Одяг для жінок

Як сказав Ж. де Лабрюйєр “Немає невродливих жінок, є жінки, які не знають, як зробити себе вродливими”. У жінок є більше вибір стилів та смаків у діловому одязі.

Дослідження показують, що не тільки чоловіки, але й жінки немов навмисне одягаються так, щоб зазнати фіаско. Жінки в одязі припускають три головні помилки:

• дозволяють індустрії мод цілком визначити вибір свого одягу;

• схильні перебільшувати значення своєї власної привабливості;

• дозволяють своєму соціальному походженню впливати на мане­ру одягатися.

Дехто невірно вважає, що жінці, щоб досягти службового успіху, потрібно наслідувати в одязі чоловіків. Звичайно, нічого поганого немає, коли жінка одягнута у брючний костюм із синтетики, але дослідження показують, що такий костюм не сприятиме діловому успіху. Інша справа – гарний костюм і спідниця (з натуральних тканин). Він підкреслює авторитет жінки, її високий життєвий рівень. Спідниця повинна бути темного кольору на щільному поясі.

Для ділової жінки менш придатною є сукня, але якщо вона її одягає, то кращим кольором для сукні вважається темно-синій, корич­невий, сірий, світло-сірий. Менш підходять зелений, яскраво-жовтий, ніжно-голубий, світло-рожевий. Названі кольори визначені для одно­тонної тканини без малюнка, якій і надається перевага.

Дехто вважає, що одяг створює жінку. Звичайно, це не зовсім так. І чоловіку, і жінці для ділового успіху необхідні також розум, освіта, честолюбство стимул. У жіночому одязі більше, ніж у чолові­чому відображається її індивідуальний стиль і особистий харак­тер. У відомій казці “Попелюшка” успіх мала не сукня, а дівчина у сукні. І яку б сукню не одягала Анна Кореніна у Л. Толстого, було видно жінку, а не сукню. Хоча й буває так, що на окремій людині одяг видно, а самої людини – немає.

Зачіска, макіяж, біжутерія повинні гармонійно доповнювати діловий костюм. Зачіска має бути строгою, але разом з тим елегант­ною. Прикрас повинно бути якомога менше, але в той же час не можна від них відмовлятися зовсім. Носити краще дорогі прикраси. Кос­ме­тика повинна бути помітною лише з близької відстані. Парфуми слід використовувати у такій кількості, щоб її запах лиш трохи відчувався. І, звичайно, це мають бути дорогі парфуми відомих фірм.

 Питання для самоконтролю

1. Як пов’язаний одяг і соціальний статус людини?

2. Чому одяг впливає на успіх у ділових контактах?

3. Як повинен виглядіти діловий чоловік?

4. Особливості ділового одягу жінки.

Література

1. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии, или как на­учить­ся работать и добиваться успеха. – Ижевск, 2001. – 440 с.

2. Палеха Ю.І., Водерадський Ю.В. Етика ділових стосунків. – К., 1999. – 134 с.

Особливості міжнародного спілкування

1. Офіційна мова.

2. Характеристика основних управлінських культур.

3. Особливості спілкування з іноземцями.

Офіційна мова

Питання про офіційну мову переговорів не виникає, якщо партнери можуть спілкуватися однією мовою. Якщо ж сторони представляють різномовні держави, питання про офіційну мову переговорів треба вирішувати завчасно.

Російська мова найбільш прийнятна в спілкуванні між партне­рами з держав колишнього СРСР і Східної Європи.

У Британській співдружності націй і США говорять англійсь­кою. Іспанською мовою спілкуються в більшості країн Південної Америки, крім Бразилії. Французька визначається офіційною мовою в Бельгії, Гаїті, Люксембурзі та Швейцарії. Французькою мовою гово­рять також у середземноморських країнах і в деяких африканських дер­жавах.

Специфічні якості французької мови, її виразність, точність, усталеність, суворі синтаксичні правила, великий словниковий запас зробили цю мову основною мовою міжнародного права, мовою дипломатів.

Англійська мова внаслідок її великого поширення визнається мовою міжнародного бізнесу. Рівень володіння англійською мовою обома сторонами суттєво впливає на темп і успіх переговорів.

У кожній країні розмовна англійська мова має свої особливості, тому навіть при спілкуванні високоосвічених людей можуть виникати деякі непорозуміння. Ще Бернард Шоу говорив: “Англія і Америка – це дві країни, розділені спільною мовою”.

Звідси правило: не проводьте переговори іноземною мовою, якщо недостатньо нею володієте, оскільки вся ваша увага буде зосереджена не на суті переговорів, а на мові.

У більшості випадків різномовні учасники переговорів звер­таються до послуг перекладачів. Знавці іноземних мов, здатні передати всі нюанси і тонкощі, закладені в словах виступаючого, ціняться дуже високо.

• Делегація, уповноважена вести переговори, повинна мати свого перекладача. Не покладайтесь на послуги перекладача своїх партнерів.

• Перед початком переговорів проведіть коротку бесіду з перекладачем, пояснивши йому мету і суть переговорів, вимоги до перекладу.

• Стережіться перекладачів, які внаслідок особистих інтересів намагаються заволодіти перебігом переговорів.

• Говорити слід невеликими реченнями, чітко виражати свої думки і не забувати про паузи, необхідні для перекладу.

• Завчасно обмірковуйте свої висловлювання, робіть їх максимально зрозумілими, уникайте скорочень і спеціальної тер­міно­логії.

• Праця перекладача важка і відповідальна, тому давайте йому час для відпочинку. Перекладач може бути або бездоганною лінзою, або стати засміченим фільтром.

• Ставтеся до перекладача з повагою, гідною професіонала. Якщо у вас зав’яжуться дружні стосунки із перекладачем своїх партнерів, він може надати багато корисної інформації про своїх наймачів.

Це поради члена комітету Гарвардської програми по прове­денню переговорів Д. Селекьюза.