- •1. Визначте об’єкт, предмет, методи і завдання психофізіології.
- •2. Поясніть вплив природних факторів на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іі ступінь напруги в діяльності.
- •Сформулюйте науково-практичні проблеми розвитку психофізіології.
- •Виокремте соціально-психологічні чинники, які впливають на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють і ступінь напруги в діяльності.
- •1. Виокремте зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •2. Визначте психофізіологічні фактори ефективності трудової діяльності.
- •3. Визначте фактори умов праці яки визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
- •Схарактеризуйте поняття – функціонального стану, працездатності, надійності.
- •Визначте основні поняття і види адаптації
- •Визначте фактори, які сприяють виникненню нервово-психічної напруги.
- •1. Схарактеризуйте нервово-психічну напругу як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте принципи та критерії вибору методик психодіагностики працездатності.
- •3.Розкрийте симптоми за якими визначається іv ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте монотонію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається ііі ступінь перевтоми.
- •1.Схарактеризуйте перевтому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте сутність закономірностей Вебера-Фехнера.
- •3.Визначте фактори, які протидіють нервово-психічній напрузі.
- •1. Схарактеризуйте втому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2. Розкрийте відмінність динаміки працездатності за Корольчуком м.С. І Космолинським ф.П..
- •1.Схарактеризуйте гіпокінезію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте критерії та оцінки працездатності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте депривацію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •Представте динаміку працездатності фахівців операторського профілю.
- •Розкрийте симптоми за якими визначається і ступінь перевтоми.
- •1.Функції внд
- •3.Аргументуйте комплексний підхід, щодо діагностики працездатності фахівця.
- •1.Методи дослідження прямих показників дієздатності.
- •2.Соціально психологічні фактори які впливають на працездатність.
- •3.Схарактеризуйте симптоми депривації та надати рекомендації як їх уникнути.
- •1. Проаналізуйте хід виконання методики дослідження Простих сенсомоторних реакцій (псмр).
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Корольчуком м.С.
- •3.Визначте загальні критерії перевтомлення.
- •1.Визначте функціональний стан перевтоми, його окремі ознаки та механізми виникнення
- •2.Схарактеризувати тип внд і темперамент особистості.
- •1. Представте загальну психофізіологічну характеристику аналізаторів.
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Космолинським ф.П., Дерев’янко є.А.
- •3.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
- •1 Проаналізуйте поняття та схему функціональної системи за Анохіним.
- •2. Схарактеризуйте період впрацювання та його значення для практичного психолога і для фахівця.
- •3. Визначте програму психодіагностики працездатності операторів аес за прямими показниками
- •1. Схарактеризуйте властивості мислення.
- •2. Виокремте ознаки та стадії перевтоми в навчальній діяльності.
- •3. Розкрийте критерії за якими можливо прогнозувати працездатність спеціаліста.
- •1. Схарактеризуйте методи дослідження уваги.
- •2. Визначте властивості внд
- •3. Аргументуйте значення комплексного підходу щодо діагностики працездатності спеціаліста
- •1 Схарактеризуйте методики дослідження мислення..
- •2. Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми депривації та як їх уникнути.
- •2. Схарактеризуйте психофізіологічні та психологічні методи діагностики працездатності.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми монотонії та як їх уникнути.
- •Проаналізуйте умови та особливості праці операторів.
- •Визначте закономірності внд.
- •Схарактеризуйте методики дослідження слухової пам’яті.
- •Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •Схарактеризуйте методики дослідження зорової пам’яті.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється нервово-психічна напруга від напруження.
- •Проаналізуйте своє фізичне навантаження та рухову активність і надайте собі рекомендації.
- •Схарактеризуйте методики дослідження оперативної пам’яті.
- •Визначте критерії, за якими оцінюється працездатність.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності.
- •Схарактеризуйте умови придатності до життєдіяльності під час трудового процесу.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється період нестійкої працездатності від неухильного зниження працездатності.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ііі ступінь напруги в діяльності.
- •1. Загальна характеристика функціональних станів
- •1. Властивості внд
- •3. Психодіагностика працездатності студентів у період впрацювання
- •1.Визнаяте критерії та схарактеризуйте класифікацію функціональних станів.
2. Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
В комплексі факторів умов життєдіяльності спеціалістів особливе місце в забезпеченні ефективної та безпечної діяльності поряд з гідрометеофакторами, технічними, медико-біологічними мають соціально-психологічні фактори. Ефективність професійної діяльності та рівень безпеки залежить не тільки від професійних психологічних якостей, але також від соціально-психологічних факторів. До яких відносять: -вплив на працездатність та безпеку праці зміни звичного режиму праці та відпочинку; -обмеження звичного потоку подразників природного та соціального середовища; -психоемоційне напруженя; -замкнутий простір; -характер внутрішньогрупових взаємовідносин; -тривале перебування в соціально ізольованому колективі, що характеризується спілкуванням з одними й тими самими особистостями і відсутністю можливості побути на самоті, відрив від сім'ї, друзів, зростання ролі міжособистісних комунікацій, дефіцит зовнішньої соціальної інформації; -загроза екстремальних ситуацій; -функціональні стани: гіподинамія (гіпокінезія), монотонія, перевтомлення, нервово-психічна напруга; також адаптованість, загойдування. Тобто необхідно з'ясувати, яким чином позначаються на ефективності та безпеці праці соціально-психологічні особливості діяльності спеціалістів.
