3. Структура ринку.

Ринок має певну структуру.

Структура ринку – це внутрішня будова окремих елементів ринку.

Економічна структура визначається:

- формами власності ( державна, приватна, колективна, змішана);

- структурою товаровиробників (державні, приватні, орендні і т.п.)

- особливостями сфери товарного обігу;

- рівнем приватизації і роздержавлення в країні;

- видами торгівлі, що використовуються в країні.

Структуру ринку класифікують за різними критеріями, найважливішими з яких є наступні:

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин: предметів споживання і послуг; засобів виробництва; нерухомості; науково-технічних розробок та інформації; фінансовий (капіталу, фондовий; валютний; праці (робочої сили).

За ступенем зрілості ринкових відносин: розвинений; ринок, що формується; з різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний).

Відповідно до чинного законодавства: легальний (офіційний); нелегальний (тіньовий).

За адміністративно – територіальною ознакою: місцевий; національний (внутрішній); світовий.

За галузевою ознакою: автомобільний, зерновий і т.п.

За характером продаж: оптовий та роздрібний.

4.Інфраструктура ринку.

Інфраструктура ринку – це комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Будова інфраструктури ринку дуже складна. Вона включає в себе такі основні підсистеми:

організаційно-технічна: товарні біржі; оптові ринки; аукціони, торговельно-промислові палати; сервісні центри; опціони; ярмарки; транспортні комунікації; ріелтерські фірми; земельні аукціони.

фінансово-кредитна: банки, фондові біржі; фінансові небанківські інститути (страхові компанії, інвестиційні та інші фонди), ощадні каси, ломбарди і ін.

державно-регулятивна (законодавче регулювання ринкових відносин): біржі праці (служби зайнятості); ліцензування; оподаткування; митна система; державні фонди для сприяння діловій активності тощо.

Науково-дослідне та інформаційне забезпечення: науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем; консалтингової компанії; інформаційні центри та агентства; рекламні агентства; спеціальні навчальні заклади; юридичні контори; рекламні агентства і т. ін.

Функції інфраструктури ринку:

Правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів у державних та інших структурах;

Страховий захист підприємницької діяльності;

Забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств;

Підвищення оперативності ефективності, роботи суб’єктів ринку;

Створення умов для ділових контактів підприємців;

Сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів та послуг;

Регулювання руху робочої сили;

Здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.

5. Проблеми формування ринку в Україні

При створенні в Україні ринкової моделі функціонування всієї економічної системи господарювання важливо врахувати досвід країн з розвиненою ринковою економікою. В сучасних умовах можна виокремити сім характерних моделей ринкової економіки: американська, японська, німецька, шведська, французька, південнокорейська, китайська.

Україна має будувати таку модель ринкової економіки, яка найбільше відповідає особливостям її розвитку, структурі економіки, географічному положенню, менталітету народу.

Для України найсприятливішою є модель соціально-орієнтованого ринку, який у кінцевому підсумку підпорядковуватиме діяльність своїх функціональних структур задоволенню матеріальних і духовних потреб людини.

Така стратегія має ґрунтуватися на чітко визначених пріоритетах економічного розвитку, які сприяли б досягненню зазначених цілей.