
- •Isbn 966-95870-6-9
- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мінеральні речовини
- •§ 4. Жири
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 10. Якість харчових продуктів і методи її визначення
- •§ 11. Стандартизація
- •§ 12. Зберігання харчових продуктів
- •§ 13. Консервування харчових продуктів
- •§ 14. Зерно
- •§ 15. Борошно. Його властивості при виготовленні різних видів тіста
- •§ 16. Цукор
- •§ 17. Інвертний цукор
- •§ 19. Крохмаль
- •§ 20. Патока
- •§ 21. Молоко і молочні продукти
- •§ 22. Кисломолочні продукти
- •§ 23. Яйця та продукти їхньої переробки
- •§ 24. Харчові жири
- •§ 25. Хлібопекарські дріжджі та хімічні розпушувачі
- •§ 26. Овочі, фрукти, гриби
- •§ 27. Продукти переробки свіжих плодів і ягід
- •§ 28. Горіхоплідні, мак
- •§ 29. Смакові речовини
- •§ 31. Кава, какао-порошок, шоколад
- •§ 32. Желюючі речовини. Харчові барвники
- •§ 33. Обладнання та інвентар кондитерського цеху
- •§ 34. Організація роботи кондитерського цеху
- •§ 35. Характеристика способів теплової обробки
- •§ 36. Процеси, що відбуваються під час теплової обробки продуктів
- •§ 37. Начинки
- •§ 38. Цукристі напівфабрикати
- •§ 39. Масляні креми
- •§ 40. Класифікація тіста
- •§ 41. Процеси, що відбуваються під час замішування тіста
- •§ 42. Способи розпушування тіста
- •§ 43. Процеси, що відбуваються при формуванні й випіканні тіста
- •§ 44. Дріжджове безопарне тісто
- •§ 45. Дріжджове опарне тісто
- •§ 46. Дріжджове шарове тісто
- •§ 47. Розбирання і випікання тіста
- •§ 48. Випечені вироби з дріжджового тіста
- •§ 49. Вироби, смажені у фритюрі
- •§ 50. Вироби з дріжджового шарового тіста
- •§ 51. Тісто на млинчики
- •§ 52. Тісто для вафель
- •§ 53. Пісочне тісто
- •§ 54. Прісне здобне тісто
- •§ 55. Пряничне тісто
- •§ 57. Білково-повітряний напівфабрикат
- •§ 59. Заварний напівфабрикат
- •§ 60. Прісний шаровий напівфабрикат
- •§ 61. Санітарні вимоги
- •§ 62. Масляні креми на яйцях
- •§ 63. Білкові креми
- •§ 64. Заварні креми
- •§ 65. Вершкові й сметанні креми
- •§ 66. Глазурі
- •§ 67. Виготовлення оздоблень з крему і глазурі
- •§ 68. Желе
- •§ 69. Цукрові мастики
- •§ 70. Кандир для цукрових фігурок
- •§ 71. Марципан
- •§ 72. Харчовий лак
- •§ 73. Посипки
- •§ 74. Виготовлення оздоблень з шоколаду
- •§ 75. Бісквітні тістечка
- •§ 76. Бісквітні тістечка «Буше»
- •§ 77. Пісочні тістечка
- •§ 78. Шарові тістечка
- •§ 79. Заварні тістечка
- •§ 80. Повітряні тістечка («меренги»)
- •§ 81. Мигдально-горіхові тістечка
- •§ 82. Крихтові тістечка
- •§ 83. Бісквітні торти
- •§ 84. Бісквітно-кремові торти
- •§ 86. Торти із шарового напівфабрикату
- •§ 87. Мигдальні й білково-горіхові торти
- •§ 88. Вафельні торти
- •§ 89. Зберігання
- •§ 90. Перекладанці
- •§ 91. Сирники
- •§ 92. Печиво
- •§ 93. Вироби пониженої калорійності з дріжджового тіста
- •§ 94. Вироби пониженої калорійності з бісквітного та пісочного тіста
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 96. Прийоми випробувань сировини і готових виробів
- •§ 97. Відбір середніх проб
§ 49. Вироби, смажені у фритюрі
Смажать у фритюрі вироби з дріжджового тіста з невеликим вмістом здоби і значно рідшої консистенції, ніж для випечених виробів.
