- •Isbn 966-95870-6-9
- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мінеральні речовини
- •§ 4. Жири
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 10. Якість харчових продуктів і методи її визначення
- •§ 11. Стандартизація
- •§ 12. Зберігання харчових продуктів
- •§ 13. Консервування харчових продуктів
- •§ 14. Зерно
- •§ 15. Борошно. Його властивості при виготовленні різних видів тіста
- •§ 16. Цукор
- •§ 17. Інвертний цукор
- •§ 19. Крохмаль
- •§ 20. Патока
- •§ 21. Молоко і молочні продукти
- •§ 22. Кисломолочні продукти
- •§ 23. Яйця та продукти їхньої переробки
- •§ 24. Харчові жири
- •§ 25. Хлібопекарські дріжджі та хімічні розпушувачі
- •§ 26. Овочі, фрукти, гриби
- •§ 27. Продукти переробки свіжих плодів і ягід
- •§ 28. Горіхоплідні, мак
- •§ 29. Смакові речовини
- •§ 31. Кава, какао-порошок, шоколад
- •§ 32. Желюючі речовини. Харчові барвники
- •§ 33. Обладнання та інвентар кондитерського цеху
- •§ 34. Організація роботи кондитерського цеху
- •§ 35. Характеристика способів теплової обробки
- •§ 36. Процеси, що відбуваються під час теплової обробки продуктів
- •§ 37. Начинки
- •§ 38. Цукристі напівфабрикати
- •§ 39. Масляні креми
- •§ 40. Класифікація тіста
- •§ 41. Процеси, що відбуваються під час замішування тіста
- •§ 42. Способи розпушування тіста
- •§ 43. Процеси, що відбуваються при формуванні й випіканні тіста
- •§ 44. Дріжджове безопарне тісто
- •§ 45. Дріжджове опарне тісто
- •§ 46. Дріжджове шарове тісто
- •§ 47. Розбирання і випікання тіста
- •§ 48. Випечені вироби з дріжджового тіста
- •§ 49. Вироби, смажені у фритюрі
- •§ 50. Вироби з дріжджового шарового тіста
- •§ 51. Тісто на млинчики
- •§ 52. Тісто для вафель
- •§ 53. Пісочне тісто
- •§ 54. Прісне здобне тісто
- •§ 55. Пряничне тісто
- •§ 57. Білково-повітряний напівфабрикат
- •§ 59. Заварний напівфабрикат
- •§ 60. Прісний шаровий напівфабрикат
- •§ 61. Санітарні вимоги
- •§ 62. Масляні креми на яйцях
- •§ 63. Білкові креми
- •§ 64. Заварні креми
- •§ 65. Вершкові й сметанні креми
- •§ 66. Глазурі
- •§ 67. Виготовлення оздоблень з крему і глазурі
- •§ 68. Желе
- •§ 69. Цукрові мастики
- •§ 70. Кандир для цукрових фігурок
- •§ 71. Марципан
- •§ 72. Харчовий лак
- •§ 73. Посипки
- •§ 74. Виготовлення оздоблень з шоколаду
- •§ 75. Бісквітні тістечка
- •§ 76. Бісквітні тістечка «Буше»
- •§ 77. Пісочні тістечка
- •§ 78. Шарові тістечка
- •§ 79. Заварні тістечка
- •§ 80. Повітряні тістечка («меренги»)
- •§ 81. Мигдально-горіхові тістечка
- •§ 82. Крихтові тістечка
- •§ 83. Бісквітні торти
- •§ 84. Бісквітно-кремові торти
- •§ 86. Торти із шарового напівфабрикату
- •§ 87. Мигдальні й білково-горіхові торти
- •§ 88. Вафельні торти
- •§ 89. Зберігання
- •§ 90. Перекладанці
- •§ 91. Сирники
- •§ 92. Печиво
- •§ 93. Вироби пониженої калорійності з дріжджового тіста
- •§ 94. Вироби пониженої калорійності з бісквітного та пісочного тіста
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 96. Прийоми випробувань сировини і готових виробів
- •§ 97. Відбір середніх проб
§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
Контроль за якістю сировини, напівфабрикатів і готових виробів, за дотриманням технологічного процесу і рецептур здійснюють технологічні санітарно-харчові лабораторії.
