1. Схарактеризуйте методики дослідження зорової пам’яті.

Безпосередня (короткочасна) зорова пам'ять на числа    Методика призначена для дослідження й оцінки об'єму й успішності короткочасної зорової пам'яті на числа. За допомогою цієї методики можливо визначити також здібності утримання матеріалу в пам'яті (відстрочена пам'ять). Для дослідження об'єму безпосередньої пам'яті використовуються два варіанти таблиць розміром 600 х 400 см з 12 двозначними числами. Дослідження полягає в тому, що обстежуваним показують таблицю протягом 30 сек. Вони повинні запам'ятати числа, а потім по команді (за 40-60 сек) записати їх. Таблицю показують 5 разів, кожен раз записані числа загортають (закривають). Загальний час обстеження - 6-7 хв. Середні показники та оцінки будуть дані на наступних сторінках.

   Оцінка зорової та слухової пам'яті    ОКЗП (ОКСП) - об'єм короткочасної зорової (слухової) пам'яті - це кількість правильно записаних чисел в першому пред'явленні.    а - кількість правильно відтворених чисел в усіх п'яти пред'явленнях.    в - кількість помилок (неправильно записаних чисел в усіх п'яти пред'явленнях).    КУ - коефіцієнт успішності запам'ятовування зорової (слухової) інформації.

   Аналіз результатів слухової та зорової пам'яті проводиться шляхом порівняння записів обстежуваного з таблицею й визначається кількістю чисел, які він запам'ятав та відтворив. За нашими даними, показники зорової пам'яті у спеціалістів як правило вищі ніж слухової на 9-10%.

Таблиця оцінки слухової та зорової пам'яті

Слухова пам'ять			Зорова пам'ять
Оцінка	оксп	КУСП	ОКЗП	КУЗП
Відмінно	7 і більше	0,8 і більше	8,9	0,9 і більше
Добре	6-5	0,79-0,65	7-6	0,89-0,75
Задовільно	4-3	0,64-0,5	4-5	0,74-0,6
Незадовільно	3	0,5	4	0,6

2. Проаналізуйте, чим відрізняється нервово-психічна напруга від напруження.

   Нервово-психічна напруга (НПН) розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю.    Стан нервово-психічної напруги може проявлятись в зрушеннях 2-х форм: по типу наростання збудження або ж по типу розвитку гальмівних реакцій, крайні форми реагування залежать від індивідуальних якостей особистості або визиваються дуже гострими психічними чинниками.    Небезпека НПН для особистості та колективу криється в тому, що вона проявляється в дезорганізації поведінки, гальмуванні раніше напрацьованих навичок, неадекватних реакціях на зовнішні роздратування, труднощі в розподілі уваги, звуженні об'єму уваги та пам'яті, імпульсивних діях.      Під психоемоційною напругою розуміють стан, який характеризується адекватною вираженістю емоційних реакцій, спрямованих на мобілізацію функцій для успішного виконання професійної діяльності.

Рівень психоемоційної напруги залежить не тільки від дії активізуючих факторів, але й від індивідуальних якостей особистості. Від психоемоційної напруги слід відрізняти психоемоційну напруженість - стан, що характеризується надмірною вираженістю емоційних реакцій та призводить до зрушення професійної діяльності, неадекватності її психофізіологічної вартості.      Особливість змін при цьому стані дозволяє виділити окремий синдром психоемоційної напруженості з характерними прикметами:    1) психологічними - особистісна та реактивна тривожність;    2) соціально-психологічними - зниження рівня самооцінки й рівня соціальної адаптованості;    3) фізіологічними - перевага тонусу симпатичної нервової системи над парасимпатичною;    4) ендокринними - різке підвищення гормональної активності;    5) метаболічними - збільшення вмісту в крові транспортних форм жиру, зрушення ліпопротеїдного спектру в бік атерогенних фракцій.