Морфологічні особливості текстів офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.

Офіційно-діловий стиль реалізується у законах, кодексах, наказах, оголошеннях, розписках, актах, інструкціях, листах..

Мета мовлення: регулювання офіційно-ділових стосунків.

Сфера спілкування: офіційно-ділові стосунки.

Форма реалізації стилю: монолог (діалог).

Мовні особливості: переважають стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика, складні речення; відсутні емоційно забарвлені слова; виклад гранично точний.

Науковий стиль - реалізується у монографіях, лекціях, відгуках, анотаціях, статтях, дисертаціях.

Мета мовлення: повідомлення про результати наукових досліджень, систематичний виклад певних знань.

Сфера спілкування: наука, освіта, техніка.

Форма реалізації стилю: монолог.

Мовні особливості наукового стилю: характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність.

Особливості використання іменників у ділових паперах

Слід пам’ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, габарит, гарант, довідка, екзотика…

неправильно	правильно
анонімка	анонімний лист
сотня гривень	сто гривень
заліковка	залікова книжка

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо й заміняти їх нейтральними книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу професії:

неправильно	правильно
працівниця фірми	працівник фірми
касирка (касирша) заводу	касир заводу

Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання узгоджуються из цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав.

Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники да дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом, тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови, доцент Яреч Тетяна Василівна зазначила що…

3. Збірні іменники що позначають:

а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо заміняти іменниками у формі множини, наприклад:

неправильно	правильно
студенство	студенти
професура	професори

б) сукупність понять професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення, наприклад:

неправильно	правильно
городяни	мешканці міста

4. Уживати форму тільки у звертанні до осіб, називаючи:

статус – пане

посаду – голово

звання - професоре

професію - перекладачу

родича - сестре

ім’я - Наталю

ім’я по батькові - Анатоліївно

прізвище - Бондаре

Наприклад: Дорога пані Ольго!

5. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.

неправильно	правильно
Голова Костюк О.П. зауважила	Голова зборів Костюк О.П. зробила зауваження…

Іноді двозначність можлива у віпадку Р.в. та Д.в.

6. Указуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М.в. з прийменником у (в), а в Р.в. без прийменника, наприклад:

неправильно	правильно
У цьому (тому) році…	Цього року…
У наступному році…	Наступного року…

7. Нульового значення для іменників чоловічого роду ІІ відміни у З.в. однини: підписали акт, отримав лист, узяв олівець…

8. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

неправильно	правильно
Придбали нову шкіряну мебель	Придбали нові шкіряні меблі

9. Пам’ятати, що:

- кількісний іменник раз у сполученні із числівником половина має форму фрази: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною рази;

• в Ор.в. множини іменників ІІ відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінчення –ами(-еми), -има, наприклад:

неправильно	правильно
з п’ятьма колісьми	із п’ятьма колісьми

- одиниці виміру мають паралельну форму в Р.в. множини: децибелів і децибел. Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: грузинські вина. Але Наприкінці ХХ й на початку ХХІ ст. (століття, а не століть), бо однорідними членами є не числівники, а іменники кінець, початок;

- однина є засобом узагальнення, коли вказує на нерозчленованість, цілісність однорідних іменників: Перевезено ввесь урожай соняшнику. Та коли невизначену кількість однорідних іменників можна порахувати чи виміряти, слід уживати форму множини: Завчасно було придбано комплекти спортивних костюмів;

- не можна відмінювати неживі предмети як живі істоти, наприклад:

неправильно	правильно
…використовували потужних КрАЗів і МАЗів	…використовували потужні КрАЗи й МАЗи

10. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночасузагальненість змісту, наприклад:

неправильно	правильно
допомагати	надати допомогу

11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в З.в. а не в Д.в.

неправильно	правильно
повідомити студентові	повідомити студента

12. уживання низки дієслів пов’язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в З.в. чи в Д.в., наприклад:

неправильно	правильно
зазнати біду	зазнати біди

Не застосовувати до іменників ІІ відміни ч.р. однини, які мають знак -у, -ю

неправильно	правильно
рейтингу не варто довіряти	Рейтингові не варто довіряти

13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в Р.в. з прийменником, наприклад:

неправильно	правильно
ухилятися навчання	ухилятися від навчання

14. Прізвища, що дорівнюютьназвам істот, предметів або явищ слід уживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: Викликати водія Зайця.