Метод, заснований на аналізі беззбитковості і отримання цільового прибутку.

Точка беззбитковості - критична точка об'ємів продаж, при якій валовий дохід покриває загальні витрати. При цьому підприємство не отримує прибутку і не зазнає збитків (рис. 11.8).

Точка беззбитковості в разі виготовлення одного виду продукції

де С - сума постійних витрат;

V- змінні витрати на одиницю продукції;

Р - ціна одиниці продукції.

де а - частка кожного товару в загальному об'ємі продаж.

Точка беззбитковості в разі виготовлення декількох видів продукції. При неповному завантаженні виробничих потужностей можливо прийняти додаткове замовлення на виготовлення продукції. Однак не завжди підприємству вигідно виконувати додаткове замовлення, тим більшу якщо воно виконується за цінами, нижчим за встановлені

Наприклад. Підприємство виготовлює продукцію одного найменування, попит на яку еластичний. Ринкова ціна на одиницю продукцію за звітний місяць становила 2000 грн., змінні витрати на один вибір - 1200 грн., загальна сума постійних витрат - 200 тис. грн. «Точка беззбитковос­ті» підприємства дорівнює:

Покупець здійснює додаткове замовлення підприємству на виробництво 50 виробів за ціною 1600 грн. за штуку. Чи слід підприємству прийняти додаткове замовлення на виробництво виробів за ціною 1600 грн.? Проведемо розрахунок:

виторг від реалізації - 50х 1600 = 80 тис. грн;

змінні витрати - 50x1200 = 60 тис. грн;

постійні витрати - не змінилися;

прибуток від реалізації - 80-60= 20 тис. грн.

Незважаючи на ціну покупця, яка нижча від ціни, за якою підприємство продавало свою продукцію, це замовлення забезпечує одержання прибутку в сумі 20 тис. грн.

Якщо об'єм виробництва перевищує наявні потужності, то необхідно прийняти одне з таких рішень:

• збільшити ціну на продукцію (при забезпеченні попиту), що виробляється;

• знайти резерви розширення наявних виробничих потужностей;

• скоротити витрати виробництва (постійні і змінні).

Таким чином, для того щоб скористатися цим методом, необхідно:

• оцінити повні витрати при різних програмах випуску товару;

• оцінити передбачуваний протягом планованого періоду об'єм випуску товару;

• визначити прибуток, необхідний для забезпечення життєдіяльності підприємства.

Недоліки цього методу:

• використання для визначення ціни об'єму, який залежить від ціни товару;

• відсутність обліку залежності між ціною і попитом, внаслідок чого ціна може виявитися дуже високою або дуже низькою.

Метод змінних цін.

Ціна, яка фіксується за допомогою змінних цін, - це ціна, яка формується від базисної ціни та визначається під час здійснення контракту на постачання товарів, що потребують тривалого строку виготовлення (технологічні лінії, пароплави, комплектне обладнання тощо), під час якого змінюються витрати на виробництво, відбуваються інфляційні процеси:

де P_t - кінцева ціна, що фіксується методом змінних цін;

Р_о - базисна ціна, яка встановлена під час здійснення угоди;

М_х/М₀ - індекс ціни на сировину та матеріали;

Л/, - індекс ціни на сировину та матеріали;

М_о - індекс ціни на сировину та матеріали під час здійснення угоди;

5, - індекс заробітної платні;

S_o - індекс заробітної плати під час здійснення угоди;

а,в,с- коефіцієнти питомих вагомостей елементів ціни.

Змінна ціна розраховується на кожне постачання товару окремо.