- •Контрольні питання з дисципліни
- •Право суб’єктів підприємницької діяльності на конкуренції і способи його захисту.
- •Конституційний обов’язок держави по підтримці конкуренції.
- •Державне регулювання конкуренції.
- •Конкурентна політика як інструмент економічної політики.
- •Історія виникнення і розвитку конкурентного права.
- •Теорії конкурентного права.
- •Структура конкурентного законодавства України.
- •Поняття конкурентного права.
- •Предмет конкурентного права. Метод конкурентного права.
- •Місце конкурентного права в системі права.
- •Принципи конкурентного права.
- •Антитрестівстьке законодавство сша. Загальна характеристика джерел.
- •Виникнення і розвиток конкурентного законодавства Німеччини.
- •Загальна характеристика конкурентного законодавства Франції.
- •Антимонопольне регулювання в Великобританії. Правові засади захисту від недобросовісної конкуренції.
- •Конкурентне законодавство Японії.
- •Особливості конкурентного законодавства постсоціалістичних країн.
- •Поняття і ознаки державного регулювання економічної конкуренції.
- •Характеристика конкурентного законодавства. Нормативне та організаційне регулювання підприємницької діяльності.
- •Поняття монопольного становища суб’єкта господарювання.
- •Порядок визначення монопольного становища.
- •Правові наслідки встановлення факту монопольного становища суб’єкта господарювання на ринку певного товару.
- •Система державних органів, що здійснюють державну політику в сфері конкуренції.
- •Місце і роль антимонопольних органів в системі органів влади.
- •Правове становище Антимонопольного комітету України. Система антимонопольних органів.
- •Правовий статус територіальних відділень Антимонопольного комітету України
- •Повноваження антимонопольних органів в сфері регулювання господарської діяльності.
- •Права і обов’язки антимонопольних органів по розгляду справ про порушення конкурентного законодавства.
- •Порядок розгляду справ про порушення конкурентного законодавства.
- •VII. Розгляд справи
- •VIII. Рішення у справах
- •IX. Перевірка рішень у справах
- •X. Перегляд рішень у справах
- •XI. Слухання у справі
- •Правові та організаційні засоби і форми регулювання та впливу на порушників.
- •Порядок виконання і оскарження рішень антимонопольних органів.
- •Відповідальність антимонопольних органів та їх посадових осіб.
- •Поняття і види монополістичної діяльності. Монополістичні діяльність і свобода підприємництва.
- •Монополістична діяльність як правопорушення.
- •Поняття і види зловживання монопольним становищем.
- •Поняття і види узгоджених дій.
- •Поняття і види антиконкурентних узгоджених дій.
- •Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління і контролю.
- •Відповідальність за порушення конкурентного законодавства.
- •Поняття та види економічної концентрації.
- •Контроль за створенням, реорганізацією, ліквідацією суб’єктів підприємництва та їх об’єднань.
- •Поняття і ознаки недобросовісної конкуренції.
- •Недобросовісна конкуренція і промислова власність.
- •Недобросовісна конкуренція
- •Неправомірне використання ділової репутації.
- •Створення перешкод в процесі конкуренції.
- •Неправомірне збирання, розголошення і використання комерційної таємниці.
- •Відповідальність за здійснення недобросовісної конкуренції. Види стягнень, що накладаються за здійснення недобросовісної конкуренції.
- •Система державного регулювання в сфері природних монополій.
- •Поняття та ознаки природних монополій. Суб’єкти природних монополій та їх обов’язки.
- •Методи регулювання діяльності суб’єктів природних монополій
Недобросовісна конкуренція і промислова власність.
Промислова власність передбачає охорону винаходів за допомогою патентів, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства на товарний знак і товарну назву, а також законодавства з охорони промислових знаків тощо. Крім того, у поняття промислової власності входить боротьба проти недобросовісної конкуренції.
До промислової власності належать:
винахід – ідея, що робить можливим практичне розв’язання конкретної технічної проблеми у різних галузях.
Як правило, винаходи охороняються патентами, які називаються – «патентами на винахід». Основна мета світової патентної системи – забезпечення прогресу у різних галузях промислових технологій. Не всі винаходи є патентоспроможними. Мають бути виконані три вимоги: винахід повинен бути новим, мати винахідницький рівень і можливість промислового використання.
Зазвичай у світі розрізняють винаходи виробу та способу. Винахід нового сплаву є прикладом винаходу виробу.Винахід способу одержання нового сплаву є прикладом винаходом способу.
Охорона, що надається патентом на винахід, означає, що будь-хто має спочатку одержати дозвіл на використання від особи, яка є власником патенту.
корисні моделі – у більшості національних законодавств у цю категорію включають винаходи в області механіки.
Об’єктами корисних моделей є пристрої та пристосування. Корисні моделі покликані заохочувати винахідників до більш активного використання власних знань та вмінь для вдосконалення виробництва. Корисні моделі відрізняються від винаходів за такими параметрами:
1) рівнем проведеної експертизи (проводиться лише формальна експертиза, в ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані корисною моделлю, і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам);
2) максимальний термін охорони, передбачений законом для корисної моделі, значно менший ніж у випадку винаходу;
3) мито за видачу та підтримання чинності корисної моделі, як правило, також ніж для винаходу.
4) промислові зразки – орнаментальне або естетичне зовнішнє оформ-лення конкретного виробу.
Це орнаментальне або естетичне оформлення має бути приємним для пог-ляду. Виріб повинен леко піддаватися промисловому тиражуванню. Звідси і назва «промисловий зразок». Якщо цей останній критерій не задовольняється, об’єкт кваліфікується як твір мистецтва, і підпадає під охорону за законом про авторські права, а не промислову власність. В Україні промисловий зразок підпадає під охорону, якщо він є новим і промислово придатним і охороняється протягом 10 років. У світовій практиці документ, що засвідчує охорону промислового зразка, може зватися свідоцтвом про реєстрацію або патентом на промисловий зразок.
товарні знаки – спеціальні знаки, що відрізняють свою продукцію від конкурентів.
Функції товарних знаків:
• передача споживачеві інформації про виробника і його товар;
• можливість виробнику впізнати свою продукцію серед інших аналогічних товарів;
• допомога державним органам, що відповідають за контроль якості або інші характеристики товарів.
Однак, у сфері торгівлі обертаються не тільки товари але й послуги. Останні надаються транспортними та страховими компаніями, бюро подорожей та екскурсій, рекламними агенціями тощо. Підприємства сфери послуг, наприклад, готелі, ресторани, авіалінії, агенції з прокату автомобілів, хімчистки і т.п. відповідно використовують «знаки обслуговування», які фактично є їх візитною картою.
Сьогодні товарні знаки широко використовуються у всьому світі. Товарний знак дозволяж фірмі, що його використовує, звернути увагу потенційних покупців на існування власного товару. Однак не слід забувати, що не сам товарний знак створює якість, а саме якісний товар через товарний знак впливає на свідомість споживача, створюючи популярність відповідному бренду.
Кожна країна зацікавлена у створенні ефективною працюючої системи, яка забезпечує надійну охорону товарних знаків. Бо її використання у повній мірі задовольняє законні інтереси споживачів і держави. Таким чином, товарні знаки вносять свій посильний вклад в економічний розвиток країни.
фірмова назва – потрібна для впізнавання фірми, її ділової діяльності.
Фірмова назва є цінним активом, джерелом корисної інформації для споживачів, є символом репутації та реноме фірми. Фірмова назва є об’єктом охорони за законодавством більшості країн, однак правові режими, що регулюють їх використання, змінюються в широких межах від країни до країни. У багатьох країнах передбачена система реєстрації фірмових назв, хоча між ними є значні відмінності за територіальним принципом, охоплення території, а також з точки зору правових наслідків реєстрації.
зазначення походження товару.
В українському законодавстві, термін зазначення походження товару є складним, комплексним поняття. По суті воно складається з двох інших термінів, а саме: простого і комплексного зазначення походження товару. Просте зазначення походження товару, під яким розуміють будь-яке словесне чи зображувальне позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару, у свою чергу, також є складним поняттям і включає у себе ще два терміни, а саме: назву місця походження товару та географічне зазначення походження товару.
Назва місця походження товару завжди є географічною назвою, як правило, - це назва країни, регіону походження товару, хоча, у деяких випадках, воно може служити вказівкою на конкретний географічний район без згадки його імені.
