2.Міжнародна торгівля.

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміку світової торгівлі як сум вартості експорту всіх країн світу.

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля опосередковуючи рух усіх міжкраїнових товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва.

Можна виділити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

II — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914р.);

III —період між двома світовими війнами (1914—1939рр.);

IV — повоєнний (50—60-ті роки ХХ ст.);

V — сучасний (з початку 70-х років ХХ ст.).

3.Міжнародні економічні організації.

Міжнародні організації відіграють усе більш помітну роль у світовій економіці. По-перше, їхня діяльність дозволяє внести необхідну регулюючу основу і певну стабільність у функціонування валютно-розрахункових відносин. По-друге, вони покликані служити форумом для налагодження валютно-розрахункових відносин між країнами, причому ця їхня функція незмінно посилюється. По-третє, зростає значення міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій у сфері вивчення, аналізу й узагальнення інформації про тенденції розвитку і вироблення рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) - спеціалізована валютно-кредитна установа ООН. Створена в Бреттон-Вудсі (США) у 1944 р. Сприяє міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют. Здійснює систему заходів спрямованих на регулювання валютних курсів, сприяння конвертованості валют, надає короткострокові кредити країнам (членам Фонду) для покриття тимчасового дефіциту їх ПБ, організовує консультативну допомогу з фінансових та валютних питань.

МВФ - організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Для кожної з них встановлено вступну квоту, розмір якої визначається відповідно до частки країни у світовій торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Частина внеску країни вноситься у вільно конвертованій валюті (22,7 %), а решта - у валюті даної країни. Кількість голосів країни-учасниці залежить від величини її внеску в бюджет Фонду.

У 1947 р. учасниками МВФ були 49 країн, основний капітал складав 7,7 млрд. доларів. Нині до Фонду входять понад 170 країн, і понад 50 з них виконують його програми. У 1991 -1992 рр. понад 20 держав висловили бажання стати членами Фонду, у т.ч. країни, що входили до колишнього СРСР.

Світовий банк - це міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - найбільша в світі фінансово-кредитна організація, що надає довгострокові кредити на державні програми, при цьому лише урядам і центральним банкам країн. Основна маса кредитів спрямовується на розвиток виробничої інфраструктури і сільського господарства. МБРР фінансує також пріоритетні державні програми в галузі енергетики, імпорту обладнання для розвитку гірничої промисловості, інвестиційні проекти для нафто- і газопроводів, модернізацію підприємств тощо. Членами Банку можуть бути лише члени МВФ.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) - міжнародна валютно-кредитна організація, членами якої є понад 30 країн Європи, Азії, Америки. БМР створено у 1930 р. центральними банками Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії і групою банків США. За формою БМР є акціонерним товариством, його капітал складається за рахунок продажу акцій центральним банкам країн-учасниць і на відкритому грошовому ринку.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) - міжнародний банк, створений для сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи, які здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки. Допомагає країнам в реформуванні економіки і створенні конкурентоспроможної промисловості, розвиває взаємовигідні зв'язки між західноєвропейськими і східноєвропейськими фірмами, надає кредити під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв'язку, охорони навколишнього середовища. ЄБРР сприяє формуванню в цих країнах сучасних ринкових структур, створенню законодавчої бази, впорядкуванню валютного регулювання, переходу до конвертованості валют тощо.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) створений з метою надання довгострокових кредитів виробничого призначення, здійснення спільних проектів країн ЄЕС і асоційованих з ними країн.

Європейський соціальний фонд (ЄСФ) створений для фінансування заходів, що забезпечують зайнятість у країнах ЄЕС.

Європейський фонд розвитку (ЄФР)- для фінансування об'єктів національного значення та інфраструктури країн (шляхи, аеропорти, зв'язок), що асоційовані в ЄЕС, а також компенсації їх втрат від експорту сільськогосподарської та мінеральної сировини. На відміну від ЄІБ фінансує навіть нерентабельні об'єкти. Кошти формуються із внесків країн ЄЕС.