3. Виокремте та опишіть симптоми депривації та як їх уникнути.
Значне зменшення звичайних для організму подразників має назву сенсорної (аферентної) депривації (ізоляції). В тому ж випадку, коли подразники стають монотонними, одноманітними, маємо справу з перцептивною депривацією. В умовах сенсорної та перцептивної депривації настає чітке зниження тонусу та функцій кори головного мозку та підкірки, перевага в них загальмованості й зниження рефлекторної діяльності. В результаті наступає астенізація центральної нервової системи, що відображається на діяльності всіх органів та систем й призводить до особливого стану апатії, тривоги та страху. Зміни при сенсорній депривації мають фазовий характер. Перша фаза характеризується порівняно коротким періодом тривожності та зниженням настрою. У другій фазі наступає заспокоєння за рахунок мобілізації внутрішніх резервів психіки (ефект самозахисту). В третій фазі повертається тривожність, яка з часом зростає. В цей період проявляється схильність до примітивних емоційних реакцій, виникає внутрішнє занепокоєння та напруга. Почуття дискомфорту починає проявлятись дезорганізацією мислення та волі. В такому стані можуть виникати неадекватна поведінка, немотивовані вчинки і дії, які при обслуговуванні сучасної техніки можуть призвести до аварійних ситуацій.
Билет 25
1. Закономірності трудової діяльності людини
Встановлено, що в основі життєвих процесів лежить самоорганізація обміну речовин, енергії та інформації, яка проходить завдяки постійній взаємодії організму з зовнішнім середовищем. Без такої взаємодії неможливе існування організму. В діяльності спеціаліста розглядається взаємодія зі специфічним середовищем життєдіяльності сучасних технічних об'єктів, розглядається характеристика змін психологічного статусу, працездатності, зумовлених як факторами самої праці, так і факторами життєдіяльності сучасних технічних об'єктів. Відомо, що взаємозв'язок та взаємозалежність цілісного організму можливий лише через центральну нервову систему. В цьому відношенні велике значення мають загальні принципи ВНД, такі як домінанта, мобільність, засвоєння ритму, а також регулююча, координуюча та контролююча її функції. Завдяки цьому здійснюється адаптація організму, а саме пристосування його до змін умов існування. Адаптація передбачає стійку взаємодію організму з зовнішнім середовищем, необхідну для забезпечення збереження працездатності людини в мінливих умовах. Адаптація у людини формується не тільки в зв'язку зі зміною та впливом умов праці і життєдіяльності, тобто зміною морфо-функціональної організації (біологічна адаптація), а й завдяки перебудові відносин між Прогрес техніки зумовлює зміну характеристики трудового процесу, в якому провідне значення має стан нервової системи, психологічний статус особистості, складні процеси регуляції, але зовнішнім проявом їх залишається рухова (м'язова) активність. Для багатьох спеціалістів крім великих фізичних та психічних напружень в період керування технікою потрібні термінові рухові реакції малої інтенсивності. На мобілізації ж резервних психофізіологічних можливостей заснована здатність організму протистояти несприятливим зовнішнім впливам, підтримка оптимальної працездатності. Комплекс заходів, спрямованих на збереження, підвищення, мобілізацію та використання резервних психофізіологічних можливостей організму спеціалістів складає суть соціально-психофізіологічного забезпечення діяльності. Ефективність заходів найбільш виражена при підтримці оптимального рівня функціонування психологічних та фізіологічних систем організму. Для характеристики роботи спеціалістів має значення три з цих рівнів: мінімальний, максимальний та оптимальний. Мінімальний (пороговий) та максимальний рівні характеризують крайні можливості функцій організму. За їх межами (підпороговий та над-максимальний рівні) функції або не проявляються, або порушуються. Чим ближче рівні функціонування систем організму до цих меж, тим менше працездатність і надійність діяльності людини. Найбільшу працездатність людина має на оптимальному рівні, який характеризується такими ознаками: 1. Скорочення періоду впрацьовування, тобто переходу від спокою до високої працездатності. 2. Найбільш адекватні показники функцій системи (швидкість реакцій, переробка сигналів і т. ін.). 3. Найбільш економні біоенергетичні затрати. 4. Тривале збереження працездатності (зростає витривалість). 5. Адекватність реакцій організму зовнішнім діям (при надмаксимальному або підпороговому функціонуванні можливі парадоксальні реакції). 6. Найбільш легка адаптація, регуляція функцій та автоматизація навичок. Конкретні величини, які характеризують оптимальний рівень системи (функції) залежать від індивідуальних особливостей людини, тобто індивідуальні можливості і якості, що лежать в основі його здібностей, як фундамент професійного психологічного відбору спеціалістів. Таким чином, загальними закономірностями в трудовій діяльності людини можна вважати: - взаємодію організму з зовнішнім середовищем; - загальні принципи вищої нервової діяльності; - можливість адаптації (пристосування) організму до змін умов існування; - рухову (м'язову) активність як обов'язковий компонент будь-якої праці; - резервні можливості організму; - індивідуальні особливості людини та її можливості при роботі в системах керування; - прояв втоми та відновлення.