Повідомлення інформації регуляторними та правоохоронним органам (див. Пар. 43)

Д65. Професійний обов'язок аудитора дотримуватися конфіденційності інформації клієнта може перешкодити повідомленню інформації про шахрайство стороні поза межами суб'єкта господарювання. Проте юридична відповідальність аудитора варіюється в різних країнах'та за Певних обставин законодавчий акт, закон або суд загальної юрисдикції може мати переважну силу порівняно з обов'язком дотримуватися конфіденційності. В деяких країнах аудитор фінансової установи має нсішіовлений законом обов'язок надавати звіт про випадок шахрайства органам нагляду, а в інших країнах — надавати звіт про викривлення органам влади, якщо управлінський персонал або ті, кого наділено ніПінищими повноваженнями, не вживають заходів щодо усунення недоліків.

Д66. Аудитор може вважати доречним отримати юридичну консультацію для іого, щоб визначити прийнятний план дій за конкретних обставин, метою икого є визначення заходів, необхідних під час розгляду аспектів і нот ифікованого шахрайства, що стосуються інтересів громадськості.

Міркування, що стосуються суб'єктів господарювання державного сектору

Д67. Удержавному секторі вимоги щодо звітності про шахрайство незалежно під того, чи воно було виявлено або не виявлено протягом процесу иудиту, можуть залежати від конкретних положень аудиторських повноважень або відповідного законодавчого, нормативного акта чи инпого документа.

Приклади чинників ризику шахрайства

Чинники ризику шахрайства, ідентифіковані в цьому додатку, є прикладами чинників, з якими аудитори можуть стикатися в різних ситуаціях. Окремо наведені приклади, які стосуються двох типів шахрайства, що доречні іцЦ розгляду аудитором, тобто неправдива фінансова звітність та незамінні привласнення активів. Для кожного з цих типів шахрайства чинники рішім додатково класифікуються на основі трьох умов, які, як правило, наявні, суттєві викривлення внаслідок шахрайства:

а) мотив/тиск;

б) можливості;

в) ставлення/логічне обґрунтування.

Хоча чинники ризику охошпонпі різноманітні ситуації, вони є лише прикладами, і аудитор відповідно мнщв ідентифікувати додаткові або інші чинники ризику. Не всі ці приклади доречні за всіх обставин; деякі з них можуть мати більшу або меншу значущість суб'єктів господарювання різного розміру або з різними характеристика форм власності чи обставинами. Крім того, не передбачається, що порядок, и якому наведені приклади чинників ризику, відображає їх відносно важливості або частоти поширення.

Чинники ризику, пов'язані з викривленням внаслідок неправдивої фінансової звітності

Нижче, наведено приклади чинників ризику, пов'язаних з викривленнями внаслідок неправдивої фінансової звітності.

Мотив /тиск

Загрозу фінансовій стабільності чи прибутковості становлять такі економічні, галузеві умови або умови, в яких суб'єкт господарювання провадить свою діяльність, які наведені нижче (або які свідчать про те, що):

• високий рівень конкуренції або насичення ринку, що супроводжуєте зменшенням прибутків;

• високий ступінь незахищеності від швидких змін, наприклад змін технологій, морального старіння продукції або змін відсоткових ставок;

• значний спад споживчого попиту та збільшення банкрутств у галузі або и економіці в цілому;

• збитки від основної діяльності, що становлять невідворотну загрозу банкрутства, втрати права викупу застави або примусового поглинання;

• постійні негативні грошові потоки від діяльності або неспроможність генерувати грошові потоки від діяльності, в той час як у звітності відображаються прибутки та їх зростання;

• швидке зростання або незвичайна прибутковість, особливо якщо порівнювані з такими самими показниками інших компаній у такій самій галузі;

• нові облікові, законодавчі або нормативні вимоги.

Існує надмірний тиск на управлінський персонал щодо виконання вимог або очікувань третіх сторін, який є наслідком:

• очікувань інвестиційних аналітиків, інституційних інвесторів, великих кредиторів або інших зовнішніх сторін щодо прибутковості або рівня юнденцій (зокрема, якщо очікування надмірно агресивні або нереалістичні), включаючи очікування управлінського персоналу, які знайшли відображення, наприклад, у надмірно оптимістичних прес-релізах або повідомленнях про річні звіти;

• необхідності отримати додаткове фінансування за рахунок позикових коштів або власного капіталу, щоб залишатися конкурентоспроможним, включаючи фінансування серйозних досліджень і розробок або капітальних видатків;

• дуже низької спроможності виконувати умови реєстрації цінних паперів на біржі або вимоги до погашення боргу чи інші вимоги боргових угод;

• усвідомлюваного або реального негативного впливу незадовільних фінансових результатів, відображених у звітності важливих незавершених операцій, наприклад об'єднань бізнесу або отримання контрактів.

Доступна інформація свідчить про те, що фінансові результати діяльності і уп'гкта господарювання ставлять під загрозу особистий фінансовий стан управлінського персоналу або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, инислідок:

• значних фінансових інтересів у суб'єкта господарювання;

• значних частин їх компенсації (наприклад, премії, опціони на акції та домовленості про додаткові платежі), які залежать від досягнення аі рссивних цільових показників щодо курсу акцій, результатів операційної діяльності, фінансового стану або грошових потоків;

• персональних гарантій погашення боргів суб'єкта господарювання.

