3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності.

     Вивчати рівень нервово-психічної стійкості особистості можливо за допомогою методик "Прогноз", Спілбергера-Ханіна та ін. (див. практичне завдання).    Таким чином, високий рівень нервово-психічної напруги може бути обумовлений впливом різних факторів, найбільш характерним з яких є: висока соціальна відповідальність за виконану роботу, дефіцит часу та інформації (або надмірний потік інформації) для прийняття рішення та наступних дій, дії перешкод різної модальності, вплив шкідливих факторів життєдіяльності, міжособиста несумісність, соціально-психологічна та сенсорна ізоляція.    На думку Зінченка В.П. (1974), несприятливі фактори, які підвищують НПН, доцільно розподілити за групами:    1. Фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов придатності життєдіяльності нормативним вимогам.    2. Біологічний страх.    3. Дефіцит часу.    4. Підвищена складність завдання.    5. Підвищена значимість помилкових дій.    6. Наявність релевантних перешкод.    7. Неуспіх внаслідок об'єктивних обставин.    8. Дефіцит інформації для прийняття рішень.    9. Недовантаження інформацією (сенсорна депривація).    10. Перевантаження інформацією.    11. Конфліктні умови, тобто умови, коли виконання одних з них потребує дій, суперечливих виконанню інших умов. Професіографічні критерії класифікації праці за ступенем нервово-емоційної напруги

ІV ступінь – дуже напружений

Інтелектуальне навантаження – Діяльність при значній нестачі інформації, часу і необхідність створення нової інформації.

Емоційне навантаження – Значна інтенсивність факторів, які викликають негативні емоції: конфліктні ситуації, небезпека, різкий дефіцит часу, висока відповідальність, висока інтенсивність неприємних звукових, світлових чи інших подразників.

Тривалість зосередженого спостереження (% від робочої зміни) – більше 75.

Кількість професійно важливих об’єктів одночасного спостереження більше 25.

Число сигналів за годину більше 300.

Число сигналів до дії за годину більше 16.

Кількість аварійних сигналів більше 1 за тиждень.

Темп. Число дрібних рухів за годину (фаланги пальців); більше 2500

Значних (рук, плечового поясу) більше 1500

Час активних дій (в % до часу зміни) більше 80

Необхідність тсамостійного пошуку розходження (в % до регулюючих параметрів) більше 70

Монотонність 3-2

Число прийомів в операції менше 5

Тривалість повторних операцій, з кількістю операцій за годину більше 600

Варіант № 30.

1. Схарактеризуйте умови придатності до життєдіяльності під час трудового процесу.

   З біологічної точки зору придатність до життя розглядається як рівень відповідності та ступінь впливу штучно створеного середовища на біологічні потреби людини. Соціально-психологічна суть придатності до життя - в створенні безпечних умов життя та діяльності людей. Отже, оцінка придатності до життя, відпочинку, побуту колективу в цілому та окремих його структур і рівень працездатності спеціалістів може характеризувати якість помешкання ОП, ПУ об'єкта.   Фізичні фактори умов життєдіяльності

   Параметри помешкання обов'язково підлягають нормуванню за фізичними, хімічними, біологічними і соціально-психологічним факторами.    Фізичні фактори, які визначають перш за все мікроклімат на ОП, ПУ - температура, вологість, швидкість повітря, шум, вібрація, механічні коливання і прискорення, електромагнітні випромінювання, зміни барометричного тиску, загойдування). Зупинимося більш детально на деяких з них. Дію температури, вологості, швидкості повітря на функції організму і безпечну діяльність спеціалістів ми розглянемо детально в наступному розділі.    Шум. Проблема захисту спеціаліста від постійного високо інтенсивного шуму набула особливої актуальності. Тривалий вплив на людину є небезпечним для її здоров'я, знижується її надійність і працездатність. Симптоми несприятливої дії шуму різноманітні, але в першу чергу відмічається головний біль, запаморочення, роздратованість, шум і дзвін у вухах. В подальшому відмічається послаблення уваги, порушення точності руху, зниження швидкості реакції. Найбільше при тривалій дії сильного шуму страждає слуховий аналізатор: від функціональних змін до професійної глухоти.    Вібрація. Джерела шуму і вібрації однакові - робочі механізми. Частотний діапазон коливань дуже широкий (від 0,8 до 2000 Гц).    Електромагнітні коливання. Джерелами ЕМК високих і надвисоких частот (НВЧ) є радіолокаційні установки, радіопередавачі і другорядне випромінювання від металевої поверхні. У осіб, довго працюючих з джерелами ЕМК, виникають різноманітні порушення у функціях ЦНС, органів кровообігу (Н.Б.Горбоносова, 1969).    Іонізуючі випромінювання (IB). Основним джерелом IB є ядерна енергетична установка (ЯЕУ) на кораблі і ракетна зброя. Радіаційний захист забезпечується самою конструкцією ЯЕУ, спеціальними правилами і нормами. Безаварійна експлуатація ЯЕУ і система радіаційної безпеки запобігає, як правило, дії на обслуговуючий персонал радіоактивних газів, аерозолів і забрудненню поверхонь радіоактивними елементами.      Зміни барометричного тиску. Дія підвищеного тиску на організм є причиною функціональних змін, які можуть призвести до пригнічення життєдіяльності організму. Короткі свідчення стверджують, що головним в дії на людину є не підвищений тиск газового і водного середовища, а перепад тиску повітря в житлових приміщеннях. Такі явища характерні для літаків і підводних човнів (особливо дизельних) і можливі в екстремальних ситуаціях на літаках, надводних кораблях, танках при доланні водних перешкод.

