3. Проаналізуйте своє фізичне навантаження та рухову активність і надайте собі рекомендації.

Варіант № 29.

1. Схарактеризуйте методики дослідження оперативної пам’яті.

   Особливістю оперативної пам'яті є те, що вона характеризує запам'ятовування, відтворення за короткий час й своєчасне забування, а також переробку інформації, яка використовується для робочої діяльності.    Оперативну пам'ять досліджують шляхом пред'явлення 10 числових рядів, які складаються з 6 однозначних чисел.   Завдання полягає в тому, що після проголошення одного цифрового ряду (9; 1; 5; 4; 8; 6) потрібно записати за 15 сек суми чисел першого з другим (10), другого з третім (6), третього з четвертим (9), четвертого з п'ятим (12), п'ятого з шостим (14). Після трьохразового тренування - перший раз без урахування часу, другий та третій -з урахуванням роботи за 15 сек. Відповідаємо на запитання й пересвідчуваємося в тому, що всі зрозуміли хід виконання методики й приступаємо до роботи з одним із трьох варіантів. Оцінка результатів методики оперативної пам'яті проводиться за загальною кількістю складань (сум) виконаних у всіх 10 радах, за кількістю правильно записаних сум та відносною частотою помилок у відсотках (частка від ділення кількості помилок на загальну кількість складань).    Для керівників-операторів інформативною виявилась модифікація методики - оперативна пам'ять - 2, відмінність якої полягає в тому, що на виконання завдання дається 8 сек. Для рядового складу спеціалістів операторського профілю загальна кількість складань становить 43 ± 2,8; кількість правильно виконаних дій - 40 ± 2,5; відносна кількість помилок при цьому коливається від 3,8% до 9,1 ± 1,1%.    Для керівників-операторів результати оперативної пам'яті -2 (в дефіциті часу: 8 сек на виконання завдання) такі: продуктивність 40,4 ± 0,85; кількість правильних сум - 35,6 ± 0,6; якість -1,19 ± 0,3%.

2. Визначте критерії, за якими оцінюється працездатність.

  працездатність необхідно оцінювати за допомогою прямих та побічних показників. Використовуючи їх, вдається проводити якісну оцінку працездатності, а також здійснювати поточний прогноз. В той же час тільки комплексна характеристика дозволяє об'єктивно оцінити її стан на будь-який конкретний період роботи.    Кількісну оцінку можливо здійснити за допомогою таких критеріїв, як надійність і якість роботи, швидкість виконання робочих операцій та інших прямих показників. Однак в реальних умовах не завжди є можливість використання критеріїв виконання професійних обов'язків. Крім цього, дуже важливо виявити, якою ціною для організму досягається успішність професійної діяльності. Це можливо виявити за допомогою інформативних психологічних, психофізіологічних та фізіологічних показників. Тому для кількісної оцінки працездатності поряд з прямими показниками необхідно застосовувати критерії функціонального стану організму.    Як відомо комплексна оцінка окремих психофізіологічних функцій дозволяє більш точно порівнювати та прогнозувати їх зміни як у окремих спеціалістів, так і в колективах.   Розрахунок інтегрального показника функціонального стану можливий двома способами. В першому випадку усереднюється відносна величина зміни досліджуваних показників в порівнянні з даними попереднього (фонового) дослідження (В.Л. Кулешов, 1975; Ю.М. Бобров, 1972). В другому випадку всі досліджені показники в динаміці спостереження переводяться в бальні оцінки за методикою Г.В. Суходольського (1972), які в подальшому складаються і розраховується середня арифметична величина функціонального стану в балах (М.С. Корольчук, 1985, 1997). В практичних дослідженнях в залежності від умов та мети роботи рекомендовано використовувати два підходи для характеристики функцій організму та працездатності спеціалістів.

Якщо говорити про норму працездатності, то вона повинна включати в себе й стомлення. Тому норма працездатності характеризується як здатність виконувати в заданих параметрах і конкретних умовах професійну діяльність, яка супроводжується поверненням в терміни регламентованого відпочинку функціональних змін в організмі.    Виходячи з психофізіологічної суті норми й динаміки працездатності, послідовно можна виявити якісні прикмети та кількісні показники основних її періодів у співвідношенні до адаптації та стомлення.    Впрацьовуваність проявляється в підвищенні рівня працездатності за прямими та побічними її показниками в порівнянні з початковими даними і відповідає періоду преадаптації. Період відносно стійкої (оптимальної) працездатності зберігається до тих пір, поки не прийде професійної діяльності, що відповідає адекватній (компенсованій) адаптованості. Нестійка працездатність обмежується періодом від початку погіршення побічних показників до появи прикмет зниження рівня працездатності, що відповідає неадекватній (некомпенсованій) адаптації та вираженому стомленню. Періоду прогресивного зниження працездатності відповідає період дезадаптації та перевтомлення.