7.5. Зміни у відносних цінах

В аналізі вигід і витрат досить поширеним неврахування змін у відносних цінах протягом дії проекту. Так аналітик конструює «типовий рік» грошових потоків і просто завищує всі величини вартості ресурсів і продуктів на певний стандартний процент у кожному наступному році. Цей спрощений шлях ігнорує не лише зміни у відносних цінах, але й зміни у складі ресурсів і продуктів з року в рік. Взагалі це неприйнятна процедура.

Щоб упевнитись у тому, що зміни у відносних цінах правильно враховано, спочатку треба сконструювати таблицю витрат і вигід у номінальних доларах, а потім визначити грошові потоки для кожного періоду в межах інвестиційного горизонту.

Дисконтування до величин поточної вартості, необхідно проводити після коригування інформації. Відповідна дисконтна ставка залежить від точки зору, з якої проводять аналіз, а також від вибору одиниці обліку.

Як правило використовують фіскальну дисконтну ставку (ґрунтовану на вузькій внутрішній точці зору, що є прийнятною головним чином для невеликих проектів) та суспільну дисконтну ставку (ґрунтовану на загальнонаціональній точці зору). Коли за одиницю обліку беруть звичайний долар інвестування, відповідною суспільною дисконтною ставкою є 10 процентів реальних річних. Можливий діапазон величин ставки для аналізу ризику визначається у межах від 8-ми до 12-ти процентів.

7.6. Аналіз чутливості

Аналіз чутливості - це корисний метод для того, щоб дізнатися, наскільки важливою є кожна змінна у моделі вигоди-витрати. При аналізі чутливості не можливо розглядати більше ніж одну змінну за один раз, отже, рівень ризику проекту є невизначеним. Доки всі змінні не матимуть можливість варіюватись одночасно, не відомо, чи їх індивідуальний вплив на ризик зростає, чи нівелюється у взаємодії з іншими змінними.

У найпростішій своїй формі, яку можна назвати сумарною чутливістю, аналіз чутливості передбачає підрахунок (одна зміна за один раз) того, наскільки зміниться ЧПВ, якщо зміна, що на неї впливає, зміниться, у свою чергу, на стандартну величин процента, наприклад на 10%.

Найбільше цікавлять ті види чутливості, які можуть змінити позитивне рішення щодо проекту на негативне рішення і навпаки. Чотири види підрахунків допомагають передбачити вірогідність такого переключення:

- діапазон виливу, тобто наскільки змінюється ЧВП, під впливом зміни у значені змінної від її найнижчого правдоподібного показника до найвищого;

- включення в діапазон ЧВП з нульовим показником, якщо так, тоді зміна має величину переключення - тобто значення, за якого попередня оцінка проекту переключається з позитивної на негативну;

- рівень коефіцієнта переключення для змінної, тобто на який процент має змінитися значення змінної, щоб досягати величини переключення;

- ймовірність переключення, тобто наскільки вірогідно, що зміна досягне величини переключення.

Графічний аналіз, в тому числі використання кривих чутливості, павукоподібних та торнадо-подібних діаграм, є також корисним. Величина переключення змінної ризику може бути важливим аргументом у інвестиційному рішенні. Це може допомогти тому, хто приймає рішення, зважити ризик.