Смаження у фритюрі здійснюють, повністю занурюючи вироби у жир, попередньо нагрітий до температури 160—180°С. Під час смаження утворюється підсмажена шкірочка одночасно по всій поверхні виробу. Жиру беруть у 4—6 разів більше за масу одночасно смажених виробів. Для фритюру краще брати такі суміші: рафінованої олії (40 %), смальцю (ЗО %) і яловичого жиру (ЗО %); гідрожир; рослинний жир; а також суміш гідрожиру (50 %) і рослинної рафінованої олії (50 %). Для смаження використовують спеціальні автомати, електросковороди, електрофритюрниці з автоматичним регулюванням температури. Забороняється використовувати для смаження у фритюрі наплитний посуд, оскільки під час смаження на плиті найвища температура жиру буде у нижній частині біля дна посуду і часточки тіста, що потраплять у жир, миттєво згоратимуть, забруднюючи його. Небажано смажити на самій рослинній олії, оскільки вона має низьку температуру ди-моутворення і швидко починає диміти.
Під час смаження жир зазнає суттєвих змін. Після тривалого використання жир набуває темного кольору, в'язкої, тягучої консистенції, гіркого присмаку. Це зумовлено високою температурою смаження, тривалістю нагрівання, забрудненням жиру частинками продукту, які при високих температурах згорають. Внаслідок цього в жирі накопичуються продукти гідролізу і окислення, шкідливі для організму людини. Якість фритюру контролює лабораторія, яка спостерігає за вмістом продуктів термічного окислення (вміст цих продуктів не повинен перевищувати 1 %).
Вироби, призначені для смаження у фритюрі, не обкачують у борошні, щоб запобігти забруднення фритюру. Руки й інвентар змащують олією, фритюр періодично проціджують і доливають свіжий. Жир, призначений для смаження, повільно нагрівають до температури 170—180°С. Про те, що жир нагрівся до потрібної температури, свідчить сигнальна лампочка на електрообладнанні. Якщо сигнальна лампочка відсутня, то нагрівання жиру визначають таким чином: добре розігрітий жир ледь потріскує (говорять, Що жир накалився); можна кинути у жир маленький шматочок
159
тіста — у добре розігрітому жирі тісто одразу підіймається на поверхню. Не можна перегрівати жир. Коли над його поверхнею з'являється синюватий димок (починається процес димоутворення), в жирі відбувається незворотний процес розкладу, внаслідок чого утворюються канцерогенні речовини, які негативно впливають на організм людини.
Після смаження протягом 4—5 год., фритюрний жир можна повторно використовувати, попереднього очистивши його. Для цього жир охолоджують, відстоюють і фільтрують. Якщо для смаження використовують тверді жири (кулінарний, гідрожир, фритюрний жир, свинячий і яловичий жир), фритюр охолоджують до температури 70—80°С, змішують з холодною водою і залишають для відстоювання. При цьому всі домішки, що містив фритюрний жир, осядуть на дно, а чистий жир збереться над водою. Коли жир на поверхні захолоне, його акуратно збирають і використовують для подальшого смаження виробів. Через 40 год. безперервної роботи фритюрниці жир стає не придатним для подальшого використання.
ПИРІЖКИ СМАЖЕНІ
Борошно 3100 г, цукор-пісок 200 г, маргарин вершковий 250 г, сіль 35 г, яйця 350 г, дріжджі 190 г, вода 1900 г. Маса тіста 5700 г. Начинка 2500 г або повидло 1800 г, олія рослинна для розбирання тіста і змащування листів 25 г, жир для смаження виробів 600 г. Вихід 100 шт. по 75 г.
Дріжджове тісто для пиріжків готують безопарним способом слабкої консистенції. Готове тісто охолоджують до 10°С, щоб воно не перекисло під час розбирання. Шматки тіста масою 570 г розкачують у джгут завтовшки 3—4 см, нарізають на шматочки масою по 57 г, підкачують у кульки і кладуть на листи, змащені жиром, на відстані 4—5 см одна від одної.
Через 5 хв. кульки перевертають на інший бік і розкачують круглі заготовки завтовшки 4—5 мм. На середину кожної заготовки кладуть начинку, тісто згинають навпіл, з'єднують і ретельно защипують краї, надаючи форми півмісяця. Пиріжки залишають на 20—30 хв. для розстоювання, потім кожний пиріжок ледь розтягують руками і кладуть смажити у фритюр.
Закладати вироби у гарячий фритюр необхідно обережно, рухом від себе, підкислою стороною донизу.
Коли нижня сторона зарум'яниться, пиріжки акуратно перевертають другою стороною і продовжують смажити до утворення на поверхні золотистої шкірочки. Готові вироби виймають шумівкою і залишають на ситі для стікання жиру.
