- •1. Визначте об’єкт, предмет, методи і завдання психофізіології.
- •2. Поясніть вплив природних факторів на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іі ступінь напруги в діяльності.
- •Сформулюйте науково-практичні проблеми розвитку психофізіології.
- •Виокремте соціально-психологічні чинники, які впливають на професійну діяльність.
- •3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють і ступінь напруги в діяльності.
- •1. Виокремте зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •2. Визначте психофізіологічні фактори ефективності трудової діяльності.
- •3. Визначте фактори умов праці яки визначають критерії класифікації праці за ступенем нервово-психічної напруги.
- •Схарактеризуйте поняття – функціонального стану, працездатності, надійності.
- •Визначте основні поняття і види адаптації
- •Визначте фактори, які сприяють виникненню нервово-психічної напруги.
- •1. Схарактеризуйте нервово-психічну напругу як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте принципи та критерії вибору методик психодіагностики працездатності.
- •3.Розкрийте симптоми за якими визначається іv ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте монотонію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається ііі ступінь перевтоми.
- •1.Схарактеризуйте перевтому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте сутність закономірностей Вебера-Фехнера.
- •3.Визначте фактори, які протидіють нервово-психічній напрузі.
- •1. Схарактеризуйте втому як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2. Розкрийте відмінність динаміки працездатності за Корольчуком м.С. І Космолинським ф.П..
- •1.Схарактеризуйте гіпокінезію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •2.Визначте критерії та оцінки працездатності.
- •3. Розкрийте симптоми за якими визначається іі ступінь перевтоми.
- •Схарактеризуйте депривацію як окремий функціональний стан під час діяльності.
- •Представте динаміку працездатності фахівців операторського профілю.
- •Розкрийте симптоми за якими визначається і ступінь перевтоми.
- •1.Функції внд
- •3.Аргументуйте комплексний підхід, щодо діагностики працездатності фахівця.
- •1.Методи дослідження прямих показників дієздатності.
- •2.Соціально психологічні фактори які впливають на працездатність.
- •3.Схарактеризуйте симптоми депривації та надати рекомендації як їх уникнути.
- •1. Проаналізуйте хід виконання методики дослідження Простих сенсомоторних реакцій (псмр).
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Корольчуком м.С.
- •3.Визначте загальні критерії перевтомлення.
- •1.Визначте функціональний стан перевтоми, його окремі ознаки та механізми виникнення
- •2.Схарактеризувати тип внд і темперамент особистості.
- •1. Представте загальну психофізіологічну характеристику аналізаторів.
- •2. Схарактеризуйте динаміку працездатності за Космолинським ф.П., Дерев’янко є.А.
- •3.Опишіть перші ознаки перевтоми у спеціаліста.
- •1 Проаналізуйте поняття та схему функціональної системи за Анохіним.
- •2. Схарактеризуйте період впрацювання та його значення для практичного психолога і для фахівця.
- •3. Визначте програму психодіагностики працездатності операторів аес за прямими показниками
- •1. Схарактеризуйте властивості мислення.
- •2. Виокремте ознаки та стадії перевтоми в навчальній діяльності.
- •3. Розкрийте критерії за якими можливо прогнозувати працездатність спеціаліста.
- •1. Схарактеризуйте методи дослідження уваги.
- •2. Визначте властивості внд
- •3. Аргументуйте значення комплексного підходу щодо діагностики працездатності спеціаліста
- •1 Схарактеризуйте методики дослідження мислення..
- •2. Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми депривації та як їх уникнути.
- •2. Схарактеризуйте психофізіологічні та психологічні методи діагностики працездатності.
- •3. Виокремте та опишіть симптоми монотонії та як їх уникнути.
- •Проаналізуйте умови та особливості праці операторів.
- •Визначте закономірності внд.
- •Схарактеризуйте методики дослідження слухової пам’яті.
- •Зазначте соціально-психологічні фактори, які впливають на працездатність.
- •Схарактеризуйте методики дослідження зорової пам’яті.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється нервово-психічна напруга від напруження.
- •Проаналізуйте своє фізичне навантаження та рухову активність і надайте собі рекомендації.
- •Схарактеризуйте методики дослідження оперативної пам’яті.
- •Визначте критерії, за якими оцінюється працездатність.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють іv ступінь напруги в діяльності.
- •Схарактеризуйте умови придатності до життєдіяльності під час трудового процесу.
- •Проаналізуйте, чим відрізняється період нестійкої працездатності від неухильного зниження працездатності.
- •Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ііі ступінь напруги в діяльності.
- •1. Загальна характеристика функціональних станів
- •1. Властивості внд
- •3. Психодіагностика працездатності студентів у період впрацювання
- •1.Визнаяте критерії та схарактеризуйте класифікацію функціональних станів.
