3. Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми.

Перевтомлення – це стан організму на межі патології, яке розвивається під впливом тривалої та невпинної роботи в стані стомлення або тоді, коли регламентуючий відпочинок між циклами роботи є недостатнім для відновлювання й характеризується об’єктивно – суб’єктивними ознаками стомлення, а в професійній діяльності з’являються грубі помилки в роботі.

Характеристикою другого ступеню перевтомлення є значне зниження дієздатності. При звичайному навантаженні з’являється раніше відсутня втома,повна компенсація дієздатності вольовими зусиллями. Відбувається тимчасова нестійкість настрою, розлади сну (або тяжче засинати або прокидатись). Ознаки зниження розумової працездатності у тому,що людині важче зосередитись. Психогігієнічні заходи, які варто застосувати це чергова відпустка та відпочинок.

Варіант № 11.

1. Схарактеризуйте депривацію як окремий функціональний стан під час діяльності.

Значне зменшення звичайних для організму подразників має назву сенсорної (аферентної) депривації (ізоляції). В тому ж випадку, коли подразники стають монотонними, одноманітними, маємо справу з перцептивною депривацією. В умовах сенсорної та перцептивної депривізації настає чітке зниження тонусу та функцій кори головного мозку та підкірки, перевага в них загальмованості й зниження рефлекторної діяльності. В результаті наступає астенізація центральної нервової системи, що відображається на діяльності всіх органів та систем й призводить до особливого стану апатії, тривоги та страху. Виявлено, що зміни при сенсорній депривації мають фазовий характер. Перша фаза характеризується порівняно коротким періодом тривожності та зниженням настрою. У другій фазі наступає заспокоєння за рахунок мобілізації внутрішніх резервів психіки (ефект самозахисту). В третій фазі повертається тривожність, яка з часом зростає. В цей період проявляється схильність до примітивних емоційних реакцій, виникає внутрішнє занепокоєння та напруга. Почуття дискомфорту починає проявлятись дезорганізацією мислення та волі. В такому стані можуть виникати неадекватна поведінка, немотивовані вчинки і дії, які при обслуговуванні сучасної техніки можуть призвести до аварійних ситуацій.

2. Представте динаміку працездатності фахівців операторського профілю.

Для професійної діяльності спеціалістів операторського профілю характерна висока нервово-психічна напруга та дія на організм комплексу несприятливих факторів (природних, технічних, соціально-психологічних та медико-біологічних), що передбачає високі вимоги до фізіологічних і психологічних функцій організму, його якостей та можливостей. Особливе значення в цих умовах мають дослідження функціональних станів людини та працездатності. До різноманітних ФС людини, що впливають на ефективну та безпечну діяльність, в основному відносять: стомлення, хронічне стомлення, перевтомлення, стан гіпокінезії, монотонії та нервово-психічної напруги. Розвиток того чи іншого ФС зумовлюється як специфічністю факторів, так і механізмом його розвитку. Так, стомлення розвивається під впливом виду та характеру робочого навантаження, монотонія пов'язана з однобічністю трудової діяльності, а нервово-психічна напруга - наслідок усвідомлення відповідальності та значимості професіональної діяльності. Сприяють формуванню ФС та впливають на динаміку їх розвитку такі фактори, як параметри умов праці та життєдіяльності, характеристика самої трудової діяльності, соціального середовища та індивідуальні особливості людини. Найбільше впливають на зміну ФС умови придатності до праці та життєдіяльності, напруженість та тіривалість професійної діяльності.