Вимоги до якості: форма видовжена, із загостреними або тупими кінцями; поверхня рівномірно зарум'янена, без підгорілих місць, розривів і оголення начинки; на розрізі: виріб добре пропечений, без ознак закальцю; пористість рівномірна, допускаються незначні підшкіркові здуття; м'якушка еластична, після легкого натискання відновлює початкову форму; смак і запах, властиві пиріжкам з даною начинкою, не допускається присмак згірклого жиру, інші сторонні присмаки і запахи.
ПАМПУХИ(ПОНЧИКИ)
Борошно 2500 г, иукор 350 г, маргарин вершковий 200 г, яйця 200 г, сіль 25 г, дріжджі 60 г, вода 1250 г. Маса тіста 4500 г, цукрова пудра для посипання 500 г, рослинна олія для змащування інвентарю 25 г, жир для смаження виробів 500 г. Вихід 100 шт. по 50 г.
Готують так само, як і пиріжки смажені, тільки шматочкам тіста надають форми кульок, розстоюють їх протягом 20—30 хв. і обсмажують у жирі з обох сторін. Готові пончики після охолодження посипають цукровою пудрою. Автомати для приготування пончиків формують і смажать вироби у вигляді кілець.
Вимоги до якості: пончики округлої або кільцеподібної форми, колір світло-коричневий, зверху посилані цукровою пудрою.
ВЕРГУНИ
Борошно 6345 г, цукор 635 г, меланж 2549 г, дріжджі 125 г, жир для смаження виробів 2855 г, цукрова пудра для посипання 635 г. Вихід 10000 г.
Меланж змішують з цукром, суміш нагрівають до температури 35—45°С, додають розведені в частині меланжу дріжджі й борошно (1/3 норми). Всі компоненти перемішують і одержане рідке тісто кладуть па 1 год. для бродіння. Потім додають решту борошна, замішують тісто тугої консистенції й залишають для розстоювання протягом ЗО хв. Тісто розкачують шаром завтовшки 1 мм і, за допомогою ножа чи виїмок, надають йому форми ромбів, плетінок, бантиків тощо.
Найчастіше вергунам надають ромбоподібної форми. Для цього тісто розкачують шаром завтовшки 1—2 мм, нарізають спочатку на смужки завширшки 4—5 см, а потім — на ромби. По центру кожного ромба вздовж, але не до кінця роблять розріз, через який перетягують один кінець заготовки. Сформовані вироби одразу обсмажують, оскільки після розстоювання вони втрачають свої хрусткі властивості.
Щоб надати виробам форми троянди, тісто перед розстоюванням ділять на 10 частин, кожну підкачують у кулю, а потім тоненько розкачують, надаючи округлої форми. На кожній округлій заготовці роблять 6—7 паралельних розрізів, не доводячи їх до країв. Надрізані смужки, починаючи з середини, перетягують з однієї сторони на іншу так, щоб посередині утворився отвір. Вироби обсмажують у фритюрі, як і пиріжки. Вибирають на сито, дають стекти жиру і посипають цукровою пудрою.
Вимоги до якості: форма виробів різноманітна; колір від жовтого до світло-коричневого, вироби хрусткі, зверху рівномірно посипані цукровою пудрою.
БІЛЯШІ
Борошно 8000 г, вода 4000 г, дріжджі 200 г, цукор 200 г. Маси тіста 10000 г. Для начинки: м'ясо котлетне 11000 г, вода 1500 г, цибуля 2400 г. Маса начинки 14500 г; жир для смаження 1500 г. Вихід 100 шт. по 210 г або 200 шт. по 105 г.
Дріжджове тісто готують безопарним способом. Готове тісто ділять на шматки масою 100 чи 200 г, після розстоювання формують круглі заготовки завтовшки З— 4 мм. На середину кожної заготовки кладуть начинку і защипують краї тіста,
як для розтягаїв (залишаючи начинку по центру відкритою), але надають виробам круглої, приплюсі;утої форми. Після 20—25 хв. розстоювання вироби смажать у фритюрі: спочатку виріб кладуть у жир начинкою донизу, а через 2— З хв. повертають іншим боком і продовжують смажити до зарум'янення.
Для начинки: м'ясо пропускають через м'ясорубку, додають дрібнопосічену цибулю, сіль, перець, воду і перемішують.
Вимоги до якості: форма кругла, з відкритою по центру начинкою; поверхня золотисто-коричневого кольору, консистенція дрібнопориста, без закальцю; смак і запах властиві смаженим пиріжкам з м'ясною начинкою.