Соціально-педагогічні служби сім’ї, їх функції та напрями діяльності

Соціальна допомога сім’ї в умовах конкретної ситуації має на меті надання різних соціальних послуг сім’ї. Однак налагодженої та діючої системи соціального захисту та допомоги сім’ям поки що немає. Для успішного надання соціально-педагогічної допомоги сім′ї педагог співпрацює з різними службами, організаціями, відомствами:

- зі службою соціальної допомоги населенню проводить роботу з виявлення сімей групи ризику і наданню їм сприяння і підтримки, бере участь в організації сімейних консультацій, служби знайомства, батьківського всеобучу і самоосвіти тощо;

- зі службами соціально-побутової допомоги надає послуги людям похилого віку, самотнім, інвалідам;

- зі службою сімейного дозвілля організовує сімейний туризм, екскурсії, роботу центрів сімейного дозвілля, сімейних клубів, клубів багатодітних сімей тощо;

- зі службою соціальної профілактики відхилень у поведінці здійснює роботу з попередження злочинності, алкоголізму, наркоманії, суїцидів, безпритульності, правопорушень та інших асоціальних явищ у підлітковому і молодіжному середовищі [76,с.61].

Соціальна робота з сім′єю є одним з пріоритетних напрямів діяльності центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. Зміст соціально-педагогічної роботи з сім’єю здійснюється за такими напрямами: соціальне обслуговування, соціальний супровід, соціальне інспектування неблагополучних сімей, соціальна профілактика, соціальна реабілітація.

Соціальне обслуговування – система заходів щодо задоволення потреб для гармонійного розвитку дітей, молоді та сім’ї. Реалізується через забезпечення сім’ї різноманітних виплат, гарантованих державою у законодавчому порядку; надання малозабезпеченим сім’ям різних видів матеріальної підтримки (одяг, медикаменти, харчування, санаторні путівки, оздоровлення членів сім’ї тощо); психологічну підтримку сім’ї у складних життєвих ситуаціях; надання різноманітних консультативних послуг сім’ї; створення мережі організацій для надання культурно-освітніх і фізично-оздоровчих послуг членам сім’ї, забезпечення її змістового дозвілля (центри дозвілля, навчальні курси, клуби та гуртки за інтересами, школи молодої сім’ї тощо) [5, с.65].

Соціальний супровід – це система заходів, спрямованих на підтримку сім’ї у різних видах її життєдіяльності, формування здатності сім’ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім’ї з метою ліквідації різних видів проблем. Здійснюється шляхом надання сім’ї різних видів матеріальної та психологічної допомоги, соціальних послуг, консультування, захисту інтересів сім’ї в органах державної влади. Сьогодні в практиці соціально-педагогічної роботи основними типами сімей, стосовно яких здійснюється соціальний супровід, є прийомні сім’ї, сім’ї, які виховують дітей з обмеженими функціональними можливостями та неблагополучні сім’ї. Тривалість соціального супроводу окремої сім’ї залежить від гостроти проблем, які існують у сім’ї, рівня розвитку адаптаційного потенціалу членів сім’ї, ступеня функціональної спроможності сім’ї щодо самостійного подолання труднощів, рівня розвитку зв’язків сім’ї з мікро- та макросередовищем [5, с.66].

Соціальне інспектування є складовою соціального супроводу, метою якого є контроль соціальним педагогом чи працівником за реалізацією у сім’ї прав її членів, виявлення випадків їх порушення та умов, що цьому сприяють. Основними об’єктами соціального інспектування є сім’ї, де дорослі члени сім’ї ведуть аморальний спосіб життя, перебувають на обліку в міліції, наркологічному диспансері, в службі у справах неповнолітніх як неблагополучна сім’я. Також соціальному інспектуванню підлягає сім’я, у якій дитина перебуває на обліку у службі в справах неповнолітніх, у наркологічному диспансері, повернена з притулку для неповнолітніх у сім’ю, не відвідує школу, схильна до бродяжництва. Соціальне інспектування може здійснюватися спеціалістом спільно з дільничним інспектором міліції, представниками опікунської ради, працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх [5, с.66-67].