Існує надмірний тиск на управлінський або операційний персонал для надання фінансових цільових показників, установлених тими, кого наділено вищими повноваженнями, включаючи цілі щодо заохочувальних платежів з продажів або прибутковості.

Можливості

Характер галузі або операції суб'єкта господарювання дають можливості для складання неправдивої фінансової звітності, які можуть виникати внаслідок:

• значних операцій із пов'язаними сторонами, які виходять за звичайного ходу бізнесу, або з пов'язаними суб'єктами господарюїіпііні аудит яких не проводився або проводився іншою фірмою;

• значної фінансової присутності або можливості домінувати в певній піля що дає змогу суб'єкту господарювання диктувати умови постачальним або клієнтам та може призвести до неприйнятних операцій або операцій між залежними сторонами;

• того, що активи, зобов'язання, доходи або витрати ґрунтуються на суттєвих оцінках, що передбачають суб'єктивні судження або невизначеності, які важко підтвердити;

• значних, незвичайних або надто складних угод, особливо укладених на кінець періоду, які ставлять складні питання «превалювання сутності над формою»;

• значної діяльності, яка розміщена або здійснюється за кордоном у юрисдикціях, де існують різні середовища та культури бізнесу;

• використання ділових посередників, для яких немає чіткого бізнес-обґрунтування;

• значних банківських рахунків або значних операцій з дочірніми підприємствами чи філіями в юрисдикціях країн з пільговим режимом оподаткування, для яких немає

• чіткого обґрунтування.

Моніторинг управлінського персоналу є неефективним через:

• домінування в управлінському персоналі однієї особи або невеликої груші осіб (якщо бізнесом не управляє власник-менеджер) без компенсаційній заходів контролю;

• неефективний нагляд тих, кого наділено найвищими повноваженнями, Я процесом фінансової звітності та внутрішнім контролем.

Існує складна або нестабільна організаційна структура, що підтверджується:

• складністю при визначенні організації або осіб, які мають контрольний пакет акцій суб'єкта господарювання;

• занадто складною організаційною структурою, до якої входять незвичайні юридичні особи або в якій незвичайні повноваження за напрямами управлінської діяльності;.

• високою плинністю старшого управлінського персоналу, юрисконсульті або тих, кого наділено найвищими повноваженнями.

Компоненти внутрішнього аудиту є недостатніми внаслідок:

• недостатнього моніторингу заходів контролю, включаючи автоматизовані засоби контролю та заходи контролю проміжної фінансової звітності (якщо вимагається зовнішня звітність);

• високого коефіцієнта плинності кадрів або наймання персоналу відділів пуч пітерського обліку, внутрішнього аудиту або інформаційних іш пологій, робота яких є неефективною;

• неефективних облікових та інформаційних систем, включаючи ситуації, пов'язані із значними недоліками внутрішнього контролю.

Ставлення/логічне обґрунтування

• повіідомлення інформації, застосування, підтримка або обов'язкове моїримання системи цінностей чи етичних стандартів суб'єкта мкподарювання управлінським персоналом або повідомлення інформації про неналежні цінності або етичні стандарти, які не є чинними.

• надмірна участь нефінансового управлінського персоналу або і.іпспокоєність щодо вибору облікових політик або визначення суттєвих оцінок.

• відомі дані про порушення законодавства про цінні папери чи інших інкоиодавчих та нормативних актів або про позови проти суб'єкта і осіюдарювання, його старшого управлінського персоналу або тих, кого виділено найвищими повноваженнями, за якими висувається звинувачення н шахрайстві або порушеннях законодавчих і нормативних актів.

• надмірна зацікавленість управлінського персоналу в підтриманні або підвищенні біржової ціни акцій або тенденцій отримання доходів суб'єкта і оснодарювання.

• практика управлінського персоналу залучення аналітиків, кредиторів та Інших третіх сторін для досягнення агресивних або нереалістичних прогнозів.

• неспроможність управлінського персоналу своєчасно виправити відомі шачні недоліки внутрішнього контролю.

• зацікавленість управлінського персоналу в застосування неналежних засобів для мінімізації в цілях оподаткування доходів, що відображені у звітності

• низькі моральні якості старшого управлінського персоналу.

• власник-менеджер суб'єкта господарювання не відрізняє власні операції від операцій бізнесу суб'єкта господарювання.

• суперечка між акціонерами закритого акціонерного товариства.

• постійні спроби управлінського персоналу виправдати застосування маргінального або неналежного бухгалтерського обліку виходячи з міркувань сутгєвості.

• напружені стосунки між управлінським персоналом та теперішнім або попереднім аудитором, про що свідчать:

• часті суперечки з теперішнім або попереднім ауди тором з питань обліку, аудиту або звітності;

• необгрунтовані вимоги до аудитора на приклад нереалістичні обмеження часу для завершення аудиту або оприлюдненні аудиторського звіту;

• обмеження аудитора, які недоречно обмежують доступ до персоналу чи інформації або можливість ефективно повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями;

• владна поведінка управлінського персоналу під час обговорені. | аудитором, особливо пов'язана зі спробами вплинути на обоЯ аудиторської роботи, або вибір чи продовження роботи з персоналом наданим для завдання з аудиту, або з персоналом, із яким консультуються щодо завдання з аудиту.