4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
Взаємодія попиту і пропозиції призводить до встановлення рівноважної (ринкової) ціни.
Рівноважна (ринкова) ціна – це та ціна, за якої врівноважуються величини попиту і величини пропозиції.
Графічно рівноважна ціна встановлюється у точці перетину кривих попиту і пропозиції (мал. 8.6.) Точка РЕ називається точкою рівноваги.
Мал. 8.6 Графік рівноваги попиту і пропозиції
Рівноважна ціна – це ціна, за якої інтереси покупців і продавців збігаються: кількість продукту, яку хочуть придбати покупці, саме дорівнює кількості продукту, яку хочуть продати продавці.
Якщо ціна (Р1) буде встановлена вище рівноважної, то відбувається перевищення пропозиції над попитом і як результат, - надлишок (перевиробництво).
Якщо ж ціна (Р2) буде встановлена нижче рівноважної, то виникне – дефіцит (нестача).
Ситуація дефіциту або надлишку не може продовжуватись довгий час. Під впливом конкуренції в умовах вільних цін вона встановиться на рівні рівноважної.
Ринковий механізм – це механізм координації діяльності суб’єктів через систему цін. Багато економістів, від А.Сміта і до Фрідріха А. Фон Хайєка вважали, що механізм вільного ціноутворення є найбільш ефективним засобом розділу ресурсів.
Тема 7. Конкуренція та її роль в ринковій економіці. Програмні запитання
1. Сутність, суб’єкти та значення конкуренції.
2. Типи конкуренції.
3. Регулювання конкуренції державою та антимонопольне законодавство.
Основні терміни і поняття:
Конкуренція, конкуренція продавців, конкуренція покупців, внутрішньогалузева конкуренція, міжгалузева конкуренція, досконала конкуренція, недосконала конкуренція, цінова конкуренція, нецінова конкуренція, добросовісна конкуренція, недобросовісна конкуренція, монополістична конкуренція, монополія, олігополія, антимонопольне законодавство, антимонопольний комітет.
Тематичні тези
1. Сутність, суб’єкти та значення конкуренції.
Конкуренція (лат. concurrentia – змагання, суперництво) – боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків; механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва. Конкуренція є об’єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою для підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва, форм і систем заробітної плати тощо.
Конкуренція корисна для суспільства: стимулює раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, примушує виробників постійно поновлювати асортимент, пильно стежити за науково-технічними новинками й активно впроваджувати їх у виробництво. Результати такого суперництва оцінюють самі споживачі, під час купівлі віддаючи перевагу тим чи іншим товарам.
У ринковій економіці конкуренція виконує чимало функцій: сприяє розподілу ресурсів, взаємодії попиту і пропозиції, формуванню ринкових цін, стимулює зниження витрат виробництва й запровадження нових видів продукції.
Водночас конкуренція має і негативні риси: є однією з причин безробіття, прямо чи опосередковано спричиняє нерівномірний розподіл доходів між різними групами населення; призводить до розорення дрібних товаровиробників.