Література

1. Стивен Р. Кови. Семь навыков высокоэффективных людей. – М.: Эксмо-пресс, 2000. – 450 с.

2. Дубровина И.В. Мы живем среди людей. Кодекс поведения. – М.: Политиздат, 1989. – 380 с.

3. Кузин Ф.А. Делайте бизнес красиво. – М.: ИНФА, 1995. – 250 с.

4. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии или как научить­ся работать и добиваться успеха. – Ижевск, 2001. – 440 с.

5. Урбанович А.Л. Психология управления. Учебное пособие. – Минск.: Харвест, 2003. – 638 с.

Діловий одяг

1. Дещо про одяг.

2. Діловий одяг для чоловіків.

3. Діловий одяг для жінок.

Дещо про одяг

Людина сама вибирає що і коли вдягнути, не завжди усвідомлюючи, що прагне зробити більш виразнішими або непомітними деякі риси, особливості свої психологічні і соціальні якості.

У першу чергу елементи одягу є знаками групової належності. Розуміння свого місця в тій чи іншій соціальній ієрархії, групі, в усій сис­темі суспільних відносин визначає характер спілкування та взаємо­дії.

У минулі часи це було настільки важливо, що визначений одяг не тільки міг носитися людьми відповідного суспільних статусу але й був зобов’язаний носитися ними. Так у древньому Китаї одяг жовтого кольору носив тільки імператор, і якщо хтось із підданих спробував поміряти жовтий халат, то міг поплатитися за це своїм життям. У середньовічній Європі церква диктувала в одязі практично все: довжи­ну і ширину плаття, довжину носка взуття, кількість і характер прикрас для представника кожного соціального класу. Зрозуміло, що по одягу житель середньовіччя одразу міг визначити соціальний статус кожної людини.

Разом із демократизацією суспільства офіційна роль одягу міняється. Сьогодні немає таких жорстких заборон і правил, хоча пред­став­ники деяких професій мають свій спеціальний одяг. Але й сьогодні зв’язок костюма і соціальної ролі залишається досить сильним. До­слід­ження свідчать, що майже всі дорослі можуть по одягу визначити статус людини, приблизно вказати рід його занять. На які ознаки при цьому ми спираємось? Якість костюма, яка прямо пов’язана з його вартістю, співвідношення з модою, дефіцитність, елітарність тощо. Оцінка костюма несвідомо переноситься на оцінку особистості.

Одяг (зокрема спеціальний) спонукає людину приписувати іншій ті якості, які вона не проявила, але які асоціюються з відповідною соціальною роллю. Психологи називають це явище “ефект ореола”. Часто він допомагає нам швидко, досить точно оцінити люди­ну. Одягаючи той чи інший одяг, на цей ефект люди і самі підсвідомо розраховують. Але найбільш сильний ефект традиційний строгий костюм, дивлячись на який ми підсвідомо робимо висновок, що перед нами серйозна людина, яка займається серйозною справою. Такі кос­тю­ми носять президенти, міністри і підприємці, професори та управ­лінці та інші ділові люди.

Можливість розпізнати людину по її одягу не потрібно переоцінювати. Адже костюми, плаття подібного фасону носять різні люди, наділені не порівняльними індивідуальними особливостями. Крім того, існує мода, яку майже неможливо співвіднести із психо­логією особистості. Тому в манері одягатися виявляється дві тенденції: прагнення до інтеграції, спільності з іншими; прагнення ствердити своє “Я”, виділитися з маси.

Швидкий розвиток виробництва і пов’язана з цим проблема вдосконалення ділових стосунків заставляють все більше звертати увагу не тільки на прямі, але і додаткові фактори, які впливають на успіх в ділових контактах, а правильно вибраний костюм допомагає створити необхідну ділову атмосферу. Наш одяг – це частина робочого середовища, який може багато сказати про нашу особистість, статус, авторитет.

Всі знають прислів’я “зустрічають по одягу, а проводжають по розуму”. При цьому підкреслюється, що розум, це звичайно, головне, але зустрічають все ж таки по одягу.

Форма одягу – найкраща характеристика людини, яка відобра­жає смаки і звички особистості. В житті людини естетика костюму має не менше значення, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Вміння одягатись є наукою і мис­тецт­вом, і залежить від звичок та почуттів. І як говорив Оноре де Бальзак “Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити”.