Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості.

Програмні запитання

1. Сутність потреб і їх класифікація. Закон зростання потреб.

2. Економічні ресурси та їх структура.

3. Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей.

Основні терміни і поняття:

Потреби. Класифікація потреб. Ієрархія потреб. Корисність. Гранична корисність. Ресурси. Виробництво. Праця. Капітал. Підприємницькі здібності. Результативність і ефективність виробництва. Взаємозамінність ресурсів. Виробничі можливості суспільства. Крива виробничих можливостей. Поставлені витрати виробництва. Екстенсивний і інтенсивний шляхи зростання.

Тематичні тези

1. Сутність потреб і їх класифікація. Закон зростання потреб.

Потреби багатогранні, різноманітні і постійно розвиваються. Разом з тим виробничі рішення завжди доводиться здійснювати з урахуванням наявних обмежених ресурсів. Прагнення задовольнити на кожний даний момент зростаючі потреби натрапляє на відносну обмеженість ресурсів.

Потреби – це внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини.

Людина, як правило, усвідомлює свої потреби. Вона розуміє, що їй необхідно їсти, пити, спати, одягатися і т.п. Проте існує безліч потреб, які не пройшли через свідомість людини. На деякий час вони причаїлися в глибині неї, і той або інший поштовх може виплеснути ці потреби.

Класифікації потреб:

I. За характером виникнення:

- первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

II. За засобами задоволення:

- матеріальні (потреби в матеріальних благах);

нематеріальні (духовні потреби).

ІІІ. За нагальністю задоволення:

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні (предмети розкоші).

IV. За можливостями задоволення:

- насичені, які можна вгамувати (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

V. За участю у відтворювальному процесі:

- виробничі (потреби у засобах виробництва);

- невиробничі (потреби у споживчих благах).

VI. За суб'єктами вияву:

- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);

- колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстракт­ний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Всі потреби можна розділити на п’ять основних груп:

Фізіологічні потреби, задоволення яких необхідне для виживання.

Потреби в безпеці і захищеності включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з одного боку навколишнього світу і упевненість в тому, що фізіологічні потреби будуть задоволенні в майбутньому.

Соціальні потреби – це поняття, що включає відчуття приналежності до чого або кому-небудь, відчуття, що тебе приймають інші.

Потреба в пошані включає потребу в самоповазі, компетентності, визнанні.

Потреби в самовираженні – потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Корисність блага. Закон спадної корисності.

Корисність – це ступінь, з яким благо в змозі задовольнити ту або іншу потребу людини.

Гранична корисність – це корисність останньої частини блага, що є у розпорядженні споживача.

Всезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.