Функції мови. Комунікативна функція як основна функція мови.

Жодне суспільство не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, всіх верств суспільства і кожної окремої людини обслуговуючи потреби суспільства. Мова виконує цілу низку функцій , життєво важливих як для цього суспільства, так і для самої мови.

Функції мови – це призначення, роль, завдання, які виконує мова в суспільному вжитку.

Основна визначальна функція мови – комунікативна. Мова виникла з потреб комунікації і вся її організація підпорядкована цим потребам. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві. У цій ролі вона має універсальний характер, нею можна переставити все те , що виражається, наприклад, мімікою, жестами чи символами , тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.

Комунікативна функція є важливим чинником розвитку мови спілкування – це не лише діалог реальних осіб – певний текст може бути адресований і уявному співбесідникові, і самому собі (внутрішнє мовлення),

і більшому чи меншому запалу всьому народові. Мова виконує також пізнавальну функцію через участь у процесах предметного сприйняття, формування уявлень, понять, суджень, участь мови в різних мисленнєвих операціях, у передачі і зберіганні від покоління до покоління суспільно- історичного досвіду людей . Участь мови у зберіганні знань про світ здійснюється в самій мові, тобто в семантичних системах словника і граматики, а також в мовленні, через повідомлення, створені мовою.

Наступна функція мови – мислетворча - мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.

Номінативна функція – все, що людина пізнає, думає - отримує назву, тільки так існує у свідомості.

Регулятивна – це функція регуляції поведінки адресата (шляхом заохочення до дій, до відповіді на питання, заборона дії та інше.

Емоційно-експресивна – мова виступає засобом вираження суб’єктивно – психологічного ставлення людини до того, про що вона говорить засіб вираження емоцій внутрішнього світу людини, що виразніше володієш мовою, то виразніше, повніше постаєш перед людьми як особистість. Естетична функція мови –саме мовлення, а не те, про що повідомляється може сприйматися як прекрасне чи потворне, тобто як естетичний об’єкт. Мова – першоджерело куль тури, оскільки вона є знаряддям і водночас матеріалом створення культурних цінностей..

Мова також виконує етнічно – культуроносну функцію як фактор об’єднання народу, носій його культури, способу бачення світу . Через мову передаються духовні цінності від покоління до покоління.

Мова – засіб ідентифікацій мовців, національно – естетичні, соціальні, культурні, духовні, вікові та ін. параметри – відбувається ототожнення мовців в межах певної спільності (ідентифікаційна функція)

Фатична функція – коли слово призначається для контакту ( погода, поздоровлення)

Мова також виконує магічну функцію ( молитви, вірування, пов’язані з мовою – як назвати дитину та ін..

На основі вищесказаного можна зробити наступні висновки. Мова - це явище системне, усі її функції виступають не ізольовано, а проявляються в тісній взаємодії. Відсутність чи неповнота використання якоїсь із них згубно впливає на мову в цілому, а це , в свою чергу, відбивається на долі народу, бо мова - це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. У її глибинах - філософський розум, естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи.

Разом із тим , мова – це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, поступу народу в своєму житті. Вона характеризується єдністю, взаємозв’язком та взаємозалежністю всіх її складових одиниць. Вона існує в людському суспільстві, похідним від якого є. Мова є основною формою національної культури.