3. Розкрийте критерії за якими можливо прогнозувати працездатність спеціаліста.

Можливість прогнозу працездатності спеціалістів дає змогу оптимального їх використання в процесі повсякденної діяльності. Прогноз працездатності буває поточний та довгостроковий. Поточний прогноз проводиться, як правило, за допомогою даних про динаміку працездатності й розвитку стомлення-в конкретних умовах робочого циклу. Відомо, що з початком роботи спостерігається нестійкість як прямих, так і поточних показників, потім наступає покращання та стабілізація, після чого з'являються різно-направлені зміни показників функцій організму, надалі приходить виражене погіршення побічних показників працездатності і в кінці знижується професійна діяльність. Довгостроковий прогноз працездатності базується на основі показних психофізіологічних якостей особистості, фізіологічних резервів й компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, котрі визначаються в процесі професійного відбору спеціалістів. Поряд з вивченням здібностей до професії метою відбору є прогноз можливостей до розвитку виявлених якостей й успішності майбутньої професійної діяльності. В комплексі з раціональними методами навчання й тренування професійний відбір виступає важливою першою ланкою в системі заходів по збереженню працездатності. Поточний прогноз успішності професійної діяльності колективу, частини, зміни, ОП, ПУ може бути здійснений за допомогою описаного методичного підходу порівняльної інтегральної оцінки працездатності. Якщо безпосередньо перед роботою працездатність спеціалістів дорівнює ± 5% в порівнянні з її фоновою величиною, то можливо чекати, що необхідний рівень професійної діяльності збережеться до 2,5-3 місяців, до 4 місяців в залежності від умов та інтенсивності праці. Якщо під час праці буде встановлено, що інтегральна оцінка працездатності знизилась на 16-17% в порівнянні з її фоновою величиною, то слід чекати, що через 20-30 діб наступить перевтомлення, недопустимо знизиться рівень безпечної діяльності спеціалістів.

БІЛЕТ №23

1. Схарактеризуйте методи дослідження уваги.

Увага – це зосередження свідомості на визначеному об'єкті, яке забезпечує його особливо якісне відображення.

Увага характеризується такими якостями, як об'єм, розподіл, концентрація, стійкість і переключення. Об'єм уваги вимірюється тією кількістю об'єктів, які можуть бути охоплені увагою в обмежений відрізок часу. Розподіл уваги виражається в тому, що в процесі діяльності людина може утримувати в центрі уваги декілька об'єктів. Концентрація уваги - це ступінь зосередження її на об'єкті. Стан глибокої концентрації уваги - необхідна передумова точного, успішного виконання діяльності. Під стійкістю уваги розуміється тривалість зосередження її на об'єкті. Ця якість уваги залежить від цілого ряду причин: характеру діяльності, відношення до професії, від сили нервових процесів. Переключення уваги являє собою цілеспрямоване перенесення уваги з одного об'єкта на інший.

Для дослідження якостей уваги використовується досить багато різних методик: коректурні проби Анфімова та кільця Ландольта, переплутані лінії, відшукування чисел з переключенням, розташування чисел, шкали приладів. Ми розглядаємо дві з них - коректурну пробу з кільцями Ландольта та розташування чисел, як найбільш показові та як такі, що використовуються в дослідженнях працездатності.

Коректурна проба з кільцями Ландольта Використовується для дослідження інтенсивності, стійкості уваги та швидкості переробки інформації в зоровому аналізаторі. Вона виконується за допомогою спеціального коректурного бланку, на якому зображено 1024 кільця по 32 кільця в кожному з 32 рядків з визначеним напрямком розриву. Орієнтуючись на циферблат годинника, положення розриву може бути на 1, 3, 5, 7, 9, 11 та 12 год. Суть завдання полягає в тому, що обстежуваному пропонується, дивлячись на таблицю зліва направо, зверху вниз (як при читанні) закреслити кільця з визначеним положенням розриву в одному або двох напрямках. Через кожну хвилину за командою експериментатора ставиться вертикальна риска в місці читання, після чого робота зразу ж продовжується. Кожне пропущене або неправильно закреслене кільце, а також пропущений рядок розцінюється як помилка. Після закінчення роботи фіксується час, витрачений на перегляд таблиці. Головні показники, які характеризують ефективність виконання завдання – це час виконання завдання, кількість помилок й швидкість переробки інформації.

Розташування чисел Методика використовується для дослідження функції розподілу та переключення уваги. Дослідження проводиться за допомогою бланка, на якому зображені два квадрати на 25 клітин. В клітинах одного квадрату розміщені в випадковому порядку вибіркові числа від 1 до 99. Обстежуваний повинен переписати числа в вільний квадрат і розташувати їх в зростаючому порядку зліва направо за 2 хв. Оцінка результатів проводиться за кількістю чисел, розташованих у вільному квадраті (продуктивність) й кількістю помилок – пропущених чисел або проставлених не в зростаючому порядку. Визначається й відносна частота помилок (відношення кількості помилок до загальної кількості проставлених чисел). Оцінка отриманих результатів дослідження виноситься на основі врахування двох перших показників, середня продуктивність досягає при цьому 17 ± 3 при 1-2 помилках.