3. Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей.

Виробництво – це дія людини на природу з метою додання її властивостей і форм, придатних для задоволення потреб.

Максимально можливий об’єм виробництва благ при повному і ефективному використанні наявних ресурсів складає виробничі можливості суспільства.

Навіть одні й ті самі потреби людини можна задовольнити різними благами (наприклад, потреба в одязі — костюмом, светром, курткою, жилетом тощо). З іншого боку, практично кожний ресурс використовується по-різному (наприклад, з деревини виробляють папір, олівці, меблі, будматеріали тощо). Однак множинність економічних цілей вимагає від кожної людини, фірми або суспільства визначення умов і напрямку використання обмежених ресурсів. Природно, що економічні суб'єкти прагнуть ефективно використовувати ці ресурси, одержуючи при даному обсязі витрат максимальну кількість благ. Для досягнення такої мети суспільство повинне забезпечити повну зайнятість усіх придатних ресурсів (що, однак, не виключає наявності природного рівня безробіття).

Обмеженість економічних ресурсів і багатоваріантність їхнього використання графічно представлені на малюнку кривою виробничих можливостей (КВМ).

Інвестиційні товари, тис. Шт.

Мал. 2.1. Крива виробничих можливостей

КВМ — це геометричне місце точок, кожна з яких представляє альтернативу можливого виробництва, поєднання двох видів чи двох типів товарів в умовах раціонального використання обмежених ресурсів. Точки А і G на графіку — це максимально можливі кількості кожного з товарів, вироблених із наявних ресурсів. Точки В, С, D, Е, F — різні комбінації виробництва двох товарів з обмежених ресурсів.

Кожна з точок, що знаходяться на КВМ, означає ефективний варіант виробництва. Точки, розташовані ліворуч від КВМ (наприклад, точка К), означають неефективний варіант виробництва, оскільки не всі ресурси задіяні з повною віддачею. Точки, що знаходяться праворуч від КВМ (наприклад, М),— неможливий варіант виробництва, тому що наявних ресурсів недостатньо для виробництва даних кількостей товарів одночасно.

Опуклий вигляд КВМ пояснюється невзаємозамінністю ресурсів, тобто їхньою непридатністю для виробництва різних товарів (наприклад, картопля як сировина для виробництва чіпсів непридатна для виробництва швейних машин). Виробництво кожної додаткової одиниці інвестиційних благ буде означати не просте зменшення кількості споживчих благ, але і втрату дедалі більшої їх кількості, оскільки доводиться використовувати порівняно малоефективні ресурси. Таким чином, альтернативна вартість одиниці інвестиційних благ (кількість споживчих благ, від виробництва яких довелося відмовитися заради виробництва одиниці інвестиційних благ) буде зростати зі збільшенням їхнього виробництва. У цьому полягає суть закону зростаючих альтернативних витрат.

Нарощування виробничих можливостей суспільства може досягатися шляхом збільшення кількості ресурсів. Це екстенсивний шлях. Виробничі можливості можуть нарощуватися і інтенсивним шляхом, тобто за рахунок чинників, що дозволяють підвищити ефективність використання кількісно незмінних ресурсів.

Матеріальну основу інтенсивного шляху нарощування виробничих можливостей складає науково-технічний прогрес.