Сформулюйте науково-практичні проблеми розвитку психофізіології.
Сучасні проблеми психофізіології
Точкою відліку сучасної психофізіології можна вважати початок 60-х pp. XX ст. коли, зокрема, почали розвиватися методи викликаних потенціалів і біологічного зворотного зв'язку, коли був зареєстрований ряд нових психофізіологічних феноменів. Психофізіологія одержала офіційний статус в травні 1982 p., після Першого Міжнародного конгресу психофізіологів і створення на ньому.До трьох найбільш актуальних проблем сучасної психофізіології відносяться проблем: активності, вибірковості і змістовності.
Проблема активності.(Ця проблема поставлена ще М.О. Бернштейном.) Найбільш наочно цей активний характер виявляється в дослідженнях, що використовують метод біологічного зворотного зв'язку. Одержуючи зворотну інформацію про поточний стан певної психофізіологічної функції, людина навчається довільно керувати цією функцією, хоча зазвичай вона вважається непідвласною контролю з боку свідомості і волі.
Сучасне вирішення психофізіологією проблеми активності припускає відмову від уявлень про людину як істоту, що пасивно реагує на зовнішні впливи, і перехід до нової "моделі" людини - активної особистості, що спрямовується внутрішньо заданими цілями, здатної до довільної саморегуляції.
Проблема вибірковості.Ця проблема пов'язана з вирішенням питання про узагальнений чи вибірковий характер психофізіологічних явищ. Хоча увага з психологічної точки зору являє собою вибіркову спрямованість психічної діяльності, психофізіологія впродовж тривалого часу обмежувалася вивченням не спрямованої уваги. Сучасній психофізіології ж доступне вивчення найтонших селективних механізмів спрямованої уваги.
Проблема змістовності.Традиційним є виділення інформаційних і енергетичних аспектів діяльності мозку і психіки. Прийнято вважати, що нейрофізіологічна основа психічного життя пов'язана головним чином з енергетичними аспектами. Енергетичні і психофізіологічні характеристики мозкової активності являють собою дві досить незалежні сфери.Психофізіологічний аналіз дозволяє виділити певні ланки переробки інформації, знайти їх порушення при захворюваннях чи при фізіологічному старінні, виявити їхню роль у вирішенні певних типів завдань. Таким чином, у психофізіологічних дослідженнях відбулася переорієнтація з вивчення енергетичного обміну із середовищем на обмін інформацією.
Виокремте соціально-психологічні чинники, які впливають на професійну діяльність.
Ефективність професійної діяльності та рівень безпеки залежить від соціально-психологічних факторів. В даному випадку нам потрібно розглянути: вплив на працездатність та безпеку праці зміни звичного режиму праці та відпочинку; обмеження звичного потоку подразників природного та соціального середовища; характер внутрішньогрупових взаємовідносин; тривале перебування в соціально ізольованому колективі, що характеризується спілкуванням з одними й тими самими особистостями і відсутністю можливості побути на самоті, відрив від сім'ї, друзів, зростання ролі міжособистісних комунікацій, дефіцит зовнішньої соціальної інформації, замкнутий простір, загроза екстремальних ситуацій, дефіцит часу, перешкоди.
Психологічна сумісність (ПС) означає максимальне поєднання психічних параметрів двох чи кількох спеціалістів. Вона має виключне значення для спеціалістів, тому що їх діяльність в основному колективна (групова), з чітким розподілом функцій між виконавцями спільного завдання, і кожен з них доповнює іншого. ПС означає добру психологічну та соціальну адаптацію людей одне до одного, що є передумовою та запорукою ефективної та безпечної професійної діяльності. Психологічна сумісність чи несумісність членів групи найшвидше та найвідчутніше проявляється в екстремальних та конфліктних ситуаціях. Знання ПС потрібні і в звичайних ситуаціях: для добору лідерів в групах (мікрогрупах), інтеграції та згуртованості колективу. Особливої значимості ПС набуває при комплектуванні колективу з винятковою значимістю кожного члена групи для виконання спільного завдання, коли помилка одного спеціаліста загрожує безпеці всього колективу, складними та дуже відповідальними завданнями (акванавти, космонавти, екіпажі підводного човна, корабля, літака).
Психологічна несумісність:
Об’єктивні чинники:
- умови праці;- характер праці; -тривалість ; - напруга.
Суб’єктивні чинники:
- професійна придатність; - особисті якості; - ідеали; -інтереси;- мотиви; - стиль керівництва; - стосунки лідерів.
Стани: гіподинамія, гіпокінезія, моногонія, адаптованість, загойдування, перевтомлення, нервово – психолог напруга; сенсорна та перцептивна бепривація.