Дослідження сировини і готових виробів проводять двома методами: органолептичним і лабораторним. Результати аналізів заносять до журналу і записують у спеціальні бланки, які передають на склад або до кондитерського цеху.
Для контролю готових виробів використовують передбачені державними стандартами методи досліджень кондитерських виробів, а для аналізу сировини — методи, передбачені державними стандартами для кожного виду сировини.
Органолептичним методом аналізу виявляють ознаки псування продуктів, деякі порушення технології, зміни смаку, наявність стороннього запаху тощо.
Цей метод має важливе значення, оскільки смакові властивості є основними показниками якості виробів. Існують спеціальні технічні умови, яким повинні відповідати кондитерські вироби за органолептичними показниками.
Борошняні кондитерські вироби (торти, тістечка тощо) оцінюють за показниками «упакування і маркування», «поверхня та її оздоблення», «колір», «форма», «вигляд на розрізі», «запах», «смак»; випечені й оздоблюючі напівфабрикати оцінюють додатково за показником «структура»- (консистенція).
Середні проби тортів або тістечок для дослідження відбирають відповідно до ГОСТу 5904—82.
Щоб перевірити якість упаковки, правильність маркування, від кожної партії відбирають 10 % одиниць транспортної упаковки, але не менше двох одиниць. Визначають органолептичні показники за середньою пробою, для чого з відібраної кількості тортів виділяють характерний, а із лотків відбирають по 5 тістечок. Результати оцінювання середньої проби поширюються на всю партію, що перевіряється. Спочатку оцінюють коробку, в яку покладений торт, за такими ознаками: художнє оформлення, обв'язування, наявність серветки, маркування; потім оцінюють поверхню і оздоблення, колір, форму виробу.
Далі розрізують торт і оцінюють його основу за такими ознаками: пропеченість, пухкість, пористість, проміс, просочуваність сиропом, а крем — за станом маси, пластичністю.
Оцінювання завершують визначенням запаху і смаку основи і крему, а також торта в цілому.
Незважаючи на те, що спочатку оцінювалась якість упаковки і маркування, а в кінці — запах і смак, останні є найбільш важливими органолептичними показниками тортів, що визначають їх якість.
Під час органолептичної оцінки якості виробів кожному з показників дають оцінку в балах: «5», «4», «З», «2».
Оцінку «5» одержують такі вироби, що виготовлені повністю відповідно до вимог, встановлених рецептурою і технологією виробництва, та за всіма органолептичними показниками відповідають продукції високої якості.
Оцінка виробу «4» бали допускає незначні недоліки зовнішнього вигляду, оздоблення, кольору тощо.
Оцінка «З» бали вказує на більш значні порушення технології приготування виробу, проте його можна допустити в реалізацію без доробки або після доробки. На доробку направляють продукцію з недоліками, які легко можна усунути (порушення елементів оздоблення тощо).
Оцінка «2» бали вказує на значні недоліки виробу. В цьому разі вироби знімають з реалізації і направляють на переробку. Якщо переробити виріб не можна, його вважають браком.
Для всебічної оцінки якості виробів використання лише одного органолептичного методу недостатньо, оскільки він не дозволяє визначити повноту вкладання сировини, наявність шкідливих
J?J
ЧКонт^ольні
Запитання і Завдання .............а—■■,..„,■.....^»
1. Яким чином можна знизити калорійність кондитерських виробів?
2. Які способи теплової обробки використовують при підготовці овочевих мас?
3. Назвіть вироби пониженої калорійності з дріжджового, бісквітного і пісочного тіста.
4. Яка особливість у приготуванні булочки «Рожевої»?
5. Як формують і випікають булочку «Осінню»?
6. Який спосіб приготування бісквітного тіста використовують при приготуванні виробів пониженої калорійності?
7. Які відмінності у приготуванні пирогів «Свіжість» і «Сонячний»?
8. Яка особливість приготування пирога бісквітного «Нічка»?
9. Як готують печиво «Золотисте»?
10. Для якого харчування можна рекомендувати вироби пониженої калорійності?
РОЗДІЛ 14. ТЕХНОХІМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ
