Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 240.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
105 Кб
Скачать
☆

Журнальні записи та інші коригування (див. Параграф 32 а)

Д41. Суттєве викривлення фінансової звітності внаслідок шахрайства часто може бути пов'язаним із маніпулюванням процесом фінансової звітності через виконання неналежних або недозволених журнальних записів. Це може статися протягом року або на кінець періоду, або управлінський персонал може здійснювати коригування сум, відображених у фінансовій ші і пості, які не відображені в журнальних записах, наприклад через об'єднання коригувань або перекласифікацію.

Д42. Розгляд аудитором ризиків суттєвого викривлення, пов'язаного з ішіншсжпим уникненням заходів контролю стосовно журнальних аіннсін, також важливий, оскільки автоматизовані процеси та засоби контролю можу ть знижувати ризик випадкової помилки, але не усунути ризику того, що працівники можуть у неналежний спосіб бути автоматизовані процеси, наприклад змінивши суми, що автоматично вносяться в Головну книгу або систему фінансової звітності. Крім того якщо використовуються для автоматизованого перелитими інформації, може бути мало або зовсім не бути видимих доказів втручання в інформаційні системи.

Д43. Під час ідентифікації й відбору журнальних записів та інших коригувань для тестування і визначення прийнятного методу перевірки основного підтвердження для відібраних статей доречним є наведене нижче.

  • Оцінка ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайстті і наявність чинників ризику шахрайства та іншої інформації отриманої під час оцінки аудитором ризиків суттєвого викрив іиїн» внаслідок шахрайства, може допомогти аудитору ідентифікуми конкретні класи журнальних записів та інших коригував і. тестування.

  • Заходи контролю, що застосовувалися до журнальних записів та інших коригувань — ефективні заходи контролю складання і шитими журнальних записів та інших коригувань, які можуть зменшити необхідний обсяг тестування по суті за умови, що аудитор внмиш тести ефективності функціонування заходів контролю.

  • Процес фінансової звітності суб 'єкта господарювання та характерних доказів, які можна отримати — для багатьох суб’єктів господарювання звичайна обробка операцій, пов'язана з поєднані« ручних та автоматизованих операцій і процедур. Так журнальних записів та інших коригувань може бути пов'язана як ручними, так і з автоматизованими процедурами та заходами контролю. Якщо в процесі фінансової звітності застосовуються інформаційні технології, журнальні записи та інші коригуванні можуть існувати лише в електронній формі.

  • Характеристики неправдивих журнальних записів або інших коригувань — неналежні журнальні записи або інші коригуванні часто мають унікальні індивідуальні ознаки. До цих ознак можуть належати записи, виконані:

а) нанепов'язаних, незвичайних або зробленні після застосовуваних рахунках;

б) працівниками, які зазвичай не роблига журнальних записів;

в) на кінець періоду або зроблені після закріп пі рахунків, які не мають або практично не мають пояснення чи описи;

г) або перед, або протягом складання фінансової звітності, які ні мають номерів рахунків

ґ) які містять округлені цифри або послідовні кінцеві номери.

  • Характер і складність рахунків – незалежні журнальні запаси або коригування можуть застосовуватися до рахунків, які:

а)містять оперрації що є складними або не звичайними за характером

б)містять суттєві оцінки та коригування па кінець періоду;

в) були чутливі до викривлень у минулому;

г) своєчасно не пирялися або містили неузгоджені різниці;

ґ) містять внутрішиьогрупові операції або

д) в інший спосіб пов'язані з ідентифікованим ризиком суттєвого викривлення внаслідок шахрайства.

При аудитах суб'єктів господарювання, які мають кілька відділень або компонентів, розглядається необхідність відбору журнальних записів із таких підрозділів.

• Журнальні записи або інші коригування, зареєстровані поза межами звичайного ходу бізнесу — нестандартні журнальні записи можуть не підлягати такому самому рівню внутрішнього контролю, як журнальні, які використовуються на постійній основі для обліку операцій, наприклад місячні продажі, придбання й виплати грошових коштів.