Соціально-профілактична робота з сім’єю спрямована на попередження неконструктивної взаємодії між членами сім’ї; різних форм насильства; помилок у сімейному вихованні, формування різних видів хімічної залежності у членів сім’ї; аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки; виявлення та запобігання будь-якому негативному впливу та його наслідкам для життя і здоров’я дітей, молоді, сім’ї; виявлення потенційно неблагополучних сімей [5, с.66].

Соціальна реабілітація – соціальна робота, яка спрямована на здійснення системи заходів з метою відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей, молоді і сім’ї, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної поведінки у відповідність до загальновизнаних норм і правил. Центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді - одна з нових державних структур, і їх внесок у соціальну роботу з молод­дю на сьогодні досить вагомий.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводять роботу з різними категоріями сімей за такими програмами: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам у розв'язанні різноманітних про­блем сімейного виховання; соціальна реабілітаційна робота із сім'єю.

Найважливішим у роботі з молодою сім'єю є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання соціальної допомоги для стимуляції її внутрішніх резервів у вирішенні власних проблем. Крім того, соціальна робота із сім'єю спрямована не тільки на родину в цілому, а й на окремих її членів (ди­тину, матір, батька тощо). Допомога батькам у розв'язанні різних проблем щодо сімейного виховання дітей полягає у наданні допомоги у вирі­шенні складних питань родинної педагогіки. Це підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-пси­хологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, розв’язання складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, юридичні проблеми цих взаємин.

Крім того, соціальної допомоги потребують неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитя­чих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються педагогічно занедбані діти, а також обдаровані; сім'ї з проблемними дітьми, де дитина зазнала різного виду насиль­ства (фізичного, психічного, сексуального) та ін.

З метою досягнення успіху в роботі із сім'ями надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань органі­зації взаємостосунків з батьками, класним колективом, з пи­тань вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, окремих категорій сімей та дітей з цих сімей.

Ця велика робота успішно здійснюється центрами соці­альних служб для сім’ї, дітей та молоді завдяки використанню таких форм: Школа молодої матері; Школа батьківської підтримки” „Телефон довіри”; консультативні пункти при школах, ПТУ, соціальних службах для батьків; соціально-медичні курси для молодих жінок; клуби молодих батьків; семіна­ри, конференції, „круглі столи” тощо. Основні методи робо­ти: індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагог­ічних ситуацій, педагогічні бліцтурніри, сімейні посилки, психодрама, трансактний аналіз, кінолекторії тощо.

Вирішення питань сімейної психотерапії - найбільш складна проблема в реалізації програм центрами соціаль­них служб. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосун­ках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зло­вживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабіль­ності сім'ї. Є сім'ї, які потребують соціально-психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім'ї, майнові втра­ти, нервово-психічні захворювання, різні акцентуації в ха­рактерах подружньої пари та ін.). Подружня психотерапія має індивідуальний характер і зорієнтована на подружжів та їхні проблеми. Вона допомагає досягти гармонії у взаємо­стосунках, врегулювати подружні взаємини тощо.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які функціонують у м.Чернівці, надають такі види допомоги сім’ї: соціально-медичну (роботу проводять наркологи, венерологи, сексопатологи); психолого-педагогічну (проведення бесід, лекцій, психолого-корекційна допомога тощо); правову (консультації з питань чинного законодавства, оформлення документації, адвокатська допомога); матеріальну (допомога речами, взуттям, продуктами харчування, грошима); інформаційну (просвітницька діяльність, інформаційно-консультативне телебачення, радіо, газети, щомісячна програма “На молодіжній хвилі”, “Молода сім’я”); консультування за “Телефоном довіри”.

За усіма напрямами соціальної роботи з сім’ями центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді систематично друкують матеріали в місцевій пресі, рекламують роботу, ведуть тематичні передачі на телебаченні.

Навчальний елемент 2.6