Визначення сукупності параметрів, які підлягають оцінюванню

На цьому етапі вимоги до товару трансформуються в перелік конкретних параметрів, за якими оцінюватиметься товар. Усі параметри можна розподілити на три групи: нормативні, технічні, економічні.

Нормативні параметри відповідають діючим у країні нормам, стандартам і законодавству. Йдеться виключно про відповідність нормативним параметрам, а не про перевищення їх.

Технічні параметри конкурентоспроможності можуть бути розподілені на кілька груп: класифікаційні, функціональні, показники технологічності, ергономічні, естетичні, екологічні, показники безпеки.

Крім класифікаційних характеристик, всі інші є оціночними показниками, які характеризують якість товару.

Економічні параметри конкурентоспроможності включають витрати споживача на придбання товару та витрати, пов'язані з його експлуатацією:

де Ц_м - ціна споживання;

Ц₍ — ціна товару;

Ц_ікс - витрати, пов'язані з експлуатацією виробу.

Витрати, пов'язані з експлуатацією виробу, включають:

n_cKt - ц, + ц₂ + ц₃ + ц₄ + ц, + ц₆ + ц₇ + ц_ь+...+ц_п

де Ц, - витрати на транспортування виробу;

Ц₂ — витрати на монтаж;

Ц_; витрати на навчання персоналу;

Ц, — виграти на експлуатацію;

Ц- - витрати на ремонт;

_{ц 6} — витрати на технічне обслуговування;

Ц₇ — страхові внески;

Ug — витрати на пальне, енергію;

Ц_п — витрати на купівлю та переклад національною мовою технічної інформації та інструкцій;

п — загальна кількість окремих витрат.

Розрахунок одиничних параметричних індексів.

Нормативні параметри оцінюються показником, який набирає одно з двох значень:

1 —товар відповідає нормам і стандартам;

0 —не відповідає.

Процедура визначення одиничних параметричних індексів за технічними показниками (показниками якості) здійснюється за формулами показаними нижче. Якщо параметр тим кращий, чим більше його значення, одиничний параметричний індекс розраховується як відношення величини параметра виробу до величини параметра товару, з яким здійснюється порівняння, за формулою

якщо параметр тим кращий, чим менше його значення, одиничний параметричний індекс розраховують за оберненою формулою:

де q_i — одиничний параметричний індекс, розрахований за г-м параметром;

Р — значення і-го параметра виробу;

Р баз – аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння.

Зазначимо, що базовим товаром (з ним порівнюється товар фірми) може бути або товар фірми-конкурента (Р_ба< = Р_тт), або еталон — гіпотетичний виріб, який задовольняє потреби споживачів на 100% (P_6aj = Р₁₀₀). При цьому значення одиничного параметричного індексу за таким параметром виробу має дорівнювати одиниці.

Рівень конкурентоспроможності за технічними показниками оцінюють за допомогою «жорстких» і «м'яких» параметрів.

Кожний «жорсткий» параметр (це технічні параметри, параметри призначення та ергономічні параметри) має конкретну величину, яка виражається в кілограмах, міліметрах та інших одиницях і оцінюється відсотковим відношенням фактичної величини параметра до величини, яка характеризує задоволення потреби на 100%.

«М'які» параметри характеризують естетичні властивості товару (дизайн, колір, упаковка). На сучасному етапі простежується тенденція до зростання значення «м'яких» параметрів, бо ринок наповнено товарами з майже однаковими «жорсткими» параметрами.

Параметричний індекс можна визначити і для «м'яких» параметрів, які не мають кількісних характеристик. При цьому результати виражають у цифровій (бальній) формі. Підставою для присвоєння параметру того чи іншого бала можуть бути оцінки групи експертів за обраною ними шкалою (наприклад, «дизайн», зручність користування) за п'ятибальною або десятибальною шкалою.