Хімічні фактори умов життєдіяльності

   Хімічні фактори життєдіяльності умовно групуються в двох напрямах - зміна природного газового складу повітря (кисень, азот і вуглець) і шкідливі хімічні домішки, які виділяються технічними засобами, обладнанням, синтетичними матеріалами, лакофарбовим покриттям і людьми.    В добре вентильованих приміщеннях об'єктів параметри хімічного складу повітря повинні підтримуватися на рівнях, які не зашкодили б здоров'ю людини.

Біологічні фактори умов життєдіяльності

  Серед біологічних факторів, які характеризують діяльність, першочергове значення має наявність мікроорганізмів і грибків на шкірі людини, поверхнях об'єкта, в повітрі, воді, харчах. До факторів цієї групи відносяться також продукти життєдіяльності мікробів і грибків - білки, ферменти, амінокислоти, які знижують біологічну резистентність організму і викликають різні алергічні захворювання.

Соціально-побутові фактори умов життєдіяльності

   Характеристика життєдіяльності об'єкта неможлива без визначення найбільш важливих параметрів соціально-побутових факторів, до яких належать:    - умови розміщення спеціалістів;    - форма і розмір приміщень з урахуванням антропометричних, фізіологічних і психологічних даних людини;    - режим праці з урахуванням режиму відпочинку;    - обладнання приміщень з метою розміщення і побутового забезпечення особового складу;    - умови зберігання, приготування, споживання води і харчів;    - забезпечення санітарно-побутовими пристроями;    - забезпеченість одягом відповідно до умов праці;    - рівень медичного обслуговування.    Таким чином, серед факторів життєдіяльності об'єктів, які шкідливо впливають на спеціаліста, особливе значення має газовий склад повітря, мікроклімат, шум, вібрація, електромагнітне та іонізуюче випромінювання. Безумовно, будь-який розлад в роботі або помилка може різко змінити значимість факторів забезпечення параметрів діяльності, ефективної і безаварійної діяльності спеціалістів.

Вплив факторів умов життєдіяльності на ефективність та рівень безпеки спеціалістів    Характеризуючи вплив факторів життєдіяльності на ефективність професійної діяльності і рівень безпеки для життя, слід враховувати такі основні положення:    - комбіновану дію факторів, які можуть викликати в організмі ефект накопичення та підвищення впливу;    - рівень будь-якого фактора не змінюється постійно, але може значно змінюватись в процесі праці;    - тривалість дії шкідливих факторів життєдіяльності може коливатись від кількох хвилин, діб, тижнів до місяців і навіть років;    - дія шкідливих факторів життєдіяльності може зустрічатись не тільки в процесі, а також під час відпочинку;    - умови праці ставлять неоднакові вимоги до функціонального стану різних органів і систем організму;    - початковий стан функцій організму спеціалістів може бути зниженим внаслідок дії інших факторів і умов праці.    У відношенні до більшості факторів життєдіяльності поки що неможливо точно виявити, якою мірою кожен з них окремо впливає на функції організму і працездатності. Головне у тому, що нестандартні умови праці спеціалістів при деяких обставинах викликають зміну професійної працездатності й рівня безпеки праці.