •Корекція і реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх
- •Навчальний елемент 4.6 Дитяча проституція - форма соціальної дезадаптації неповнолітніх
- •Зміст навчального елемента 4.6 Проблема проституції та сексуальної експлуатації дітей
- •Особливості дитячої проституції. Типологія проституції
- •Причини й наслідки дитячої проституції
- •Фактори, що стримують розвиток дитячої проституції
Зміст діяльності педагога навчального закладу
Сьогодні звичним для шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів є діяльність практичних психологів. За новим Положенням про психологічну службу системи освіти України в загальноосвітні школи, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, школи (ПТУ) соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання, професійно-технічні училища на вакантні посади практичних психологів зараховуються соціальні педагоги – фахівці відповідної категорії, об’єктом діяльності котрих є діти та молодь, що потребують допомоги.
Функціональні обов’язки педагога окреслені в листі Міністерства освіти та науки України від 2 серпня 2001 року „Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів” [48]. Відповідно до цього листа перед соціальними педагогами ставляться такі професійні завдання:
формування гуманних стосунків між вихованцями, учнями та педагогами;
охорона та захист прав та інтересів дітей;
вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації його розвитку та умов життєдіяльності;
виявлення інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей та підлітків;
робота з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
попередження конфліктів в учнівських колективах;
допомога старшокласникам у професійному самовизначенні;
орієнтація учня на здоровий спосіб життя;
профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями „групи ризику”;
посередницька діяльність між вихованцями та адміністрацією, педагогами школи, батьками, різними соціальними інститутами;
взаємодія з педагогами, психологом, батьками або опікунами для надання допомоги учням;
попередження суїцидальних спроб неповнолітніх [48, с.33-34].
До посадових обов’язків педагога входять також турбота про дітей, які за певних причин виключені зі школи; надання допомоги та підтримки батькам при переведенні дитини в інший навчальний заклад; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; виявлення дітей, які незаконно зайняті в роботі в навчальний час і вирішення питання їх освіти; сприяння дітям і батькам у отриманні гарантованих їм пільг; організація різноманітних благодійних акцій [3]
На початкових стадіях утвердження нової спеціальності спостерігається нечітке розмежування компетенцій педагога і практичного психолога у навчальному закладі. Тому варто розмежувати і конкретизувати повноваження кожного.
Практичний психолог і педагог навчального закладу беруть участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного повноцінного розвитку дітей і учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного здоров’я.
Обов’язки шкільного психолога охоплюють:
психолого-педагогічну діагностику готовності дитини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої, допомогу у виборі навчального закладу відповідно до психічного розвитку дитини;
вивчення і діагностику індивідуальних особливостей окремих учнів, які представляють проблему для вчителя, класу, батьків у питаннях навчання, дисципліни, взаємовідносин;
вивчення і діагностику соціально-психологічної атмосфери, соціальних проблем всередині окремих груп учнів, класу, які впливають на їх навчання і взаємовідносини;
розробку і впровадження розвивальних, корекційних програм навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій дітей;
сприяння вибору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, підготовка учнів до свідомого життя;
психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх;
вивчення і діагностику індивідуально-педагогічних особливостей і можливостей вчителя у залежності від його педагогічного досвіду, спрямованості і дієвості роботи з окремими групами дітей;
участь у психолого-педагогічному консиліумі при оцінці соціально-педагогічної проблеми і визначенні шляхів її подолання;
психолого-педагогічне консультування учителів, батьків, учнів;
участь у підвищенні психологічної компетенції посадових осіб школи, батьків та ін.
Отже, психолог за посадовим призначенням виступає в основному діагностом. А використання отриманих ним даних у конкретній роботі належить до компетенції інших спеціалістів школи (адміністрації, вчителів, батьків), насамперед – педагога.
Педагог – це спеціаліст, який на основі отриманих у результаті діагностики даних педагогічно грамотно може розробити методику, методичні рекомендації для їх реалізації в педагогічній діяльності різних спеціалістів школи. Крім того, він і сам повинен уміти педагогічно правильно побудувати виховну, соціально-педагогічну роботу з окремими учнями, різними групами школярів, їх батьками, учителями.
Педагог загальноосвітнього навчального закладу реалізує діагностичну, прогностичну, консультативну, захисну та організаторську функції [3, с.121].
Особливість діагностичної функції педагога полягає у тому, що його увага звернена на вивчення та оцінювання реальних особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об’єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивних сил в мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей та підлітків.
Крім того, педагог навчального закладу здійснює прогностичну функцію (прогнозує на основі спостережень і досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості чи групи); консультативну (надає поради, рекомендації учням, батькам, учителям та іншим особам, які звертаються до нього); захисну (покликаний забезпечити дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляти їх інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо)); організаторську (забезпечує змістовне дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучає сім’ю та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі) [3, с.121] .
На основі цих функцій можна визначити зміст діяльності педагога в загальноосвітніх закладах, що охоплює:
вивчення соціально-психологічних особливостей особистості та соціально-педагогічного впливу мікросередовища на вихованців;
організацію соціально-педагогічної взаємодії з особистістю, яка потребує допомоги; надання соціально-психологічної допомоги та підтримки особистості в кризових ситуаціях;
корекцію стосунків, способів соціальної дії;
подолання особистісних, міжособистих, внутрішньосімейних конфліктів;
посередництво між освітніми установами, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків;
сприяння участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді;
залучення до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян [3, с.121-122].
Виконання соціальним педагогом посадових функціональних обов’язків, за оцінкою дослідників, значно може покращити виконання сучасною школою покладених на неї важливих завдань, адже педагог покликаний надавати кваліфіковану допомогу усім учасникам навчально-виховного процесу - вчителям (розробити індивідуальну методику роботи з учнем для його навчання і виховання; організувати соціально-педагогічну роботу з класом; спланувати і надати допомогу в розробці методики реалізації взаємовідносин з окремими батьками; допомогти у погашенні конфлікту між учителем і учнем; учителем, учнем і його батьками; учителем і класом тощо); учням (порадами, консультаціями в роботі з самовдосконалення; як подолати (попередити в майбутньому) конфліктні ситуації (відносини) в класі, з учителем, з батьками); батькам (консультацією, порадою, методичною допомогою у налагодженні взаємовідносин з сином (донькою); для корегування соціально-педагогічної роботи з дитиною; у розвитку (узгодженні) відносин з учителями в інтересах удосконалення соціально-педагогічної роботи з дитиною).