2.Визначте сутність закономірностей Вебера-Фехнера.

Закон Вебера-Фехнера називають основним психофізичним законом:S = K Lg I + C,де S - інтенсивність відчуттів; I - сила подразника; З - константа; До - коефіцієнт.Згідно з цим законом для того, щоб сила відчуття, тобто інтенсивність  (S) виросла від 0 до 1, необхідно, щоб величина подразника (I), що викликав його, зросла в 10 разів.Формула показує:1) відчуття змінюються непропорційно силі впливаючих стимулів;2) сила відчуттів росте набагато повільніше, ніж величина стимулів.Пороги чутливості не є постійними, вони здатні змінюватися.

3.Визначте фактори, які протидіють нервово-психічній напрузі.

Фактори,які протидіють нпн: створення комфортних умов придатності життєдіяльності нормативним вимогам; достатня кількість часу для прийняття рішення; достатня кількість інформації; відсутність перешкод і конфліктів;досягнення успіху;створення на виробництві умов для виникнення позитивних емоцій; Відволікання уваги від стресової ситуації, перекладання її на той вид діяльності, котрий більш за все цікавить або приваблює працівника; Проведення відпустки в обстановці, яка відрізняється від тієї, де людина звичайно живе й працює.

Варіант № 9.

1. Схарактеризуйте втому як окремий функціональний стан під час діяльності.

  Стомлення - це викликане працею тимчасове зменшення працездатності.

При цьому працездатність знижується тимчасово та відновлюється за період регламентованого відпочинку. Психофізіологічним критерієм стомлення може бути зниження та різнонаправлений характер показників, які досліджуються, але всі коливання не виходять за межі нормативних. Психологічною ознакою стомлення є суб'єктивне відчуття утоми, яке супроводжується труднощами в роботі, зниженням її темпу, в'ялістю, "тяжкою" головою та ін.

  За Н.Д. Левитовим (1984), стомлення має такі компоненти:    1. Почуття слабосилля (переживання особливої, обтяжливої напруги та невпевненості; людина почуває, що не має можливості продовжувати роботу як це потрібно.)    2. Розлад уваги.

   3. Порушення в моторній сфері.

   4. Погіршення пам'яті та мислення.

   5. Ослаблення волі.

   6. Сонливість.    В механізмі стомлення важливе значення має вплив на працюючий орган метаболітів, які утворюються в процесі роботи, витрати та відновлення енергетичних ресурсів, зниження збудливості сприймаючого та виконуючого відділів рефлекторної дуги, а головне — розвивається гальмування в центральних відділах головного мозку, яке носить охоронно-відновний характер.   В основі розвитку стомлення у спеціалістів є не виснаження енергетичних ресурсів організму, а порушення регуляції динамічного стереотипу.

За Н.Д. Левітовим, розвитку стомлення може сприяти підвищена складність, важкість і напруженість праці, одноманітність, відхилення від гігієнічних норм, невідповідність робочих місць вимогам ергономіки та ін.

2. Розкрийте відмінність динаміки працездатності за Корольчуком м.С. І Космолинським ф.П..

Динаміка працездатності за Корольчуком, налічує 4 основні стадії:

1.Впрацювання

2. Висока (оптимальна) працездатність

3. Нестійка працездатність

4. Неухильне зниження працездатності.

Також виділяється 5та стадія – кінцевий порив.

Космолинський та Дерев»янко виділяють шість класичних періодів:

1. впрацьовування,

2. високої працездатності,

3. повної компенсації,

4. нестійкої компенсації,

5. прогресивного зниження успішної роботи

6. кінцевого пориву.

Корольчук М. С. описує динаміку працездатності за таким критеріями: суб’єктивний стан, професійна працездатність, психофізіологічні показники.

Космолинський та Дерев»янко виділяють 4 таких критерії як: максимальні можливості організму, продуктивність роботи, емоційно-вольва напруга, стомлення.

Перші стадії збігаються, другі також, проте в динаміці працездатності за Корольчуком друга стадія високої працездатності включає 2,3 стадії за Дерев»янко.

За схемою Дерев»янко на 3 стадії, повної компенсації з’являється втома і поступово вона наростає з кожною стадією.

А за Корольчуком на 3 стадії, нестійкої працездатності, яка відповідає 4 стадії за Дерев»янко, нестійкій компенсації, виникає втома, а на 4 стадії, неухильного зниження працездатності, виникає перевтома.

Остання стадія, кінцевого пориву, характерна для обох схем динаміки працездатності.

3. Дайте рекомендації для попередження нервово-психічної напруги.

  Нервово-психічна напруга (НПН) розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю

Рекомендації для попередження і усунення напруги.    1. Рекомендації тренування й підвищення кваліфікації, котрі сприяють не тільки підвищенню працездатності спеціалістів, але й зменшенню непотрібної емоційної напруги. Іноді розладдя в роботі виникає від незнання й недосвідченості, у зв'язку з чим виникають стресові ситуації.    2. Підтримка ритмічного виробничого навантаження. Встановлено, що нервове перенапруження й невротичні реакції частіше виникають у осіб, котрі беруться за безліч справ одночасно.    3. Вироблення у людей з дитячого віку чіткого переконання, що вони не зможуть уникнути стресових ситуацій, негативних емоцій, важких моментів в житті й на роботі.    4. Правильне трудове, психологічне, естетичне й етичне виховання, котре в значній мірі попереджує вірогідність виникнення конфліктних стресових ситуацій. Усвідомлення і спрямованість всіх працюючих на колективну працю.    5. Відволікання уваги від стресової ситуації, перекладання її на той вид діяльності, котрий більш за все цікавить або приваблює працівника.    6. Підтримка у працюючих керівниками цехів, відділів, лабораторій й усього виробництва інтересу до роботи на всіх рівнях управлінської і виконавчої ланки.    7. Створення на виробництві умов для виникнення позитивних емоцій.    8. Проведення відпустки в обстановці, яка відрізняється від тієї, де людина звичайно живе й працює. Для зменшення впливу хронічного емоційного стресу велике значення має характер відпочинку, спосіб проведення відпусток, канікул та їх своєчасність.

Варіант № 10