13.3. Нормування збутових запасів на підприємстві

Ефективне використання збутових запасів досягається правильною організацією управління ними Управління запасами - це розроблення нормативного рівня запасів При нормуванні збутових запасів необхідно враховувати такі фактори обсяг виробництва і реалізації продукції, величину замовних і транзитних норм, вантажопідйомності транспорту, сезонність відвантаження, кількість споживачів і їх попит за обсягами, термінами та розмірами партій відвантаження готової продукції

Запаси готової продукції плануються в натуральних, вартісних і від­носних показниках Збутові запаси плануються з урахуванням часу, необ­хідного для здійснення підготовки товарів до збуту Операції по підготуванню продукції до збуту контроль якості, формування партії поставки, маркування, розфасування, затарювання Сума витрат технологічного часу визначатиметься часом перебування продукції в збутовому запасі, в тих випадках, коли режим роботи чи періодичність транспортних засобів для відвантаження товарів менші від установленого збутового часу

При встановлені норми запасу треба розрізняти поточну, страхову, підготовчу, сезонну частини запасів Зміна рівня запасу готової продукції показана на графіку (рис 13 1), який побудовано, виходячи з умов рів­номірного накопичення і відвантаження готової продукції партіями по 60 т три рази протягом місяця

У межах інтервалу відвантаження (£_іп) здійснюється поступове накопичення готової продукції до розміру пар­ти Ця частина запасу називається поточною і змінюється в межах роз­мірів відвантажуваних партій Запас досягає свого максимального зна­чення залежно від накопичення до партії відправки, потім здійснюється відвантаження продукції, і запас зменшується до нуля Середнє значення поточного запасу (З_пог) визначається діленням 3_nm запасу на 2

Норма поточного запасу визначається розміром партії поставки, яка за­лежить від вантажності транспортних засобів, розміру замовленої партії

Визначають планову партію відвантаження і на її підставі визнача ють норму поточного запасу в натуральному обсязі

де L - партія відвантаження

Щоб визначити планову партію поставки, необхідно визначити су­марну кількість продукції, яку треба відправити усім споживачам в один термін Це можна здійснити шляхом ретельного аналізу договорів по­ставки відповідно до сформованого портфеля замовлень

Норму поточного запасу встановлюють на основі планового інтерва­лу поставки. Якщо споживачі визначають у договорах з постачальниками рівномірні партії поставки продукції, тоді плановий інтервал поставки встановлюють на основі мінімальної норми відвантаження даного това­ру. Норма відвантаження залежить від вантажопідйомності транспорт­ного засобу, норми замовлення і т. ін. Плановий інтервал поставки в днях (0 визначають за формулою

де - Л^._и„н норма відвантаження;

Д - плановий середньодобовий випуск продукції в натуральному ви­разі.

Розмір середньодобового випуску визначають діленням загального обсягу випуску на кількість днів у плановому періоді.

Щоб розрахувати норму поточного запасу в днях, необхідно його абсо­лютний розмір розділити на середньодобовий обсяг випуску продукції:

Якщо відома величина запасу у відносному виражені (Т ,), то в натураль­ному обсязі величину поточного запасу готової продукції визначають так:

Тоді за норму поточного запасу можна прийняти таку величину:

На деяких підприємствах за планову партію відправки приймаю і о кількість готової продукції одного найменування, яку можна одержати за один поставочний комплект. Технологічний комплект приймається за основу нормування в тому випадку, якщо відправка виробу споживач може здійснюватися після виготовлення всіх елементів його конструкції. В такому випадку термін накопичення партії відправки буде таким, за який можна сформувати комплект.

На збутові запаси впливає сезонність відвантаження продукції.

Максимальний розмір сезонного запасу визначають так:

де Д - середньодобова реалізація в натуральному обсязі;

І - інтервал відправки продукції, дні.

Велике значення мають підготовчі (буферні) запаси, тобто підготов­ка продукції до відвантаження (розфасовка, комплектування, маркуван­ня, оформлення документів і т. ін).

У загальному вигляді норма підготовчого запасу в натуральних оди­ницях буде визначатися за формулою:

де t_{n иич} ~ витрати часу на приймання продукції від цехів, в днях;

t_Knm - кількість днів на комплектування;

t _о - витрати часу на розфасування і т. ін.;

t_mm - витрати часу на упакування і маркування;

t_mt - витрати часу на завантаження транспортного засобу;

t_MK - витрати часу на оформлення документів.

Страховий запас утворюється для накопичення такої кількості ресур­сів, яка забезпечувала б безперервність поставки готової продукції, або за необхідності термінової поставки. Тобто це такий резервний запас, який страхує збої в ритмічності виробництва, нерівномірності і несвоєчасності відвантаження матеріалів, затримки в процесі транспортування, постав­ки неякісних товарів, порушенні їх комплектності.

Зазвичай страховий запас встановлюється в розмірі 25% максималь­ного відхилення від рівня запасу перед поставкою від його середньої величини. Такий підхід ґрунтується на положенні нормального закону розподілу теорії ймовірності, яка застосовується, якщо немає ніякої інформації про розподіл випадкових величин, крім діапазону її можливих відхилень.

Крім того, величину страхового запасу визначають шляхом розрахун­ком середньоквадратичного відхилення фактичних інтервалів поставки від середнього (). Норму страхового запасу в цьому випадку визначають за формулою:

де Р - планова величина середньодобової поставки продукції в на­туральному виразі;

£ - плановий інтервал поставки в днях;

L_t - розмір партії поставки;

N- кількість фактичних поставок у періоді, який аналізується.

Після визначення поточної, підготовчої і страхової частини збуто­вого запасу визначають норма загального його розміру. Загальна норма збутового запасу дорівнюватиме:

де t - плановий інтервал відправки продукції;

Т_{т t} - витрати часу на підготовку продукції до відвантаження.

Для оптимізації збутових запасів приймається оптимальна партія відправки готової продукції. Оптимальну партію відправки розрахову­ють за формулою Уїлсона:

де Р - розмір відвантаження товару згідно замовлень покупців;

U- витрати на формування замовлення;

А - витрати на зберігання товару на складі готової продукції.

При плануванні збутових запасів на підприємстві також можуть бути використані статистичні методи нормування запасів готової продукції без поділу їх на поточну, страхову і підготовчу частини. В такому випад­ку за норму приймається середній фактичний запас.

Транспортні запаси, тобто ті, що перебувають у каналах переміщення від постачальника до споживача, утворюються на всіх видах транспорт­них засобів: це запаси залізничні, річного, морського, автомобільного і авіаційного транспорту. Термін перебування визначається від моменту фізичної передачі товарів виробником відповідним транспортним орга­нізаціям і до моменту передачі товарів покупцеві. В цей термін включа­ється час перевезення, виду транспорту, спосіб транспортування, час на вантажно-розвантажувальні роботи, на зберігання і т. ін.

Вантаж, який перебуває на відповідальному зберіганні у транспорт­ній організації, є власністю підприємства-відправника.

Для визначення середнього запасу і часу знаходження запасу в до­розі, розглянемо приклад (табл. 13.1).

Середнє значення знаходження в дорозі: 1320/180 = 7,3 діб. Середній запас:

1320/30(діб) = 44т, або

7,3x6 = 44 т,

де 6 - середньодобове відвантаження (Р =180/30). Транспортний запас (З_т ) визначається множенням середньодобово­го відвантаження (Р ) на термін транспортування (£_Т)), тобто:

З =Р Ч

тр ві in mp

Найбільший розмір запасу спостерігається між 15 та 22 днями від­правлення.