Д44. Аудитор застосовує професійне судження під час визначення характеру, часу й обсягу тестування журнальних записів та інших коригувань. Проте оскільки неправдиві журнальні записи та інші коригування часто виконуються на кінець звітного періоду, параграф 32 а, іі вимагає, щоб аудитор відбирав журнальні записи та інші коригування, які було зроблено в той час. Крім того, оскільки суттєві викривлення у фінансовій звітності внаслідок шахрайства можуть мати місце протягом усього періоду та можуть докладатися значні зусилля для приховування способу »чинення шахрайства, параграф 32 а, ііі вимагає, щоб аудитор розглядав, чиє потреба також у тестуванні журнальних записів та інших коригувань протягом періоду.

Облікові оцінки (див. параграф 32 б)

Д45. Складання фінансової звітності вимагає від управлінського персоналу здійснення багатьох суджень або припущень, які впливають на суттєві облікові оцінки, та постійного моніторингу обґрунтованості таких оцінок. Неправдива фінансова звітність часто буває через навмисне викривлення облікових оцінок. Наприклад, цього можна досягти заниженням або завищенням усіх забезпечень або резервів так само, як розроблений для вирівнювання доходів за два або кілька звітних періодів або досягнення встановленого рівня доходів з метою ввести в оману користувачів фінансової звітності, впливаючи на їх розуміння результатів діяльності та прибутковості суб'єкта господарювання.

Д46. Метою виконання ретроспективного огляду суджень і припущень управлінського персоналу, пов'язаних із суттєвими обліковими оцінками, відображеними у фінансовій звітності за попередній рік, є визначення того, чи існують ознаки можливої упередженості управлінського персоналу. Ретроспективний огляд не призначений для того, щоб поставити під сумнів професійні судження аудитора, зроблені в попередньому році, які грун тувалися на інформації, доступній у той час.

Д47. Ретроспективного огляду вимагає також MCA 540. Цей проводиться як процедура оцінки ризику для отримання інформації стосується ефективності процесу оцінки управлінським персоналів попередньому періоді, аудиторських доказів результатів діяльності у разі потреби подальшої повторної оцінки облікових оцінок попередим» періоду, яка стосується здійснення облікових оцінок поточного періоди також аудиторських доказів щодо таких питань, як невизначний оцінок, розкриття якої може вимагатися у фінансовій звітності. Фаюі а*ц огляд аудитором суджень і припущень управлінського персоналу | виявлення упередженості, яка може відображати ризик суттєвості викривлення внаслідок шахрайства відповідно до цього МСА, має проводитися разом із оглядом, якого вимагає МСА 540.

Комерційне обґрунтування значущій операцій (див. параграф 32 в)

Д48. Показники, за яких можливе припущення, що значущі операції, виходять за межі звичайного ходу бізнесу суб'єкта господарювання які в інших випадках виявляються незвичайними, могли бути укладені з метою надання неправдивої фінансової звітності або приховувави» незаконного привласнення активів, охоплюють таке:

  • форма таких операцій виявляється занадто складною (наприкиш операція стосується багатьох суб'єктів господарювання в межах консолідованої групи або багатьох непов'язаних третіх сторін);

  • управлінський персонал не обговорив характер і облік таких операціїз тими, кого наділено найвищими повноваженнями у суб'гмі господарювання, та не має достатньої документації;

  • управлінський персонал приділяє більшу увагу дотриманню певнощ облікового підходу, ніж основному економічному аналізу операції,

  • ті, кого наділено найвищими повноваженнями у суб'єкті господарювання, не проводили належно огляд операцій, які стосуються сконсолідованих пов'язаних сторін, включаючи суб'єкти господарювання спеціального призначення, або иі затверджували їх;

  • операції стосуються раніше не ідентифікованих пов'язаних сторін або сторін, які не мають підстав чи фінансового потенціалу для підтримки операції без допомоги суб'єкта господарювання, який перевіряється.