Тема 5. Ринок: суть, функції та умови формування. Програмні запитання

1. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти.

2. Суть та функції ринку.

3. Структура ринку.

4. Інфраструктура ринку.

5. Проблеми формування ринку в Україні

Основні терміни і поняття:

Ринок. Ринкова система. Суб’єкти ринкової економіки. Об’єкти ринкової економіки. Ринкові і суспільні блага. Переваги ринку. Недоліки ринку. Функції ринку. Структура ринку. Інфраструктура ринку. Функції інфраструктури ринку. Цінні папери: акції, облігації, векселі, варанти, ваучери, сертифікати, коносаменти. Біржі. Торговельно-промислові палати. Торговий дім. Магазин. Ярмарок. Маркетинг. Консалтинг. Аудиторська фірма.

Тематичні тези

1.Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти.

В умовах товарно-грошових відносин процеси обміну набувають форму ринкових відносин.

Ринкова економіка ґрунтується на таких інституціональних засадах і принципах: приватна власність на ресурси; свобода підприємництва і вибору; особистий інтерес як головний мотив вибору; конкуренція; опора на систему цін; обмежена роль держави і ін.

Ринкова економіка чітко виявляє значення свободи, підприємництва і вибору. Споживачі вільні купувати те, що їм подобається; підприємства – виробляти і продавати те, що вважають доцільним; постачальники ресурсів можуть за власним вибором знаходити місце застосування матеріальних і людських ресурсів.

Складовою ринкової економіки є ринкова система.

Ринкова система - це система ринків, цін і конкуренції. Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно дві корисні функції: по-перше, інформує споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв; по-друге, синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.

Конкретними ланками ринкової системи є такі категорії, як попит, пропонування, рівноважна ціна, конкуренція, ринок.

Ринкові відносини – це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.

Суб’єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.

При аналізі ринкових відносин прийнято також виділяти два таких основних суб’єкти: домогосподарства і підприємства. Ці суб’єкти властиві для чистої ринкової економіки, за якої роль держави в економічних процесах мінімальна.

У змішаній ринковій економіці важливим суб’єктом ринкових відносин є держава (уряд). Держава і ринкова система ділять між собою основні фундаментальні проблеми ринкової економіки.

Основними об’єктами ринкових відносин є: товари і послуги; робоча сила, або праця; земля та інші природні ресурси; нерухомість: будівлі, споруди, житло.

Ринкові відносини знаходять своє втілення в такій категорії, як ринок.

2. Суть та функції ринку.

Ринок є результат природно історичного процесу розвитку товарного виробництва, яке обумовлене суспільним поділом праці і відособленням суб’єктів господарювання.

При мірі розвитку товарного виробництва розвивається і ускладнюється як сам ринок, так і розуміння його економістами.

Ринок багатогранний, тому вивчати його можна з різних сторін. Саме цим пояснюється наявність в економічній літературі множини визначень ринку.

З точки зору купівлі-продажу ринок розглядається як сфера взаємодії попиту і пропозиції, виробника і споживача.

З точки зору організації економіки ринок називають суспільною формою функціонування економіки.

З позиції учасників ринку його визначають як форму суспільного зв’язку між суб’єктами господарювання.

В якості узагальнення можна сказати, що Ринок – це система організаційно-економічних відносин, яка здійснюється через купівлю-продаж у всіх ланках відтворення: в сфері виробництва, розподілу, обміну, споживання.

Сутність ринку найбільш повно проявляється в його функціях:

регулююча – регулює виробництво товарів і послуг за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.

стимулюючу – спонукає виробників товарів до зниження витрат, підвищувати їх якість, впроваджувати нову техніку.

розподільчу – встановлює необхідні відтворювальні пропорції, забезпечує збалансованість економіки

санаційну – очищає економічне середовище від неконкурентноспроможних господарств і підтримує найефективніші.

інформаційну – інформує про стан справ в економічному житті.

інтеграційну – робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв’язків.

Ринок має переваги (+) і недоліки (-).

Позитивними рисами ринку є:

- гнучкість і високе пристосування до змінних умов;

- оперативне використання нових технологій;

- незалежність виробників і споживачів і прийняття рішень;

- відсутність дефіциту товарів і послуг і т.п.

Негативні сторони ринку:

- нескінченна циклічна природа, нестабільність;байдужість до виробництва суспільних благ;

- неспроможність урегулювання зовнішніх ефектів економічної діяльності.

- байдужість до вирішення соціальних проблем.

- неспроможність подолати монополізм в економіці.

Ринок є найбільш ефективною формою організації економіки, але він не завжди і не у всьому здатний забезпечити саморегулювання і рівновагу економічної системи

Недосконалість ринку має компенсуватись відповідними функціями держави.