Конкретні дії у відповідь: викривлення внаслідок незаконного привласнення активів

Різні обставини диктують необхідність різних дій у відповідь. Як правило аудиторські дії у відповідь на оцінений ризик суттєвого викривлення вішслідощ шахрайства, пов'язаного з незаконним привласненням активів, будуть спрямовані на певні залишки на рахунках та класи операцій. Хоча деякі з дій у відповідь, зазначені вище в двох категоріях, можуть застосовуватися ш подібних обставин, обсяг робіт слід прив'язувати до конкретної інформації про ризик незаконного привласнення, який було ідентифіковано.

Нижче наведені приклади дій у відповідь на аудиторську оцінку ри'іикіїї суттєвого викривлення внаслідок незаконного привласнення активів.

• Підрахунок грошових коштів або цінних паперів на кінець чи наприкінці року.

• Безпосереднє підтвердження клієнтами обсягу операції на банківському рахунку (включаючи повернення товарів, а також дату здійснення платежів) за період, який перевіряється.

• Аналіз відшкодувань за списаними рахунками.

• Аналіз нестачі запасів за місцем розташування або типом товарів.

• Порівняння основних показників запасів із галузевою нормою.

• Огляд підтвердної документації щодо зменшень у реєстрах безперервного обліку запасів.

• Комп'ютеризоване порівняння списків постачальників зі списком працівників для ідентифікації збігу адресів або телефонних номерів.

• Комп'ютеризований пошук платіжних відомостей для ідентифікації повторення адрес, ідентифікаційних номерів працівників або ідентифікаційних податкових кодів чи банківських рахунків.

• О)гляд особових справ персоналу для виявлення тих, що містять мало або взагалі не містять доказів діяльності, наприклад відсутність атестації працівника.

• Аналіз роздрібних знижок і повернень товарів на наявність незвичайних схем або незвичайних тенденцій.

• ідтвердження конкретних умов угод третіми сторонами.

• Утримання доказів того, що контракти виконуються згідно з їх умовами.

• Огляд правильності великих або незвичайних витрат.

• Огляд дозволів на позики управлінському персоналу та пов'язаним сторонам.

• Огляд рівня та правильності авансових звітів, поданих старшим управлінським персоналом.

Приклади обставин, які свідчать про можливість шахрайства

Нижче наведені приклади обставин, які можуть свідчити про можливість того, що фінансова звітність містить суттєве викривлення внаслідок шахрайства

Розбіжності в облікових записах, включаючи:

• операції, які не реєструються повністю або своєчасно чи реєструються неправильно щодо суми, звітного періоду, класифікації або поліпши суб'єкта господарювання;

• непідтверджені або недозволені залишки чи операції;

• коригування в останню хвилину, які мають значний вплив на фінансові результати;

• докази доступу працівників до систем і записів, що несумісний з доступом, необхідним для виконання їх установлених обов'язків;

• натяки або скарги аудитору про підозрюване шахрайство. Суперечливі або відсутні докази, включаючи:

Суперечливі або відсутні докази, включаючи:

• відсутні документи;

• документи, які виявляються зміненими;

• недоступність інших документів, ніж фотокопії або документи, передані електронними засобами, якщо очікується, що існують оригінали цих документів;

• значущі непояснені статті, що звіряються;

• незвичайні зміни в балансі або зміни в тенденціях чи важливих коефіцієнтах фінансової звітності або співвідношеннях, наприклад дебіторськії заборгованість зростає швидше, ніж доходи;

• суперечливі, невизначені або неймовірні відповіді управлінського персоналу або працівників на запити чи аналітичні процедури;

• незвичайні розбіжності в записах суб'єкта господарювання та відповідях на запити про підтвердження;

• велика кількість кредитових записів або інших коригувань, зроблених у записах дебіторської заборгованості;

• непояснені або недостатньо пояснені розбіжності між допоміжною книгою дебіторської заборгованості та контрольним рахунком або між твердженнями клієнтів і допоміжною книгою дебіторської заборгованості;

• погашені чеки відсутні або не існують за обставин, якщо погашені чеки зазвичай повертаються суб'єкту госнодарюнання разом із банківською випискою;

• відсутність значної кількості запасів або реальних активів;

• недоступні або відсутні електронні докази, що суперечить практикам або політикам суб'єкта господарювання щодо зберігання записів;

• менша або більша кількість відповідей на підтвердження, ніж передбачалося;

• неспроможність надати докази розробки основних систем і тестування змін V програмах, а також діяльність із впровадження змін до систем у поточному році та використання.

Проблемні або незвичайні стосунки між аудитором та управлінським персоналом, включаючи:

• відмову надати доступ до записів, обладнання, певних працівників, клієнтів, постачальників або інших осіб, від яких можна отримати аудиторські докази;

• неналежне обмеження в часі, накладене управлінським персоналом, для вирішення складних або суперечливих питань;

• скарги управлінського персоналу щодо проведення аудиту або залякування членів аудиторської групи із завдання управлінським персоналом, зокрема у ів'язку із критичною оцінкою аудитором аудиторських доказів або під час урегулювання потенційних розбіжностей у думках з управлінським персоналом;

• незвичайні затримки суб'єкта господарювання при наданні інформації за запитом;

• небажання полегшити доступ аудитора до основних електронних файлів для тестування із застосуванням комп'ютеризованих методів аудиту;

• відмова у доступі до провідного персоналу та обладнання відділу ІТ, включаючи персонал, який забезпечує безпеку, операційний персонал і персонал, який розробляє системи;

• небажання додати або виправити інформацію, розкриту у фінансовій звітності, щоб зробити її більш повною та зрозумілою;

• небажання своєчасно розглядати ідентифіковані недоліки внутрішнього контролю.

Інше

• Небажання управлінського персоналу дозволити аудитору особисто зустрітися з тими, кого наділено найвищими повноваженнями.

• Облікові політики, які виявляються такими, що відрізняються від галузевих норм.

• Часті зміни в облікових оцінках, які, як видається, не є результатом змін обставин.

• Толерантність щодо порушень кодексу поведінки у субєкті господарювання.

i

I